Кнопкодавство, законопроєкти та життя без будинку: нардеп Владіслав Поляк у проєкті Суспільного “Обранці”

За інформацією: Суспільне.

Владіслав Поляк у проєкті Суспільного “Обранці”. Владіслав Поляк/колаж: Суспільне Ужгород

Владіслав Поляк представляє Закарпаття у Верховній Раді з 2019-го року. За цей час він ініціював десятки законодавчих документів, голосував за ключові рішення парламенту, опинився в центрі скандалу через неперсональне голосування та змінив напрям своєї роботи у комітетах. Що саме робив депутат у парламенті, як голосував та які ініціативи просував — читайте у матеріалі Суспільного.

"Обранці" — це міжрегіональний проєкт "Суспільного" про діяльність народних депутатів з часу обрання на позачергових виборах у липні 2019-го року.

До жовтня 2022-го року Владіслав Поляк був членом комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. З жовтня 2022-го року працює у комітеті з питань бюджету.

Ініціативність Владіслава Поляка

За п’ять років діяльності самостійно або у співавторстві ініціював загалом 92 законодавчі ініціативи, з яких 24 були ухвалені та набули чинності (прохідність — 26%). Востаннє законопроєкт було подано у липні 2024 року. Законодавча діяльність охоплювала не лише питання, пов’язані з роботою у Комітеті з питань бюджету, а й теми освіти, соціальних виплат, пенсійного забезпечення, газопостачання, державної служби, мобілізації та місцевого самоврядування.

Був одним із 14 співавторів проєкту Постанови про відставку Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, яку Верховна Рада підтримала у березні 2020 року. Крім того, він зареєстрував законопроєкт, який спрощував процедуру закупівлі ліків та медичного обладнання для лікарень, що лікують пацієнтів на COVID-19, що було надзвичайно важливо під час пандемії для оперативного забезпечення медичних установ. Згідно з даними регіонального координатора "Опори" Святослава Бабілі, Владіслав Поляк також є автором шести постанов, які були прийняті Верховною Радою.

Три з цих постанов стосувалися кадрових рішень: це звільнення Олексія Гончарука з посади прем'єр-міністра України, ухвалення постанови щодо звільнення Кабінету Міністрів, а також звільнення генерального прокурора України Руслана Рябошапки. Інші постанови стосувалися важливих політичних та соціальних питань: постанови про проведення місцевих виборів 2020-го року, підтримку "Кримської платформи" — міжнародної ініціативи для захисту суверенітету України, а також присвоєння звання "Героя України" загиблому військовому Віктору Горняку.

Статистика голосувань

"За 5,5 років: відсутній під час 14,5% голосувань і не брав участі у ще 19% голосувань (не голосував). Став більше пропускати після початку повномасштабного вторгнення, особливо останній рік", — каже у коментарі "Суспільному" аналітикиня руху "Чесно" Софія Лазарова.

Голосування за резонансні законопроєкти

  • Був одним із 195 ініціаторів постанови про звільнення Артема Ситника з посади директора НАБУ.
  • Голосував за скандальний Містобудівний кодекс (законопроєкт №5655), який викликав значний резонанс у суспільстві та серед експертів.
  • Підтримав законопроєкт №7654, що вважався спробою зірвати прозорий конкурс на призначення нового керівника НАБУ.
  • Не підтримав звільнення Арсена Авакова з посади міністра внутрішніх справ.

Голосування за себе та інших депутатів

У лютому 2020 року Владіслава Поляка зафіксували на кнопкодавстві — він проголосував за себе та ще одного депутата. Це був перший офіційний випадок після криміналізації такого порушення. Прокуратура повідомила йому про підозру, справу скерували до суду.

У 2022 році Поляк проголосував за містобудівну реформу (законопроєкт №5655), яка передбачає розширення повноважень забудовників. Документ розкритикували правозахисники та громадські організації через ризик зменшення впливу громад на ухвалення рішень. Попри ухвалення парламентом, закон досі не підписаний президентом.

Активісти руху "Чесно" зафіксували щонайменше три випадки кнопкодавства з боку закарпатського нардепа, зокрема під час голосування за поправки до законопроєкту про відкриття ринку землі. Це був перший задокументований випадок неперсонального голосування після набуття чинності законом про його криміналізацію. Згодом справу передали до суду.

Сам Владіслав Поляк не визнає себе винним у кнопкодавстві.

Журналісти Суспільного намагалися зв'язатися із депутатом Владіславом Поляком — телефонували, писали у меседжері, відправляли інформаційний запит, але відповіді не отримали.

Що задекларував Владіслав Поляк за 2024 рік

Згідно з декларацією, народний депутат Владіслав Поляк не має у власності будинку чи землі, однак користується майном родичів, зокрема будинком і ділянками у Виноградові. Його дружина, Олена Поляк, володіє комерційною нерухомістю, коштовностями та автомобілем "Mercedes-Benz GLE 53 AMG", яким користується сам депутат. Син Роберт у 2024 році отримав у власність нерухомість на понад 3,4 млн грн і задекларував мільйонні подарунки від батьків. Сам Поляк задекларував майже 775 тис. грн доходу, готівку на понад 15 млн грн у гривневому еквіваленті та користування двома авто, зокрема "Mercedes-Benz S 500L".

Що відомо про Владіслава Поляка

Політичну кар’єру розпочав у 2010-му році, коли став депутатом Виноградівської міської ради від Партії регіонів. У 2015 році його обрали депутатом Закарпатської обласної ради від партії "Відродження".

У 2019-му потрапив до Верховної Ради як самовисуванець. Спочатку приєднався до депутатської групи "За майбутнє", а з 2020-го є членом групи "Довіра".

Новини Закарпаття