Фото: Наталія Лубенець “Йога — це один із шляхів повернутися до себе”: щира розмова з інструкторкою Наталією Лубенець 14.10.2026 ● 15:17
“Я собі подобаюсь. Я можу. Я впораюсь”: як йога з Наталією Лубенець повертає жінкам любов до власного тіла.
— Наталіє, сьогодні йога є дуже популярною, але кожен знаходить у ній щось своє. Що вона означає особисто для Вас?
— Я люблю йогу за те, що вона поступово змінює не тільки те, як ти виглядаєш, а й те, як ти живеш.
Фото: Наталія Лубенець
Я взагалі за життя, яке хочеться проживати, а не просто “правильно” прожити. За розвиток, рух, подорожі, нові знайомства, жіночу підтримку, красиві моменти і можливість постійно відкривати себе заново. Мабуть, саме тому йога так органічно стала частиною мого життя.
Я не про ідеальність. Я про живу людину, яка теж втомлюється, сумнівається, шукає відповіді, але продовжує рухатися.
— Як розпочався Ваш власний шлях у цій практиці? І чому Ви вирішили викладати йогу?
— Колись вона прийшла в моє життя як спосіб допомогти собі: я пережила важку травму хребта. Лікалі говорили, що ходити не буду. Але сила волі, витримка і йога зробили чудо. Мабуть вищі сили вирішили не погодитися з висновками лікарів. А потім я зрозуміла, що можу допомагати іншим.
Фото: Наталія Лубенець
Мені неймовірно подобається бачити, як жінка приходить на перше заняття невпевненою, скутою, з думкою “я взагалі не гнучка”, а через певний час дивиться на себе зовсім іншими очима. І це не тільки про шпагат чи складну асану. Це про стан, коли вона усвідомлює: “Я можу. Я сильна. Я відчуваю своє тіло. Я нарешті знаходжу час для себе”. Оце для мене і є справжній результат.
— Які відгуки Ваших учениць торкаються вашого серця найбільше?
Найцінніші для мене відгуки — не про те, що “гарно позаймалися”. А коли пишуть: “У мене перестала боліти спина”, “Я стала краще спати”, “У мене з’явилося більше енергії”, “Я стала спокійнішою”, “Я нарешті почала відчувати своє тіло” або “Я прийшла за йогою, а залишилася з атмосферою”.
Фото: Наталія Лубенець
Бо коли ти регулярно бачиш одну людину кілька разів на тиждень, проходиш разом із нею через втому, силу, сміх, складні асани й маленькі перемоги — між вами неминуче виникає щось більше, ніж просто формат “тренер — клієнт”. І мені здається, що ми стаємо друзями.
— Чим відрізняються Ваші практики?
Мені дуже не подобається слово “рутина”. Тому я постійно шукаю нові формати.
Наші заняття можуть проходити у студії, на природі, на ретритах, біля води, у горах чи на інших панорамних локаціях. Я люблю поєднувати практику з дихальними техніками, медитаціями, роботою з увагою, релаксацією, звуковими практиками. Мені важливо, щоб людина не просто “відпрацювала годину”, а прожила цей час для себе.
Фото: Наталія Лубенець
Я постійно навчаюся сама тому, бо вважаю, що хороший викладач не може зупинитися на тому, що він уже знає. І, мабуть, головне…
Я не хочу навчати жінок ставати “ідеальними”. Я хочу нагадувати їм, що вони вже самодостатні. А йога — це один із шляхів повернутися до себе. До свого тіла, до свого дихання, до своїх бажань, до своєї сили та до тієї самої внутрішньої опори, про яку я говорю так часто.
І якщо після заняття жінка виходить не тільки з більш розслабленим тілом, а ще й із думкою: “Я собі подобаюсь. Я можу. Я впораюсь” — значить ми сьогодні займалися недарма.
Читайте також: Світло, що лікує душі: філософія життя та мистецтва свалявської художниці Мар’яни Білунки.
