За інформацією: Суспільне.
Активісти, які виступають проти виділення землі під вітряки. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
У Жденіївській сільраді на Закарпатті 15 серпня проголосували за те, щоб виділити 216 гектарів землі під забудову вітряками. Йдеться про ділянки між населеними пунктами Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець.
Про це повідомляє кореспондент Суспільного з місця події.
На сесію прийшли екоактивісти, депутати сільради, місцеві жителі.
За надання дозволу на виготовлення технічної документації і проведення інженерно-геологічних вишукувань проголосували 12 депутатів із 17 присутніх на сесії, повідомив Суспільному в. о. голови Жденіївської селищної ради Юрій Русин.
Голосування за виділення землі під забудову вітряками. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
У чому загроза довкіллю
"Ці гори формувались млн років, але їх мають намір знищити за один сезон, ймовірно у 2026 році. Закликаємо депутатів, не голосувати за ці трагічні незроротні рішення. Не погоджуйтесь заливати "полонину" бетоном!", — повідомили на Facebook-сторінці природоохоронної організації "Save Пікуй".
"Верховинський Вододільний хребет слугує водорозділом басейну річки Тиса та басейну річки Вісла. Він оточений з усіх боків лісами, пралісами та особливо цінними територіями природно-заповідного фонду. Туди немає автомобільних доріг, лише піші стежки", написали на Facebook-сторінці у ГО "Екосфера".
"Йдеться не просто про знищення цінних субальпійський екосистем, знищення лісів і пралісів унаслідок прокладання доріг. Йдеться про знищення рельєфу, знищення кам’янистого гребеня", — додали у "Екосфері".
Читати ще
Читати ще
“Зелена енергія” не може бути зеленою, якщо знищує природу”, — Оксана Станкевич-Волосянчук про вітряки на Закарпатті
Також у громадській організації повідомили, що хребет є популярним туристичним маршрутом, вздовж хребта проходить Закарпатський туристичний шлях, який з’єднує Східні Бескиди (на кордоні з Польщею) із Чорногірським хребтом та Мараморосами (на кордоні з Румунією).
Для пересування будівельної техніки по хребту та для риття і заливки бетоном котлованів вузький гребінь з виходом кам’яних порід назовні доведеться зрізати і розрівнювати, фактично повністю знищуючи хребет, зазначили у ГО "Екосфера".
Що відомо про забудову вітряками гір на Закарпатті
У травні близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону "Про оцінку впливу на довкілля".
У червні компанія "Вітряні парки України", яка займається будівництвом вітряків на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.
Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.
У акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінка впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібна.
У серпні у суді заслухали дебати сторін щодо будівництва вітрових електростанцій на полонині Руна. Міжнародна правозахисна організація "Екологія – Право – Людина" позивається до Тур’є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на Полонині Руні, який, на думку юристів, був прийнятий з численними порушеннями законодавства. Рішення суду мають проголосити 21 серпня.
У Нижньоворітській громаді до місця будівництва першої вітрової електростанції у серпні доставили лопаті для нової вітроустановки потужністю 5,2 МВт. Довжина кожної лопаті становить 78 метрів, вага — 28 тонн. Першу вітрову електростанцію на території громади запустили у серпні 2024 року. Її побудувала компанія, яку релокували з Краматорська Донецької області.
