За інформацією: Суспільне.
Народний депутат із Закарпаття Михайло Лаба. Суспільне Ужгород
Михайло Лаба — народний депутат, який вперше був обраний у 2019 році депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом №70 (із центром у Сваляві) як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань бюджету.
У межах загальноукраїнського проєкту Суспільного "Обранці" про діяльність народних депутатів з часу їх обрання у 2019 році журналісти Суспільне Ужгород поспілкувалися з політиком.
Аналіз парламентської діяльності Михайла Лаби
Законотворчу діяльність нардепа для Суспільного проаналізувала аналітикиня Руху "Чесно" Софія Лазарова.
Михайло Лаба є автором чи співавтором 254 ініціатив за 5 роківЗ 29 липня 2019 року до 31 березня 2025 року. (входить у ТОП-80 з понад 400 депутатів за кількістю поданих ініціатив і ТОП-85 за кількістю ухвалених і тих, що стали чинними). З них 87 стали чинними законами чи постановами. Прохідність — 34% (стандартний показник з огляду на те, що Лаба представник монобільшості) — пояснила аналітикиня.
Ініціативність Михайла Лаби у Верховній Раді. Суспільне Ужгород
"Подавав різні проєкти за тематикою не лише у сфері бюджетного комітету, де працює. А також про ліси та заповідники, про держслужбу, проєкти у сфері нацбезпеки й оборони, зміни до Кримінального кодексу, але в більшості, звісно, ініціював різні зміни до держбюджету чи Бюджетного кодексу", — повідомила Софія Лазарова.
Статистика голосувань
Михайло Лаба голосував "за" — 9278 (51%), "проти" — 1390 (8%), "утримався" — 5371 (29%), Не голосував — 1469 (8%), був відсутній — 773 (4%). Нардеп мав 86 виступів за 5,5 років — це нормальний показник. Хороша відвідуваність: відсутність — усього на 4% голосувань за 5,5 років і у 8% голосувань не брав участь (не голосував), — пояснила аналітикиня.
Голосування Михайла Лаби у Верховній Раді. Суспільне Ужгород
Як можете схарактеризувати ефективність роботи Верховної Ради у період повномасштабної війни?
Робота Верховної Ради України у період повномасштабної війни (з лютого 2022 року) потребує високої ефективності у кризовому режимі, забезпечуючи законодавчу підтримку для оборони, міжнародної співпраці та внутрішньої стабільності. Було ухвалено сотні законів, спрямованих на підтримку армії, мобілізацію, економічну стабілізацію, гуманітарну допомогу та міжнародну інтеграцію.
Зміни до державного бюджету ухвалювали швидко й у відповідь на потреби війни. Прискорено ухвалювались закони, що стосуються євроінтеграції, зокрема для набуття статусу кандидата в ЄС.
Відзначу, що повномасштабна війна призвела до зниження політичної конфронтації в Раді. Представники різних фракцій у багатьох випадках демонструють спільну позицію. І попри окремі випадки відкритої критики або розбіжностей, загалом парламент виконує функцію інституційної підтримки виконавчої влади.
Окрім того, активізували роботу міжпарламентські групи з акцентом на підтримку України. Верховна Рада активно взаємодіє з парламентами інших країн, підтримуючи ратифікації та денонсації, просуваючи санкції проти РФ, закликаючи до надання зброї та фінансової допомоги.
У грудні 2022 року Верховна Рада проголосувала законопроєкт про містобудівну реформу. На сайті руху "Чесно" зазначили, що він містить корупційні ризики, а у Євросоюзі двічі закликали відхилити законопроєкт. Чому ви голосували за цей законопроєкт?
Погоджуюсь, що ухвалення таких стратегічних рішень вимагає особливої відкритості до громадського діалогу. Реформа не є інструментом для досягнення якихось приватних інтересів, вона має працювати на громади. Законопроєкт №5655, попри зауваження, був першим кроком до цифровізації процесів, до прозорості через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.
В умовах повномасштабного вторгнення, з безпрецедентним обсягом зруйнованої інфраструктури та житла, містобудівна реформа та питання відбудови набувають особливого значення. Чинні до того нормативні процедури були занадто забюрократизованими та повільними. Закон мав на меті запровадити цифровізацію процесів, скорочення термінів погодження та створення більш гнучкої системи ухвалення рішень.
Відбудова України має бути швидкою, чесною і контрольованою. Саме тому я голосував за реформу, яка дає інструменти для цього — з усвідомленням, що подальше вдосконалення є необхідним.
Зупинюсь на кількох аспектах. Цифрові інструменти та прозорість. Один з основних елементів реформи — розвиток Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Вона повинна стати запобіжником від "ручного управління" процесами та корупційних зловживань. Іншими словами, закон закладав підґрунтя для цифрового контролю, який у перспективі має бути ефективнішим за стару систему з великою кількістю паперових дозволів.
Професійна відповідальність і роль експертного середовища. Закон передбачає посилення ролі відповідальності проєктувальників і технічного нагляду, що є стандартною практикою у країнах ЄС. Це — перехід до більш ринкової моделі, де замовники та виконавці несуть відповідальність за результати, а не лише виконують формальні погодження.
Зазначу, що я підтримую ідею вдосконалення законодавства (і не лише у питанні містобудівної реформи) у діалозі не лише з парламентарями, а з громадянським суспільством та експертним середовищем.
У липні 2023-го Верховна Рада проголосувала законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Чим було зумовлене ваше рішення голосувати "за"?
Медичний канабіс — це не про "легалізацію наркотиків", як намагаються подати окремі персони, переслідуючи власні цілі та намагаючись маніпулювати суспільною думкою. Це — контрольований, рецептурний препарат, який використовується в десятках країн Європи, США, Ізраїлі. Його призначає лікар, і лише за наявності медичних показань.
Ще до розгляду у Верховній Раді було обговорення з медиками та експертами, і що головне — до нас зверталися не політики, а поранені військові, онкохворі, люди з епілепсією, ПТСР, іншими важкими діагнозами. І вони просили не про пільги, а про надання можливості українським медикам призначати такі засоби, щоб зменшити біль пацієнтів, повернути їх до життя. І ми не мали права залишати це без відповіді.
Тому моє рішення — це рішення на користь гуманності та людяності. Ми повинні дати українським пацієнтам право не страждати, а медикам — можливість лікувати сучасно. Саме заради цього я проголосував "ЗА".
У серпні 2024 року Верховна Рада проголосувала законопроєкт про заборону релігійних установ, пов'язаних з Росією. Чим було зумовлене ваше рішення голосувати "за"?
Тема віри — свята й особиста, про що власне йдеться і в Конституції. Підтримане більшістю складу Верховної Ради рішення — не проти релігії, а проти структур, які використовують віру як прикриття для антиукраїнської діяльності.
Повторюсь, в Україні не забороняється жодна релігія — ми поважаємо свободу віросповідання. Але ми не можемо заплющувати очі на те, що певні структури, які підпорядковані Москві, систематично поширюють антиукраїнські наративи, підривають довіру до ЗСУ, виправдовують російську агресію або діють у координації з ФСБ. Саме такі факти неодноразово виявлялись, що власне в кінцевому результаті призвело до ухвалення відповідного законодавства. Заборона діяльності установ, які пов'язані з країною-агресором, — це захист нашого інформаційного, духовного та культурного суверенітету.
Закон не забороняє вірити в Бога. Він забороняє прикриватися Богом, щоб працювати на ворога, часом навіть не усвідомлюючи цього.
У серпні 2024 року ви голосували "за" законопроєкт №9549, що дозволяє примусове відчуження землі та нерухомості в Ужгородському районі Закарпатської області. Під час повторного прийняття в цілому повернутого з пропозиціями президента України законопроєкту у березні 2025 року, портал Ради вказує, що ви були відсутні. Чому перший раз ви голосували "за" і яка зараз ваша позиція з цього питання?
Є вираз: "Диявол дійсно криється в деталях", а у контексті з законопроєктом №9549 — у правках, що стало очевидним після голосування.
Під час першого голосування я підтримав закон у тому вигляді, в якому він був поданий, оскільки він мав на меті розблокувати процеси для розвитку в питанні цифровізації і розбудови телекомунікаційних мереж, що важливо і для нашого регіону.
Однак низка правок до другого читання суттєво змінили його суть і створили ризики для прав землевласників в Ужгородському районі. Одразу після голосування публічно висловив протест щодо цього, був серед авторів блокуючої постанови, виступав з парламентської трибуни, звертаючи увагу колег на порушення. Після цього було накладено вето президента на законопроєкт у такому вигляді. Було внесено низку суттєвих правок, зокрема в поновленні прав на судовий розгляд та компенсації. Не зважаючи на це і ряд положень законопроєкту, що містять необхідні для воєнного часу пропозиції і цілі, я не змінив своєї позиції та не голосував за повторне його ухвалення в березні 2025 року, що й зафіксовано на сайті Ради.
Будь-які законодавчі рішення, які стосуються права власності, мають бути прозорими, враховувати інтереси місцевих жителів і не створювати підстав для зловживань. Наголошу, що всім діям в межах цього законопроєкту має передувати суспільна необхідність (зв’язок, оборона), і процедура має бути юридично обґрунтована. Продовжуємо уважно моніторити цей процес і у разі потреби ініціювати діалог для пошуку компромісних рішень, які захистять інтереси громад Закарпаття.
Якою є ваша позиція як народного депутата від Закарпаття щодо встановлення вітрогенераторів в області у цілому і зокрема на високогір’ях?
Я послідовно наголошую на необхідності враховувати екологічні, культурні та соціальні аспекти розміщення вітряків, особливо унікальних високогірних полонинах Закарпаття, які мають велике природоохоронне, туристичне та історико-культурне значення не лише для громади та регіону, але й для нашої країни та Європи.
Чи потрібно розвивати альтернативну енергетику в Закарпатті та Україні? Безперечно, адже йдеться про відновлювані джерела енергії, на відміну від викопних ресурсів, а також про важливий елемент енергетичної безпеки країни.
Проте наголошую на необхідності шукати компроміси щодо розміщення вітрогенераторів, особливо на унікальних високогірних полонинах, які мають велике екологічне та культурне значення.
У межах наданих мені повноважень та як житель Закарпаття, я неодноразово публічно висловлювався з цього приводу — на громадських слуханнях, у соцмережах і в депутатських зверненнях, наголошуючи на важливості екологічного контролю та реагування на можливі порушення під час будівництва.
Розвиток енергетики має бути збалансованим і враховувати інтереси не лише інвесторів, а передусім громади та необхідність збереження природних ландшафтів.
Що задекларував народний депутат
У власності Михайла Лаби будинок площею 226 м² та земельна ділянка площею 1100 м² у селі Невицьке Ужгородського району. Його дружина Вікторія Лаба володіє двома земельними ділянками у цьому селі площею 557 м² та 2000 м². У її власності є дві земельні ділянки у селі Пилипець Хустського району площею 1 200 м² та 432 м².
Михайло Лаба вказав у декларації три автомобілі: "Таврія" 1993 року, "Раф" 1979 року, що належать йому та Acura MDX 2017 року, вартістю 420 тис. грн, у власності дружини депутата.
Народний депутат отримав 720 тис. грн зарплати за 2024 рік. Він також задекларував заощадження в сумі 8 179 грн на банківському рахунку та 480 тисяч грн готівкою. Крім того, нардеп вказав фінансові зобов'язання за кредитом на суму 278 тисяч гривень.
Адмінпротоколи від НАЗК
У 2022-му НАЗК склало на Михайла Лабу два адмінпротоколи через конфлікт інтересів. Він голосував за постанову "Про присудження у 2021 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування". У постанові лауреатами Премії ставав зокрема син нардепа Лаби — депутат Закарпатської обласної ради, директор установи "Агенція регіонального розвитку Закарпатської області" Лаба Михайло Михайлович.
Хто такий Михайло Лаба
Народився 29 жовтня 1975 у селі Тур'я Поляна Закарпатської області. Закінчив Ужгородський національний університет за спеціальністю "Правознавство".
У 1998-2002 роках був депутатом Невицької селищної ради.
З 2002 до 2006 року — депутат Ужгородської районної ради, член бюджетної комісії та комісії з питань транспорту і підприємництва Ужгородської РДА.
З 2006 до 2010 року — депутат Ужгородської райради, секретар бюджетної комісії, голова фракції “Народна” від “Народної партії”.
2010 року — Невицький сільський голова. Президент Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад України”. Засновник 7 організацій.
У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом №70 (Закарпатська область) як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань бюджету.
