Ужгородський район розташований в південно-Західній частині Закарпатської області

Uzhgorod Площа – 870 км2

Населення (без м.Ужгород та без м.Чоп) – майже 75 тис чоловік

На території району проживають більше 3 деятків громадян різних національностей, з яких переважну більшість складають українці. А також є багато угорців, словаків, росіян, ромів та інших національностей.

На території Ужгородщини розташовані міста Ужгород та Чоп, а також 1 смт та 64 села

На території Ужгородського району розташований обласний центр Закарпатської області місто Ужгород.

На території Ужгородського району розташована крайня західна точка України, це село Соломоново.

Ужгородський район межує з Словаччиною на Заході, та з Угорщиною на півдні. А також з Перечинським (на півночі), Мукачівським (на Сході) та Берегівський (на Південному-Сході) районами Закарпатської області.

Територією Ужгородського району тече річка Уж.

Nevycky_zamokChop

Історія

Пам'ятки давньокам'яного віку (200-11 тисяч років тому) були виявлені в Ужгороді на Радванській і Дайбовецькій гірках, у селах Горяни, Барвінок, Великі Лази, Глибоке, Дубрівка, Оноківці, Середнє. В ті далекі часи місця первісних поселень (стоянок) розташовувалися на останніх південних відрогах Карпат. На таких стоянках знайдено лише кам'яні знаряддя та заготовки ножеподібні пластини, різці, рубилоподібні знаряддя тощо.

Первісні людські колективи давнього кам'яного віку вели рухливий спосіб життя, займаючись мисливством і збиральництвом. В залежності від застосування того чи іншого способу виготовлення кам'яних знарядь праці, кам'яний вік поділяють на три великі доби: 1) палеоліт (давній кам'яний вік); 2) мезоліт (середній кам'яний вік); 3) неоліт (новий кам'яний вік). Кам'яний вік на теренах району поки що слабо вивчений. Пам'ятки мезоліту (середнього кам'яного віку) на Закарпатті, в тому числі й Ужгородському районі, виявлені археологами лише в 70-80-х роках XX ст. біля сіл Барвінок, Глибоке, Гута, Кам’яниця, Невтцьке, Солотвино, Середнє, датуються ХІ-УІІ тисячоліттям до н.е. Значні зміни у техніці обробки каменю в добу мезоліту спричинили появу замість великих рубаючих і колючих знарядь праці (макролітів) - малих (мікролітів). За формою вони нагадували трикутники, трапеції, сегменти, круглі скребачки, з до винайдення лука і стріли, завдяки яким полювання перетворилося в надійне джерело життя, але й зумовило швидке зменшення кількості тварин. Щоб поповнити щоденні запаси їжі, люди доби мезоліту змушені були зайнятись рибальством і збиральництвом. Рухливий спосіб життя обумовив характер мезолітичних стоянок. Житла на них споруджувалися у вигляді куренів з дерева та гілок. Вони, як правило, розташовувались на берегах річок, потічків, невеликих озер, на окраїнах боліт. Кілька таких стоянок виявлено на правому березі Ужа в районі с.Кам’яниця.


Важливим наслідком угорської революції 1848-1849 рр. була відміна кріпацтва. У 1867 році внаслідок революційних подій та буржуазних реформ замість абсолютистської імперії утворилася Австро-Угорська дуалістичнаконституційна монархія. Вона проіснувала до жовтня 1918 року, коли розпалася. На руїнах Австро-Угорської монархії утворилися ряд незалежних держав:Австрія, Угорщина, Польща, Югославіяі Чнхословаччина. Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь увійшло до складу Чехословацької Республіки в 1919 році.

На Підкарпатській Русі за новим адміністративним поділом було утворено 13 округів, у тому числі й Ужгородський. Згідно з Віденським арбітражем від 2 листопада 1938 рокуроку частина Ужгородського району з м. Ужгород відійшли до гортіївської Угорщини. Після збройного захоплення Карпатської України, що виникла на уламках ЧСР наприкінці березня 1939 року, вся територія краю опинилася у складі профашистського режиму Угорщини (березень 1939 р. – жовтень 1944 р.).

Наприкінці жовтня 1944 року війська 4-го Українського фронту з боями ввійшли в Закарпаття. За змовою між Чехословацькою Республікою і СРСР від 29 вересня 1945 року Закарпатська Україна (так тоді називався край) – невід'ємна частина Радянської України, а з 1991 року – незалежної України.

Населені пункти Ужгородського району:

Андріївка Вовкове Кибляри Оноківці Соломоново Холмок

Анталовці Довге Поле Коритняни Оріховиця Сторожниця Худльово

Баранинці Дубрівка Лінці Паладь-Комарівці Сюрте Часлівці

Великі Геївці Ірлява Невицьке Ратівці Тарнівці Чоп

Велика Добронь Кам’яниця Нижнє Солотвино Середнє Ужгород Шишлівці

Ярок


<<Населені пункти Закарпаття

Якщо Ви володієте детальною інформацією(матеріали, фотографії тощо) про населені пункти Закарпаття і бажаєте, щоб про ваше село чи містечко знало все Закарпаття та Україна, то надсилайте інформацію на нашу електронну скриньку Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Loading...

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код