Село Мала Копаня розташоване в південній частині Закарпатської області у підніжжі Чорної гори, на правому березі річки Тиса. Приблизне населення складає – 1380 осіб. Назви частин села: Буковина, Загороди, Корольків, Камінець, Кадуби, Осичани, Чиненик, Саловки. Перші письмові згадки про село відносяться до середини ХІ століття (Журнал «Сабо», ст.329).

Першими поселенцями були: Дубровка, Ракоці, Ліпчей, Крайняй. Як видно між першими поселенцями   були і угорці, але у XVII столітті за свідченням журналу «Сабо» село стало українським. В ХV столітті село належало графові Перені.

Відгуком на події Великої Жовтневої соціалістичної революції було проголошено в селі радянську владу, яка проіснувала декілька днів. На початку ХХ століття село підпорядковувалось Австро-Угорщині, Чехословаччині, а в березні 1939 р. село знову окупували угорські війська. 25 жовтня 1944 року село було визволено Радянською Армією. І після цього в 1948 р. в селі був організований колгосп, який об’єднував колгоспників сіл Велика Копаня і Мала Копаня.

На даний час інтерес для дослідників є Малокопанське Городище датоване І ст. до н.е. На ньому проводилися розкопки і були знайдено багато цікавих речей, серед яких  багато цілих посудин, знарядь праці (ковальські кліщі, пробійники, зубила, долота, серпи, коси, виноградарський ніж, зброю, прикраси із срібла, бронзи,скла і навіть золота).

 

Легенда

Походження слова Копаня до сьогодні не пояснено. Народна легенда пов’язує його з словом «копати». Тут завжди щось копали! І тепер копають. Давно копали білу глину, яку вивозили до Будапешту, де із неї робили порцелян. А зараз проводять розкопки на місці Городища, і знаходять багато цікавих знахідок.

Loading...

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код