1029 Історія дня: у одну громаду прийшла зима…
У одну громаду прийшла зима… Давно вже такої не було – за добу снігу випало більше, як за весь минулий рік.
Ніхто так не чекав на той снігопад, як деякі місцеві депутати, суть роботи яких полягає у світлій та чистій меті – віддримбати начальника комуналу.
– Ну всьо, тобі хана! – потираючи руки, втішився народний обранець, назвемо його Степан.
– Ну всьо, мені хана… – прошепотів начальник комуналу, дивлячись прогноз погоди.
Сніг почався ввечері, а вже о 5.00 ранку всі були озброєні – депутати-екоактивісти – телефонами і інтернетом, а працівники комуналу – лопатами та віниками. Битва титанів почалась!
***
Уже о восьмій ранку почалися баталії, учасниками яких стали і всі мешканці. Фейсбук заполонили яскраві заклики: «Шо за фігня? Чого дороги не розчищені?», «Куди дивиться влада?», «Мільйони гребуть, а роботи нема!», «Треба писать петицію на сайт Президента!», «Треба іти в Європейський суд», «При Порошенкові такого не було!»…
Тим часом в хаті одного з депутатів:
– Степане, візьми лопату, піди розчисти сніг, пройти до воріт не можна!
– Не можу, мені треба ше три коментарі написати, шо начальник комуналу – гівнюк і зробив сніговий колапс.
– Чоловіче, прошу тебе по-людськи – бери лопату і дрелюй роби прохід, бо мають колядники прийти, а до нас не дойдеш!
– От ти, жінко, мислиш обмежено, а треба мати ширший кругозір! Я ж про громаду думаю! Я ж від імені всіх мешканців громади начальника комуналу шпердолю! Бо хто, як не ми? Нам народ дав повноваження у фейсбуці порядок наводити! А ти тільки про своє, жінко, думаєш! Ліпше візьми лайкни мій коментар, і напиши шось типу «Ганьба!», тільки без матюків, бо ж Різдво, а ми люди набожні, не забувай! І тещі перекинь, хай теж лайкне!
– Теща просила передати, шоб ти ішов до сраки і вона взагалі видалиться з фейсбука. А ти бери лопату і йди греби сніг, бо яки виставлю твій мандат у фейсбуці, то теща з радістю «Ганьба!» напише…
Степан бере лопату, наостанок перевіряючи, чи той коментар він від бота поширив, бо ж від свого імені не можна – депутатам не гоже писати: «Начальник комунала – пі***ас!», а якшо шо, то то не він, не Степан, а Зеник Екологічний.
***
Десь на перехресті зустрілися два водії комунальних машин.
– Миколо, я махав таку роботу! Я вже від жінки вигріб, бо я їй кажу, шо їжджу сніг чищу, а вона дзвонить і каже: «Скотина, шо ти брешеш? Люди у фейсбуці пишуть, шо в тебе свята і вихідний! Знов із кумом колядуєш, Йосипе ти драний!».
– А ти роби, як я – селфі скидай із підписом «Мільйони так просто не заробляться» з хештегом «Васяміліонєр». Ше трохи потерпіти – скікі тої зими лишилося! Ех, нам би ше зо два тракторця…
– Не дадуть на то гроші, Васю. Бояться…
– Тю, а чого бояться?
– Мені свата кум казав, шо йому тесть признався на гостині, шо фільм такий був – з тим, як його, Шварцнегром. «Термінатор». І там казали, шо скоро машини нападуть на людей. І то все до того йде, Васю, бо ж глянь – роботи-пилососи самі їздять, уже отой штучний інтєлєкт всюди. Так от, кажуть, шо деякі депутати бояться купляти більше техніки, бо як почнеться той весь двіж, то вгадай, кого першого поїде пердолити наша комунальна вишка 75-року?..
– Так воно то всьо може бути, але їдемо робити, шоб нас і без машин начальник не відпердолив.
***
Десь біля кав’ярні в центрі міста дві працівниці комуналу пробують розмести сніг.
– Слухай, там у фейсбуці пишуть, шо в нас премії по сто тисяч. Може, ото після свят дадуть?
– У фейсбуці пишуть, шо вже дали. Ану зізнавайся, Галю, ти куди свої тисячі діла?
– Та як куди – в кріпту вклала. Зараз то найкраще капіталовкладення, бо з тим доларом не ясно – стрибає, як чорт на ладані.
– А я, Галю, думала в трейдинг податися. Дуже мені нравицця, як воно горить на тих біржах, люди суєтяцця…
– То точно шо горить!
– Ну…
– Шо, ну? Галю, урна горить – знов якесь дурне смітник запалило! Не накуряться ніяк, холєра. То в урни покидають недотушене, то лавки попропалюють…
– У фейсбуці кажуть, шо то спеціально влада робить. Там писали, шо ото палять лавки, шоб потім ці списувати, а нові купляти і на них відмивати міліони. У фейсбуці не збрешуть, там люди образовані сидять…
***
Десь у фейсбучній групі. Хтось виставляє фото снігової кучугури. Підпис: «Ше такого нехлюйства світ не бачив! Де комунал? Де влада? Де Зеленський? За кого ми голосували?».
Вудочку закинуто – вентилятор увімкнувся:
«Правильно, мочи їх, братику, бо вже ох*їли геть. Піда*си кончені! Їм би лиш пи*дити і пи*дити! Хай би вже поздихали, чорти всі!», – пише Михайло, на аватарці в якого стоїть ангелик із підписом: «Христос народився! Миру всім нам і будьте добріші, бо добро – то любов!».
«А чого ти не візьмеш лопату і не розчистиш сам? Руки зі сраки ростуть?», – пише Антон.
«А от у нас чисто всюди і ніякого снігу нема, он подивіться, кидаю вам фото», – пише Семен, у якого позначка місцезнаходження «Туреччина». Снігу на фотках дійсно нема, зато є шимпанзе в трусах і гавайській сорочці на задньому фоні.
«Користуючись нагодою, звертаюся до Олександра Пуподранця з вулиці Кривої – курвисько, віддай мою лопату, яку ти вночі з-під стодоли виніс!», – пише Олег.
Володимир Спиридонович, який побачив, шо дискусія розгорілася, подумав, шо другого шансу не буде, і вступає у обговорення: «Продам порося! Без гмо! Гарне, повненьке. В разі чого – жере сніг». Порося набирає 40 лайків за хвилину, бо поїдання снігу – вагомий аргумент.
«Хтось знає, де можна купити трактор для очистки снігу. Недорого. В кредит», – пише анонім, але всі думають, шо то начальник комунала.
«Шановні мешканці громади! Комунал не шукає трактор – то писав не я! Дякую за розуміння!», – пише начальник комуналу.
«Скажіть мені, як терпіти таке неподобство? От подивіться, шо робиться! Як мамам з коляскою пройти тут? Ганьба, комуналу і владі!», – пише Анастасія і виставляє фото засніженої вулиці.
«Жіночко, то ж то не наше місто у вас на фото. То ж то інший район взагалі!», – зауважує Наталя, яка вже доїдає третю пачку попкорну, сидячи перед телефоном.
«Ой, блін, вибачте, помилилася групою! Всім добра, до побачення!», – відповідає Анастасія.
«Скільки можна терпіти цей бардак! За шо ми податки платимо? Як до роботи доїхати? А до бару? А до лікарні?», – бідкається Ігорко, який уже шість років як живе за кордоном. Але йому дуже болить все, шо робиться в громаді, бо чим далі відстань, тим любов і розбирання в ситуації сильніші…
«Здам в оренду коня з сідлом. 200 гривень на годину!», – пише Євген. Коментар набирає 70 лайків, обігнавши порося Спиридоновича.
«Начальник комунала – під*рас!», – пише Зеник Екологічний.
«Степане, якшо ти не візьмеш лопату і не розгребеш сніг, то я ті, курва кончу, скотина ти мандатна!», – відповідає Зенику Люба. Теща Степана ставить лайк.
І так до вечора – вирує, гудить, живе місцева інтернет-спільнота. Робота у фейсбуці – кипить, а сніг собі падає, падає, гарно так, як в казці…
***
Десь на Покровському напрямку в бліндажі:
– Андрію, але ж зимно на вулиці, ти глянь, як замело. Як ми звідси вилазити будемо, якщо ше дві доби сипатиме?
–Ти, друже, не жалійся. Ти он глянь – от у громаді одній біда! У фейсбуці пишуть, що снігу намело, люди на джипах проїхати не можуть, а то ж свята, то ж треба погоститися, треба ж мекнути по піїсят грам, подякувати нам за захист, за те, шо бережемо спокій в їхніх домівках. А шо ж то хіба спокій? Нам тут легше: сидимо тихенько третю добу, йти нікуди не треба, головне – шоб не прилетіло… От там горе в людей, а тобі, друже, гріх жалітися, чесне слово. Я он думаю, може збір який відкрити, щоб людям помогти?..
***
Ближче до вечора пристрасті у місцевому фейсбуці то стихали, то розгорялися. Активісти йобкали комунал, комунал йобкав сніг, сніг нікого не йобкав, а падав собі тихенько під колядування бетлегемів…
Мораль цієї історії проста – якби замість того, аби строчити обурення у фейсбуці, кожен узяв лопату та повигрібав сніг не лиш біля своїх хатів чи магазинів, а на два метра більше, то якось би й ходити було б легше.
Якби замість того, щоб лаяти одне одного, влада, депутати й активісти, побачивши, шо така от погода, зібралися оперативно, попіднімали знайомих та вирішили, чим і як можна допомогти, щоб УСІМ мешканцям громади було легше перебути цей снігопад, позалучали б техніку – було би легше.
Якби прості мешканці зрозуміли, що отака от сталася оказія – навалило снігу, значить, якщо є можливість, можна побути вдома, якщо треба йти на роботу – то ходити обережно, на машинах їздити повільно, а якшо є змога, то повигрібати сніг трошки далі, ніж біля своїх воріт – було б легше…
Якби ситуацію так активно вирішували не у фейсбуці – то було б легше…
А взагалі найкраще у всій тій ситуації дітям – вони не знають про фейсбук, про комунал, про срачі, а в захваті від величезних білих кучугур, бо дехто з наймолодших такого ще й не бачив. І ліплять собі сніговиків та кидають сніжками, бо в більшості ситуацій завжди можна знайти щось… трошки краще.
П.С.: Усі герої та імена вигадані, бо так же в житті не буває )
