МакарьовоМакарьово - село, що розташоване в 15 км від районного центру і залізничної станції Мукачево. Населення - 2028 чоловік.


У Макарьові розміщена центральна садиба племінного радгоспу «Макарівський», за яким закріплений 3951 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 1445 га орної землі, 12 га саду, 64 га виноградників, 698 га сіножатей, 657 га пасовищ. Господарство займається м'ясо-молочним тваринництвом. За високі виробничі показники 11 трудівників удостоєні орденів і медалей СРСР, серед них ордена Трудового Червоного Прапора - бригадир Ю. І. Фозекош, доярка А. В. Фозекош, чабан Ф. Ф. Козар і ланкова М. В. Геревич.

У Макарьові є середня школа, будинок культури з залом на 250 місць, бібліотека, 2 дитячих садки, амбулаторія, будинок побуту, магазини, столові. Близько Макарева розташований зоофлористичний заповідник.



Перша згадка про Макарьово в історичних документах відноситься до 1393 У березні - квітні 1919 р. в селі існувала Радянська влада. У 1935 р. почала діяти організація КПЧ. Після звільнення Макарьова від фашистських окупантів (25 жовтня 1944 р.) 48 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії. 14 з них за мужність і хоробрість нагороджені орденами і медалями СРСР, 15 віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини. У селі встановлено пам'ятник односельцям, полеглим в боротьбі з фашистами.

Уродженцями с. Бородовкі є український радянський письменник І. В. Жупан і доктор педагогічних наук, проф. В. В. Гомонай. На території сіл Макарьово і Бородівка знайдені 2 скарби бронзових виробів (знаряддя праці і прикраси) епохи пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. Е..) І раннього заліза (X-IX ст. До н. Е..). У с. Макарево виявлені також кургани куштановицької культури (VI-IV ст. До н. Е..).

Історія міст та сіл Закарпаття

Loading...

Коментарі   

0
Василий
Ностальгія у мене про моє село!
27 жовтня 2013 Цитата

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код