ВиноградівВиноградів – місто, районний центр, який знаходиться у південній частині Закарпатської області.
Виноградів - одне з найдавніших поселень Закарпаття. Ще наприкінці першого тисячоліття нашої ери існувало слов'янське городище. До 1946 року місто мало назву Севлюш, що у перекладі з угорської на українську мову означає «місто, де росте виноград».
Біля Виноградова протікає найбільша річка Закарпаття – Тиса. Місто розкинулося біля підніжжя Чорної гори, яка в стародавні часи була активним вулканом. Від Виноградова, немов «рукою подати» до кордонів з Угорщиною – 16 кілометрів та Румунією – 10 кілометрів.
Населення Виноградова складає близько 26 тисяч осіб.
Історія Виноградова

Територія Виноградова та Виноградівського району була заселена ще в період палеоліту. Як
подейкують історики та археологи, саме неподалік Виноградова (селище Королево) були віднайдені перші признаки людського існування на території сучасної України.
Виноградівський герб
Перші прикордонні укріплення за назвою Канків з'явилися тут ще в X ст., коли угорські племена прийшли в долину Тиси. За легендою, назва пов'язана з розбійником Канко, який у цих місцях грабував подорожніх, що проїжджали повз місто. Севлюш був наділений значними королівськими привілеями. Тому не дивно, що у 1262 році у латинських документах Виноградів згадується як королівське місто.
У 1301 році помер угорський король Андрій ІІІ, останній із династії Арпадовичів. Папа Боніфацій VІІІ призначив угорським королем принца Неаполітанського з родини Анжу — Карла Роберта. Цей король у 1307 році подарував місто Севлюш феодалові Беке Барші, котрий побудував тут замок Канків. За це Карл Роберт через 10 років після акту дарунка замку стоїть з військами під Севлюшем. Місто захвачено, замок пошкоджений і конфіскований, і переданий королеві Марії. У 1399 році король Жигмонд затягує замок Канків та сам Севлюш в політичну інтригу. Він дарує землі магнату Петеру Перені за доблесну боротьбу проти турків, але тут була не стільки вдячність, скільки бажання протиставити Перені воєвод Драга та Балку, яким король заборгував значні гроші. Драга, доречи, получив за борги замок в Хусті, але потім став вимагати короля все ж таки сплатити борг.
А у власника замку Канків життя по наростаючий. Петер Перені зводить кам’яний замок замість старого, отримує у власність ще і замок Нялаб в Королево, і стає самим великим землевласником краю.
Виноградів вузькоколійка
В XVст. замок передається у використання монахам ордену св. Франциска. Вони перетворюють споруду на монастир. Тут зберігався і прах монаха-воїна-хрестоносця Яноша Капистрана, католицького святого. Та не судилося мати монахам довге спокійне життя. Один з нащадків Петера Перені прийняв протестантську віру і наказав звільнити монастир-замок. Ця справа дійшла до трагедії. Так, у 1556 році він нападає на монастир, вбиває монахів, їх тіла разом з прахом св. Яноша кидають в колодязь. Король надає наказ присмирити Перені і посилає свій загін, який завойовує і руйнує замок. Більше він не відроджувався. Можливо вчинене святотатство, а може просто неможливість відремонтувати замок схиляє представників роду Перені оселитися в міста. Там вони будують палац, якій зберігся і понині.
У 1908 році було затверджено герб міста Севлюша (Виноградова), частково базований на символіці давніших громадських печаток: на срібному тлі - угорський гусар у блакитному одязі, що тримає в правій руці ґроно винограду. Наприкінці XIX - на початку XX ст. Севлюш вважався центром як Угочанського комітату, так і одного з двох повітів цього комітату - Передтисянського.
В роки Другої світової війни Виноградів був центром підпільного антифашистського руху. У жовтні 1944 році місто було звільнене від фашистських окупантів.
У 1946 році Севлюш був перейменований у Виноградів. Назва дуже влучна, адже виноградарством тут займались споконвіку.
ВиноградовоВиноградово Сакури
Визначні місця Виноградова

- Палац Перені
- Чорна гора
- Краєзнавчий музей Виноградова
- Руїни замку Канків
- Францисканський монастир

Палац Перені

Палац Перені Виноградів
Палац Перені – одна з найважливіших архітектурних пам’яток Виноградова.
Це є колишній палац та парк барона Перені. Вперше, Палац Перені був побудований у XIV столітті. Щоправда потім він неодноразово перебудовувався. Ідея збудувати цей палац у родини Перені з’явилася після її повернення до католицизму і стала під стяги австрійських Габсбургів. Неподалік від замку Канків магнати побудували нову резиденцію — розкішний палац у бароковому стилі, який ми оминули, прямуючи до замку. палац, в якому ще з початку радянських часів господарює районний відділ освіти, слугував оборонною спорудою. Після перебудови у стилі бароко, палац набув рис житлово-виставкових. У ньому зберігалась велика колекція живопису, багата бібліотека. Сюди частенько навідувалися поважні гості, відбувалися пишні бенкети. Найвідомішим власником садиби та представником роду Перені загалом став Жигмонд Перені, який увійшов у історію як борець за незалежність Угорщини від Габсбургів, активний учасник національної революції 1848–1849 років. Нескореного Жигмонда засудили і стратили в Будапешті австрійці. Всі маєтки роду Перені були конфісковані. І тільки у 1867-му, році утворення Австро-Угорської імперії, палац у порядку реабілітації повернули законним власникам. Барони Перені жили в палаці до 1944 року.
Чорна гора

Виноградів Чорна гора
Чорна гора – ботанічний заказник державного значення, загальна площа якого складає понад 820 гектарів. У межах цього заказника знаходиться гора з однойменною назвою, найвища точка якої складає 565 метри. Та в наші дні відомим є не заказник, і навіть не гора. Сьогодні, Чорну гору асоціюють із привабливою зоно
ю відпочинку в теплу пору року. Між скелястими виступами Чорної гори розмістився райський куточок, що гармонійно співіснує з багатовіковими стовбурами дерев та швидкоплинною річкою Тисою. Саме сюди роками приїздили жителі Виноградова та найближчих міст. Величезне озеро вподобали як великі так і малі відпочиваючі, а з часом навіть найближчі сусіди з інших країн залюбки проводили вік-енди та урочисті події на берегах озера та в затишку широколистих дерев.
З часом озеро ставало більше і більше занедбаним, адже не кожен вмів знайти спільну мову з природою, та культурно проводити час, прибираючи за собою рештки відпочинку та сміття.
Ситуація кардинально змінилася кілько років тому, коли в цій чудовій місцині розташувалась зона відпочинку з розважально-готельним комплексом «Чорна гора». З тих пір, кількість відпочиваючих збільшилась в геометричній прогресії.
розважально-готельний комплекс «Чорна гора»
Інфраструктура у "Чорній Горі", що була розвинута навкруги лише збільшувала кількість відпочиваючих. Чудовий ландшафтний дизайн, фонтані, бесідки та альтанки, водяні гірки, мангали для приготування шашликів та інших національних блюд – все це до послуг гостей. Будь-хто з відпочиваючих може замовити альтанку чи бесідку, або ж розміститися з друзями та родиною під лагідними променями сонця і могутніми кручами гори. Крім цього, на територію комплексу є міні-звіринець, ресторан та готель. Максимальна глибина озера близько 8 метрів. За озером ретельно доглядають, тому вода в ньому є чистенька та прозора.
Краєзнавчий музей Виноградова

Краєзнавчий музей Виноградова заснований у 1968 році. У цьому музеї зібрані експонати з історії міста Виноградів та Виноградівського району з найдавніших часів. У краєзнавчому музеї Виноградова налічується понад 3 000 експонатів. Експозиція музею складається із розділів - археологія, середні віки, розвиток Виноградівщини (1900-1945 рр), побут Виноградівщини (кінець ХІХ - початок XX ст.). Також, у музеї працює постійно діюча виставка самодіяльних художників Виноградівщини.
Замок Канків

Замок Канків Виноградів
Замок Канків – розташований на східній околиці закарпатського міста Виноградів, біля підніжжя Чорної Гори. Замок Канків вперше згадується ще в далекому 903 році, в угорській хроніці. Але згадувався у той час він лише як укріплення. Сам замок був побудований в ХІ столітті у зв’язку з приєднанням частини Закарпаття до складу угорського королівства. Тут був збудований замок місцевого феодала і розташувався підрозділ воїнів, які супроводжували по річці Тисі вантажі з сіллю. Замок мав прямокутну форму, а його вежі були квадратні.
На початку XIV століття його власник опинився в феодальній коаліції, що виступила проти Карла Роберта. Внаслідок штурму королівськими військами замок значно постраждав. Угорський король наказав відновити його, після чого подарував королеві Марії.
З 1399 року замок Канків перебуває у володінні барона Перені, який передає його монахам-францисканцям, що перетворили його на монастир. На місці дерев'яного укріплення зводять кам'яну фортецю. Барон передає замок монахам-францисканцям, що перетворили його на монастир. Ченці переносять сюди прах героя битви з турками під Белградом1456 року Яноша Капистрана, ченця-францисканця, який разом зі своїми хрестоносцями допоміг угорському полководцеві Яношу Гуняді в критичний момент битви.
В період Реформації нащадок Перені став протестантом і вигнав католицьких священослужителів зі своїх володінь. В 1556 році він захопив францисканський монастир. Ченців, що чинили опір, феодал наказав вбити, а тіла жертв було кинуто до замкового колодязю. Проти Перені був посланий загін імператорських військ під командуванням Телекеші, який штурмом узяв і зруйнував замок у 1557 році. Ця подія знайшла своє місце в усній народній творчості, породивши багато легенд і переказів.
Замок Канків ВиноградівЗамок Канків Виноградів
У 1558 році палац був зруйнований внаслідок міжусобиць між феодалами. Палац - монастир люди прозвали «Канків», бо так називався верхній шерстяний одяг, який носили монахи.
У наші дні, замок Канків знаходиться в руїнах, велика частина його споруд зруйнована, хоча загальний оборонний периметр і контури внутрішніх замкових будівель ще досить чітко простежуються по фрагментах збережених кам'яних стін. Замкові споруди місцями зруйновані і розібрані аж до рівня замкового двору, проте деякі частини комплексу все ще піднімаються на значну висоту. Найкраще збереглися значні фрагменти укріплень північно-східної замкової стіни - тут можна побачити руїни двох веж з збереженими бійницями, частина яких в ході однієї з перебудов растесали у вікна. Замкова каплиця, що знаходиться на південь від замку, дійшла до наших днів у перебудованому вигляді. Як і замок, вона знаходиться в руїнах, але її стіни збереглися на початкову висоту. Каплиця стоїть без покрівлі, внутрішній декор знищений.
Францисканський монастир

Францисканський монастир заснований в 1516 році. Складається з
Францисканський монастир
костелу та двоповерхової будівлі з келіями, що примикають до фасаду храму. Келії колись йшли по колу і утворювали внутрішній дворик і єдину структуру. Тепер ця частина келії втрачена.
В 1556 році монастир був зруйнований. У 1668 році відбудований для монахів ордена св. Франциско. Після пожежі у 1747 році його відновили у стилі бароко. В цей же час збудували і костьол, який прикрашають фрески з XIX століття. На початку XIX століття він був покинутий, а в 1889 році частково перебудований. Фасад і інтер’єр перебудували у стилі класицизму. За часі Радянського Союзу, з 1945 року, в монастирі розміщувався історичний музей, а костел віддали в користування православним.
У 1998 році, тодішньою владою міста, Францисканський монастир передано греко-католицькій громаді.
Loading...

Залиште свій коментар


Оновити Захисний код