LopyxivЛопухів – гірське село, яке розташоване в Тячівському районі, Закарпатської області

Населення – близько 3 500 осіб.

Історія

Ось уже 370 років, як між двома горами на березі річки Брустурянка започатковане село Лопухово.

Від заснування воно одержало назву Брустури і перша згадка про нього датується 17 століттям, а, точніше, 1638 роком.

У 1946 році село Брустури було перейменовано в Лопухово на честь визволителя - лейтенанта Лопухова, який разом із своєю частиною проводив розмінування села під час Великої Вітчизняної війни.

Нажаль, при перейменуванні села було використане невірне прізвище, тому у 2007 році депутатами сільради та жителями села було прийнято рішення повернути селу першоначальну назву - Брустури.

Село сильно постраждало під час паводків 1998 та 2001 року, з того часу дорога від Усть-Чорної до Брустур чекає капітального ремонту.

Наші люди завжди були і є роботящими, тому вони з надією дивляться в майбутнє. Але не спішать приходити зміни на краще, мало людей одержують роботу у власному селі, тому працюють як сезонники - в Києві, Москві, Польші, Словаччині...

Так що працювати є ще над чим, адже сільське життя - це череда питань, які треба вирішувати. І вирішувати їх так, щоб люди знали і бачили - про них думають, ними цікавляться, їм допомагають. Але не все так буває...

У селі є будинок культури, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, у яку ходять біля 600 учнів, православна і католицька церкви, дитячий садок.

І щоб життя села не замирало, потрібно держати руку на пульсі його життя, чітко розуміти ті труднощі, з якими приходиться стикатися всім державним і суспільним установам.

Багато в чому життя Брустур нормалізувалося після попередніх років перебудови (точніше розвалу) державної економіки, можно було сподіватися, що майбутнє людей чекає краще, чим сьогодення. Але знову - криза, нестаток коштів, дострокові вибори...

А щодо майбутнього, то працювати над його наближенням потрібно спільно - як громаді села, так і сільській раді, школі та церкві.

У міжгір'ї, де піниться і мчить по кам'яних плитах бурхлива річка Брустурянка, ще й зараз можно помітити сліди минулої війни - доти, дзоти, вогневі майданчики, залізобетонні протитанкові надовби, напівзруйновані окопи...

Все це залишки усть-чорнянського укріпрайону лінії Арпада. Більш як сорок років тому тут було багато протитанкових і протипіхотних мін, спіралей Бруно, "їжаків", тощо.

Село Брустури було сильно укріпленим об'єктом цієї системи. Все це в лоб, з фронту, було практично неприступним. Крім цього багато підвалів будинків було перетворено у вогневі точки.

Восени 1944-го року радянські війська 17-го окремого гвардійського корпусу звільнили укріпрайон з тилу. Це було 18-го вересня 1944-го року. Червонозоряних воїнів, своїх визволителів, мешканці села прийшли вітати з лісу, навколишніх приселків, де переховувалися від фашистів. Перед цим вони втекли туди в зв'язку з тим, що озвірілі німецькі фашисти повністю спалили село.

Радянські воїни зразу ж почали розчищати дороги, вулиці від загороджень, проводити розмінування. Раптом на окраїні села пролунав сильний вибух. Як згодом вияснилося - це підірвався на міні лейтенант Лопухов. Він загинув, рятуючи життя верховинців.

Підрозділ, яким командував лейтенант, знешкодив велику кількість різних мін, вибухонебезпечних предметів. При цьому воїни проявили безстрашшя і героїзм.

Лейтенанта Лопухова поховали з усіма почестями. Старожили говорять, що вічний упокій він знайшов на церковному цвинтарі.

На честь загиблого героя у 1946 році Брустури перейменували на Лопухово. Пройшло багато років, однак, на жаль, подробиць біографії, родичів відважного радянського офіцера так і не вдалося встановити...

"Його прізвищем названо село", В. Дублянський, ветеран Великої Вітчизняної війни, газета Дружба від 16.02.1985 року.

Це порівняно недавня історія села, але, на жаль, дані про прізвище лейтенанта Лопухова виявилися неточними, тому було прийнято рішення повернути селу попередню назву - Брустури.

Що стосується історії виникнення поселення Брустури, то ми збираємо факти, які будуть оприлюднені на цьому сайті.

Селу досить пошкодили повені 1998 і 2001 року, коли воно було практично відрізане від цивилізації і допомога приходила лише вертольотами, але про цей період тут не хочуть говорити.

Це - вже історія, минуле, а жити треба в сьогоднішньому і для майбутнього.

<<Тячівський район
<<Населені пункти Закарпаття

Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Loading...

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код