За інформацією: Суспільне.
Кавуни, які вирощує Іштван Мезеї у Великій Бийгані Берегівського району. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Дині, які вирощує Іштван Мезеї у Великій Бийгані Берегівського району. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
Кавуни із Хустського району й дині з Ужгородського на місцевому ринку продає Віталій.
"Диня — мангова, а кавун — там сортів стільки, що тепер не розберешся. Головне, що солодкий, хороший, соковитий", — каже продавець.
Продавець Віталій на Зеленому ринку в Ужгороді. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
За словами Віталія, перед продажем кавуни й дині він віддає в лабораторію, щоб визначили кількість нітратів. На ринку працює лабораторія, куди приносять продукти на перевірку. Лікарка ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби Людмила Замлинська каже: оптимальний показник вмісту нітратів у кавунах становить до 60 міліграмів на кілограм, у динях — до 90:
"Це 4,8 міліграма на кілограм, це становить вміст нітратів у цій пробі кавуна. За норми 60 — це досить допустима норма нітратів у продукті. Підготовлюється проба, ставиться й заливається квасцями — 1% розчин і вимірюється на іоноселективному нітратомірі. Тим самим ми знімаємо показник і потім видаємо якісне посвідчення, експертний висновок реалізаторам продукту".
Лабораторія на Зеленому ринку в Ужгороді. Сергій Чернишов/Суспільне Ужгород
86 випадків харчового отруєння зафіксували в Закарпатському центрі екстреної медичної допомоги впродовж липня. Про це розповіла лікарка Олександра Горшкова:
"45 людей госпіталізували. Взагалі щороку спостерігаємо тенденцію збільшення причин харчового отруєння на 10%. Це пов'язано з продуктами на стихійних ринках, особливо, які купляються зараз — це кавуни й дині. Також інші фрукти, овочі, молочні продукти, м'ясо. Саме на стихійних ринках може бути продукція, забракована на ринках, де є контроль. При дорозі, на автотрасах — там необлаштовані місця і тим самим шкіра кавуна вбирає в себе шкідливі речовини з повітря".
