Голосування, закон про відчуження землі, заборона російської церкви: нардеп Валерій Лунченко у проєкті “Обранці”

За інформацією: Суспільне.

Валерій Лунченко: голосування, закон про відчуження землі, заборона церкви РФ. Валерій Лунченко | Facebook; колаж “Суспільне Ужгород”

Валерій Лунченко — народний депутат України, втретє обраний у 2019-му році як самовисуванець за одномандатним виборчим округом №71 із центром у місті Хуст. З грудня 2019-го року є заступником голови депутатської групи "Довіра", до того — позафракційний.

У межах загальноукраїнського проєкту "Обранці" про діяльність народних депутатів з часу їх обрання у 2019-му журналісти "Суспільне Ужгород" поспілкувалися з політиком.

У Верховній Раді Валерій Лунченко очолює підкомітет з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу комітету Верховної Ради з питань бюджету. Також він є співголовою групи з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною.

Статистика голосувань Валерія Лунченка

Законотворчу діяльність нардепа для Суспільного проаналізувала аналітикиня Руху "Чесно" Софія Лазарова. За її словами, за 5,5 років роботи у Верховній Раді Валерій Лунченко взяв участь у 18 282 голосуваннях: "за" — 8656 разів (47%), "проти" — 27 разів (0,147%), утримався — 2222 (12%), не голосував — 5270 (28%), був відсутній — 2107 разів (11,5%).

Валерій Лунченко у проєкті “Обранці”. Валерій Лунченко | Facebook; колаж “Суспільне Ужгород”

Відсоток пропусків зріс усередині 2022-го і з середини 2023-го року донині. На початку каденції ходив у Раду набагато краще", — повідомила аналітикиня руху "Чесно".

Аналіз парламентської діяльності і маркерні голосування

За 5,5 років депутат став автором або співавтором 50 законодавчих ініціатив, із яких 18 стали чинними. "Відсоток прохідності — 36%, що вище за середній показник і це свідчить про те, що ініціативи Лунченка здебільшого знаходять підтримку серед інших парламентарів. Востаннє подавав законопроєкт ще у червні 2024-го року як один зі 41 співавторів", — каже Софія Лазарова.

Валерій Лунченко у проєкті “Обранці”. Валерій Лунченко | Facebook; колаж “Суспільне Ужгород”

Зокрема Лунченко у 2020-му році став співавтором закону про зміни до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі екологічного транспорту в Україні. Цей закон передбачає звільнення від оподаткування ввізним митом підприємств при ввезені в Україну транспорту, оснащеного електричними двигунами, а також двигунами, що працюють на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, а також несамохідних трамвайних вагонів та вагонів метро.

Також нардеп був співавтором постанови про заяву Верховної Ради України про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ.

Що каже Валерій Лунченко

У коментарі Суспільному Валерій Лунченко розповів, що пріоритетом його діяльності є підтримка місцевих громад: розвиток інфраструктури, доступ до якісної медицини, освіти та безпечного довкілля.

"Частину ініціатив вдалося реалізувати – зокрема, реконструювали школи, лікарні, оновили дороги та реалізували проєкти з енергоефективності", — заначив нардеп.

Наприкінці 2022-го року Лунченко проголосував за містобудівну реформу (законопроєкт №5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Євросоюз двічі закликав відхилити законопроєкт.

Підтримку цієї реформи нардеп пояснив необхідністю швидкого відновлення інфраструктури після руйнувань.

"Я погоджуюсь, що реформа потребує врахування думки громад. Підтримую подальше її доопрацювання із залученням громадськості", — каже Валерій Лунченко.

У серпні 2024-го року нардеп не підтримав законопроєкт про заборону релігійних установ, пов'язаних з Росією. Валерій Лунченко каже, що не голосував з причин, пов’язаних із юридичними аспектами закону та потребою додаткової експертизи.

"Підтримую ідею захисту національної безпеки, але вважаю, що такі рішення мають ґрунтуватися на чіткій правовій базі", — зазначив Лунченко.

25 березня 2025 року проголосував за закон №9549, який надає Кабінету Міністрів повноваження примусово відчужувати земельні ділянки, зокрема в Ужгородському районі, із виплатою власникам компенсації у підвищеному розмірі.

"Я підтримав цей закон, оскільки вважаю важливим забезпечення реалізації стратегічних проєктів державного значення, в тому числі у сфері оборони та інфраструктури. Рішення про компенсацію у підвищеному розмірі – ключовий запобіжник, який дозволяє зберегти баланс інтересів держави та громадян. Ужгородський район обраний у зв’язку з географічною доцільністю та планами інфраструктурного розвитку", — пояснив своє рішення Валерій Лунченко.

За словами Валерія Лунченка, у нинішніх умовах проведення виборів є вкрай складним. Їхня легітимність і безпека можуть бути гарантовані лише за умов завершення воєнного стану, належної підготовки та міжнародного моніторингу.

"Я продовжую працювати на благо виборців і наразі зосереджений на виконанні своїх депутатських обов’язків. Питання щодо участі в наступних виборах наразі залишається відкритим", — підсумував Валерій Лунченко.

Що задекларував Лунченко

Народний депутат вніс у декларацію три будинки:

  • будинок площею 194 м² у Хусті у частковій власності — 50%;
  • будинок площею 333 м² у Хусті вказаний як місце проживання, належить Єлизаветі Лунченко;
  • будинок садибного типу площею 467 м² вказаний як місце проживання, належить Єлизаветі Лунченко;

Також Валерій Лунченко декларує земельні ділянки:

  • земельна ділянка площею 60 м² у Хусті у частковій власності його дружини Марини Лунченко — 50%;
  • земельна ділянка площею 425 м² у Хусті у частковій власності його дружини Марини Лунченко — 50%;
  • земельна ділянка площею 525 м² у Хусті у його частковій власності — 50%;
  • земельна ділянка площею 810 м² у Хусті вказана як місце проживання, належить Єлизаветі Лунченко;
  • земельна ділянка площею 409 м² у Хусті вказана як місце проживання, належить Єлизаветі Лунченко;

Готельно-ресторанний комплекс площею 2,5 тис. м² у Хусті у частковій власності його дружини — 25%.

Валерій Лунченко декларує дві автівки: Audi A8 2018-го року випуску за 1,5 млн гривень належить йому, а Mercedes-Benz 2021-го року випуску за 2,9 млн гривень належить дружині Марині.

Лунченко декларує 530 тис. зарплати в Управлінні справами апарату Верховної Ради. Дружина Марина Лунченко декларує 4,6 млн гривень доходу від підприємницької діяльності.

4,4 млн грн, 190 тис. євро та 55 тис. доларів готівки зберігає у спільній власності з дружиною.

Що відомо про Валерія Лунченка

Протягом 2010-2012 р. був на посаді керівника справами Хустського міського виконкому. Впродовж 2009-2013 р. — голова Хустської міської організації спочатку ГО "Фронт Змін", а згодом — партії "Фронт Змін", повідомляють на сайті руху "Чесно".

У 2010-му році Лунченка обрали депутатом Закарпатської обласної ради від "Фронту змін". У 2012 році його обрали народним депутатом 7-го скликання від партії "Батьківщина".

У 2014-му році Лунченка обрали народним депутатом 8-го скликання як члена партії "Народний Фронт". Працював секретарем комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Упродовж березня-вересня 2014 року очолював Закарпатську ОДА. На сайті руху "Чесно" зазначають, що зложвивав владними повноваженнями, поєднуюючи роботу народного депутата й голови Закарпатської ОДА.

У 2019-му році Валерія Лунченка обрали до Верховної Ради 9-го скликання як безпартійного самовисуванця за 71-м округом у Закарпатській області. З грудня 2019 року — заступник голови депутатської групи "Довіра", до того — позафракційний. Член комітету з питань бюджету.

Нардеп фігурував у антикорупційних розслідуваннях: у 2015-му подружжя Лунченків продало Audi A-8 вп'ятеро дешевше її ринкової вартості, розповідали розслідувачі "Bihus.info".

Новини Закарпаття