ЛужанськаПерші дослідження мінеральних вод в місцевості Луги на берегах річки Велика Пиня від села Солочин до села Голубине (мінеральні води Лужанського родовища під теперішньою назвою «Лужанська») були проведені лікарем Березької жупи Sebeok A. у 1775 році.

Спочатку мінеральні води експортувались як прекрасні «борвіз» (винні води) для розведення вина. З 1872 року фармацевт Б. Палл почав призначати з лікувальною метою мінеральну воду із »Лікувального джерела «Margit», яке знаходилось у власності лікаря Л. Карловського і було названо так на честь Маргіти Карловської. На відстані 100-120 м у володінні графа Шенборна знаходилося друге джерело під назвою «Erzsebet» такого ж хімічного складу (вивчено у 1879 році викладачем хімії із Відня В.Клечинський.).

Мінеральні води цих джерел розливалися і експортувалися не тільки в різні куточки Австро-Угорської Імперії, а й за її межі. З ними широко знайомлять чисельні видання кінця XIX- початку XX сторіччя, реклами, ілюстровані путівники (1913,1914рр.).

ЛужанськаТак, мінеральну воду «Маргіт», яку називали Угорською зельтерською водою, в клініці випробовували корифеї внутрішньої медицини Угорщини професори Ф.Корань. та К. Кейтли Вони високо оцінили лікувальні властивості «Маргіт» при захворюваннях шлункового тракту, жовчних шляхів, особливо при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. У показання включені також цукровий діабет, захворювання нирок та сечового міхура, легенів.

Щодо мінеральної води «Luhi Erzsebet» (дослівний переклад Лужанська Ержибет) вказувалось, що вона «має специфічну дію при хворобах шлунка», «показана при захворюваннях шлунка, підвищеній кислотності, печії, відрижках, з успіхом використовується при хронічних катарах носоглотки, гортані, бронхів. Призначається хворим з кровохарканням, пороками серця та астматикам. Добре діє при захворюваннях жовчовивідних шляхів. Є прекрасним освіжаючим напоєм». (путівник, 1914).

Мінеральна вода «Луги Ержибет» відзначена; Будапешт 1842, Париж 1855, Відень 1866, 1873, Будапешт 1882, 1883, Кошице 1880, Відень 1884, Будапешт 1884, Собранце 1881, Ужгород 1883, Мараморош-Сігет 1882, Будапешт 1885, 1895, 1911.
Почесні грамоти: Відень 1873, 1894, Будапешт 1885, 1896 (Millennium), Чернівці 1886, Лугош 1911 (реклама, 1913).

Завод розливу мінеральної води «Луги Ержибет» зберігся до 1945 року і був перейменований на «Луги». З 1952 року завод розливав дві мінеральні води – «Лужанська-1» та «Лужанська-2» із свердловин №  1-РЗ та 2-РЗ, розташованих на лівому березі р. Пині.

З 1972 року почався розлив мінеральної води зі свердловини №  3-РЗ, а з 1988 року — і св. №  4-РЕ на правому березі ріки Пині під об’єднаною назвою «Лужанська». В 1965 році на базі Лужанського родовища на курорті Луги почав функціонувати санаторій «Квітка полонини» на 200 місць, з 1980 року — і санаторій «Кришталеве джерело» на 150 місць.

Мінеральна вода реалізується в межах України та експортується в країни СНД, США, Канаду.

Хімічний склад мінеральної води «Лужанська»
Вуглекисла холодна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода «Лужанська» видобувається зі свердловин №  3-РЗ, 4-РЕ однотипних маломінералізованих вод Лужанського родовища (колишні солочинські «Луги Маргіт», «Луги Ержибет»). Найближчим аналогом мінеральної води Лужанської-3, −4 є мінеральна вода «Боржомі» св.№  4  (Грузія).

Мінеральна вода «Лужанська-3», та «Лужанська-4» практично повністю складається з гідрокарбонатів (96-100 мг/%), що визначає особливість та унікальність її хімічного складу, як і всієї свалявської групи гідрокарбонатних вод Карпатського регіону в зоні Закарпатського простирання пісковиків в порівнянні з відомою мінеральною водою Боржомі. З інших компонентів в мінеральній воді наявні біологічно активні концентрації кальцію (в 1л до 1/4 добової потреби), ортоборної кислоти, фтору та ін.

Мінеральна вода «Лужанська-4» в умовах санаторію «Квітка полонини», «Кришталеве джерело» використовується для питного вживання, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.

 

Показання до використання мінеральної води «Лужанська»
Мінеральна вода «Лужанська» завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовується як м’який антацид — засіб, що нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі пов’язані з гіперацидністю диспепсичні явища -печію, тяжкість, здуття. Основний ефект кислотонейтралізації наступає швидко, практично одразу після прийому води. Відповідаючи за вмістом гідрокарбонатів 0,5% розчину питної соди, мінеральна вода «Лужанська», однак, завдяки своїм буферним властивостям набагато довше зберігає нейтральне рН середовища шлунка і не має побічної дії соди.

Зміни в лужний бік рН порожнини 12-палої кишки нормалізують надходження жовчі та панкреатичного секрету.

У той же час як і всі мінеральні води з мінералізацією від 2 до 5 г/л, що є різко гіпотонічним розчинами, бо їх осмотична концентрація у 2-2,5 рази менше такої у плазмі крові та тканинної рідини (ізотонічними по відношенню до плазми крові є води з мінералізацією від 8 до 13 г/л), мінеральна вода «Лужанська» має виражену холеретичну та діуретичну дію. Це допомагає звільнитись організму людини від шлаків, токсинів та сечового піску.

Наявність біологічно активних концентрацій кальцію, кремнієвої, ортоборної кислоти, фтору позитивно впливає на обмінні процеси. Завдяки олужнюючій, холеретичній, помірній холекінетичній дії мінеральна вода «Лужанська» призначається при всіх захворюваннях шлунка, переважно з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езофагітах, супутніх змінах у вигляді вторинного холе- та панкреатостазу, хронічних панкреатитах, цукровому діабеті.

Діуретичний ефект води використовується при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів, хронічних інтоксикацій різного походження.

Може вживатись для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунка.

Loading...

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код