Гуцульська бринза Гуцульська бринза - це дуже смачната поживна їжа, яку полюбляють не тільки корінні Гуцули, але й багато Українців. Хто ж не чув про вареники чи галушки з бринзею, кулеші (токана) з мачанкою, кулешу перекладинку та ще багато інших смачних страв. В меню багатьох ресторанів, обовязково знайдеться кулеш чи картопля з бринзою, а можливо й салат заправлений бринзою.

Процес виготовлення гуцульської бринзи - захопливий та вельми не простий. А починається все з народження грудочки свіжого овечого сиру, який увібрав у себе, все сонячне тепло та свіжість високих карпатських полонин, де ціле літо соковитими травами вівчарі випасають білі отари овець.

Щоб приготувати справжню гуцульську бринзу, насамперед для цього потрібне свіжо видоєне овече молоко, його проціджують через чисте густе полотно або товсту марлю у путеру (дерев'яну діжку),потім, помішуючи, додають до нього кляг (сироваткова закваска), який заздалегідь готують зі шлуночка молоденького теляти або ягняти, яке годувалося тільки молоком. Такий шлуночок обережно вибирають, разом із соком. Сік зливають у посудину, а шлуночок добре промивають. Потім до шлуночка знову заливають шлунковий сік, змішаний зі свіжим молоком та сіллю, а отвір міцно перев'язують. Після цього його підвішують у колибі — над ватрою або в іншому теплому місці і витримують зо два тижні, щоб суміш загусла й утворилася ринзя. Ринзю розводять холодною водою для утворення густого клягу. Готовий кляг додають до свіжого процідженого молока (на 100літрів молока 100 г густого клягу) і залишають киснути. Коли з молока утвориться густий «холодець», його збивають жбаталовом(паличкою з двомадірчатими кільцями на кінці), доти, допоки склягане молоко не стане рідким і там зявляться маленькі крупинки сиру. Сир, що утворивсяв молоці, збирають цідилкою в завчасно приготовлений широкий посуд в якому б легко було формувати теплу соковиту грудочку білого кольору. Потім її кладуть у марлю або в чисте біле полотно й підвішують, щоб стекла рідина.Через деякий час вологий сир викладають на дошку, ставлять в теплому місці й витримують декілька днів.

Коли сир добре викисне і на поверхні з'явиться жирнаBrunza шкірочка, його злегка очищають ножем перетирають руками,солять за смаком, бринзу можна зберігати «живою» не вареною, з часом вона стає дуже міцною на смак, а також можна заварювати. Добре перетерши та перемішавши сир перекладають у бербеницю (деревяний посуд) зверху ставлять чисте дерев'яне денце, а на денце — гніт (камінь), так витримують близько 30 днів. І ось тільки тепер сир стає повноцінною бринзою, яку можна смакувати та частувати нею любих гостей. Зберігається «жива» бринза і надалі у бербениці, а можна і в склянному посуді, слабо солену, в холоді в льоху або ж її закатують у банки і варять.


Гуцульська бринза

Loading...

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код