мукачівський замок

Замок Паланок — знаходиться в місті Мукачево, Закарпатської області. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів.
Саме природний рельєф Закарпаття створив усі передумови для будівництва там замків. Близькість Карпат дозволяли добувати деревину, камінь і глину (для випалу цеглин). Майже рівна місцевість із одинокими пагорбами, де так зручно розташовувати замки. Ну, і звісно наявність річок: Уж, Латориця, Теребля, Тиса, Чорна Тиса, Біла Тиса й ще багато дрібних річечок. Саме тому тут виникло багато замків: Ужгородський, Мукачівський або замок Паланок, Хустський, Квасівський, Чинадієвський, Виноградівський, Королівський, Невицький...

Звісно більшість із цих замків будувало угорське населення, немаленька частина якого вважається тут корінним, але цей край теж населяло слов’янські племена, які тепер себе величають „русинами” (які не зовсім українці, але інколи не проти такими бути), румуни, словаки, а на півночі краю поляки, валахи та інші нації. Замки тягнулися і в Угорщину й у Румунію, за теперішньою картою світу. Але в середні віки хто міг чітко сказати, де чий кордон, якщо феодали, чимось невдоволені, могли шукати захисту й прихистку в сусіднього короля чи цісаря.

Древній замок видно, з якого б ви боку не наближалися до Мукачева. Овіяний легендами і бойовою славою, він увінчує своїми могутніми фортечними спорудами одиноку гостроверху сопку на довколишній рівнині. Мукачівський замок - визначний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя - був збудований для охорони і
контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів проходив через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами. Біля м.Мукачева він виходив у Середньо-дунайську низовину, з'єднуючи її з Східною Европою. Це був один з тих історичних шляхів, яким переселялися народи. Тут проходили, витісняючи один одного, гунни, обри, готи і багато інших народів і племен. Про виникнення замку точних історичних відомостей немає, гадають, що вже в ІХ-Хст. на горі було невелике укріплення, збудоване для охорони кордонів Київської Русі за Карпатами. Пізніше замість цієї фортеці тут збудували феодальний замок. За народними переказами спорудження його приписують руському князю Федору Корятовичу, володіння якого на Поділлі захопив литовський князь Вітовт. Корятович знайшов притулок на Закарпатті. У той час Закарпаття перебувало під владою угорських феодалів. Угорський король Сигізмунд , з яким Корятович був у союзі, у1393 р. подарував йому Мукачево, Князь Корятович перетворив Мукачівський замок у свою резиденцію.

Мукачівський замок - це зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, в якому поєднані різні стилі.
Мукачівський замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу біля 14 тис. кв. м. Замок складається з трьох
частин і розміщений на трьох терасах. Найстаріший Верхній замок XIV -XVI
ст.. знаходиться на вершині гори, Середній XVII ст.. - на терасі на 6 м нижче і Нижній замок теж XVII ст. - ще на 10м нижче від середнього. На початку XVIII ст.. на четвертій терасі ще на 10 м нижче була збудована вежа для охорони воріт, а також дорога до замку по західному схилу гори. Ця дорога збереглася до наших днів, а вежа була зруйнована ще на початку XX ст., залишився тільки її фундамент. Весь замок і кожна його частина оточені кам'яними кріпосними стінами 3-3,5 м завтовшки, сухими ровами глибиною 10-12 м, через які були перекинуті дерев'яні, колись підйомні, мости. Охороняють замок 8 могутніх бастіонів, прибудованих у XVII ст.. по кутах всіх трьох частин замку, на яких в давнину була розміщена артилерія. Ворота в Нижній замок, де знаходилася сторожа, охороняють два могутні кулеподібні бастіони. Середній замок, має 4 бастіони, великий двір, оточений дво-триповерховими будівлями, в яких розміщувалися казарми для гарнізону, арсенал, рицарський зал, кухні, комори. З північної сторони двору стояв колись будинок коменданта, який був розібраний у другій половині XX ст.., залишився тільки фундамент. За ним височать кам'яні стіни XIV ст.. Верхнього замку, в який можна піднятися сходами зліва і справа. Зліва - це сходи квадратної вежі кінця ХV ст.. Справа - це так званий "хід-пастка", вирубаний під південно-східною вежею у кінці XVII ст..
Верхній замок, колишня резиденція його володарів, має закритий з усіх сторін двір, дво-триповсрхові будівлі - колишні розкішні князівські палати XVI-XVII ст.., три круглі вежі XIV ст.. добудовані у XVII ст.., замкову каплицю XVII ст.. З північної сторони Верхній замок захищають два бастіони.

У південній частині двору знаходиться колодязь глибиною 85 м., воду з якого
використовували до кінця XIX ст.. За австрійськими джерелами XIX ст. На глибині 71 м у колодязі вирубано кам'яні спіральні сходи, які закінчуються на рівні 1,6 м від дна нішами, одна у південному напрямку, друга - у північному. За легендою з дна колодязя вів таємний підземний хід до берега Латориці.
Навколо замкової гори ще в XVI ст.. був вирубаний водяний рів, який наповнювався водою із ріки Латориці. Пізніше, у XVII ст.. рів був укріплений дубовим частоколом - паланком. Назва "Паланок" збереглася до наших днів, хоч сам рів і частокіл давно зруйновані.
Точної дати заснування нашого замку немає, але перші письмові згадки про нього датуються XI ст.. Спочатку була побудована одна квадратна кам'яна вежа - донжон на вершині крутої скелі. Вона не збереглася до наших днів. Належав замок спочатку угорським королям династії Арпадовичів, а з початку XIV ст. - династії Анжу: королям Карлу Роберту, Людовику Великому, Єлизаветі Анжуйській. Замок служив для охорони торгових і воєнно-стратегічних шляхів. В ньому знаходився постійний добре озброєний гарнізон на чолі з капітаном. Нам відомі імена всіх капітанів замку, починаючи з 1321 р.
З 1396 по 1414 рік Мукачівським замком і доміиією володів подільський князь Федір Корятович з роду литовських князів Гедимінасів. Він отримав їх у подарунок від угорського короля Жигмонда, якому був родичем, уступивши йому свої права на Поділля. Федір Корятович значно укріпив замок і перетворив його у свою резиденцію.


На протязі XV - XVI ст.. Мукачівський замок належав багатьом володарям, які його розбудували. З 1629 по 1711 рік Мукачівський замок належав сім'ї трансільванських князів династії Ракоці. Дердь І Ракоці перетворив замок у столицю свого князівства.
Після його смерті у 1648 році його вдова Жужанна Лорантфі продовжила реконструкцію замку. Вона споруджує Середній і Нижній замок, а також зовнішнє оборонне кільце з водяним ровом і паланком. Перебудований у стилі воєнного французького інженера, замок набув вигляду типового середньовічного замку з високими вежами, колись їх було 14, і могутніми бастіонами. У 1649 році в Мукачівському замку побували Іюашнці гетьмана України Богдана Хмельницького, які вели переговори з Дсрдем II Ракоці про спільні воєнні дії проти Польщі.

паланокзамок мукачевомукачево

Після смерті Софії Баторі у 1680 р. замок перейшов до вдови Фсрснца І Ракоці - княгині хорватського походження Ілони Зріні. З 1685 по 1638 р. вона мужньо обороняла замок під час найтривалішої з його облог (майже три роки), яку здійснили австрійські імператорські війська. Вся Європа слідкувала за подіями в Мукачеві. На стіні будови Верхнього замку у 1993 р. був встановлений бронзовий барельєф з зображенням княгині Ілони Зріні.
Після капітуляції замку імператор Леопольд І наказав відбудувати його у відповідності з вимогами фортифікації того часу. Були знесені високі вежі і старий донжон. Замок набув вигляду низької фортеці з виступаючими
бастіонами і кількома лініями польових укріплень під горою. Після цієї перебудови Мукачівський замок став найміцнішою фортецею на сході Австрійської імперії.
З 1703 по 1711 р. Мукачівський замок стає оплотом національно-визвольної війни угорського народу під керівництвом трансільванського князя Фсренца II Ракоці, сина Ілони Зріні. Найактивнішу участь у цій війні взяли русини-українці.
Після поразки війни "куруців" Мукачівський замок знову переходить в руки Габсбургів. Поступово він втрачає своє військове значення і в 1782 році
указом Імператора Йосипа II тут відкривають державну політичну тюрму, в якій на протязі більш ніж 100 років перебувало біля 20 тисяч в'язнів.
В 1896 році в'язниця в замку була ліквідована. Поступово він приходить в занепад і руйнується. В період Чехословацької республіки в замку були розташовані військові частини. Під час Другої світової війни, уже в складі Угорщини, замок займали угорські військові частини. Після визволення Закарпаття в жовтні 1944 р. і возз'єднання з Радянською Україною в замку спочатку знаходилися військові частини Радянської армії, а потім було відкрито профтехучилище.
Зараз у "замку ведуться реставраційні роботи, щоб пристосувати його під музейно-туристичний комплекс.
У нашому музеї розгорнуто експозиції історії, етнографії, природи та старожитностсй. У 12 залах експонуються твори живопису, в тому числі старовинні ікони. До уваги відвідувачів кілька меморіальних кімнат, колекція писанок Закарпаття.

Василь Цигак, директор музею, заслужений працівник культури України

Loading...

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код