За інформацією: Суспільне.
Медична сестра Яна Басівська з колегою. Закарпатський обласний центр нейрохірургії та неврології
Про роботу під час повномасштабного вторгнення каже: "Ми не розуміли, що відбувається, це було абсолютне нерозуміння, бо ти їдеш на роботу, а містом їде танк, ти не розумієш, що відбувається, що робити. Перші обстріли, перші тривоги, через які морально було дуже тяжко, бо в нас тривога не вимикалася, як зараз, що є початок і кінець, у нас взагалі не вимикалася. Це було тяжко. Починається тривога, ви забираєте пацієнта з операційної і везете в укриття. Тяжко. Страшно. Нема розуміння, як далі буде".
У березні 2022 року Яна Басівська приїхала на Закарпаття та пішла на стажування у Закарпатському центрі нейрохірургії та неврології.
"Я прийшла сюди і зрозуміла, що я нічого не знаю. Я знаю покласти венний катетер, під’єднати крапельницю, я знаю препарати, більше нічого не знаю, тому що це своя специфіка, це абсолютно інші пацієнти, це все по-іншому. Я дуже вдячна колегам, які мене вчили, які ділилися досвідом", — розповідає Яна про своє стажування.
Медична сестра Яна Басівська. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
За словами Яни Басівської, більшість людей, які приходять працювати медсестрами, люблять цю професію.
"Ми кричимо, що ми йдемо з цієї професії, що ми ненавидимо цю медицину, але ми знову сюди повертаємося. Тяжко, однозначно тяжко. Бувають хороші спокійні зміни, а бувають зміни, коли ти заходиш о 16 годині в операційну і виходиш зранку. Медсестра має бути з достатньо жорстким характером, має бути стійка це має бути відповідальна і охайна людина, має мати вміння чути", — зазначає медсестра.Читати ще
Читати ще
У 41-річного закарпатця зупинилося серце внаслідок ураження струмом: медики реанімували чоловіка
