Мав бронь, але пішов на фронт: історія 51-річного військового із Закарпаття

За інформацією: Суспільне.

Військослужбовець 128 ОГШБр Віталій з позивним Вітьок. 128 ОГШБр/Facebook

Віталій з позивним Вітьок — військовослужбовець 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Йому 51 рік. До повнотасштабного вторгнення ремонтував автомобілі у власному гаражі й працював у газових мережах. У 2025 році, попри можливість залишитися в тилу, Віталій ухвалив рішення долучитися до 128 ОГШБр.

Історію військового розповідають на Facebook-сторінці бригади.

Після початку повносштабної війни чоловік почав допомагати фронту тим, зокрема ремонтував автомобілі.

"Спочатку я ремонтував автівки для знайомих, а з 2022 року почав їздити на фронт як волонтер. Ми з друзями готували машини, які купували за донати українців, і приганяли їх хлопцям у 128 окрему гірсько -штурмову Закарпатську бригаду", — розповідає військовий.

Разом із друзями вони відновлювали техніку і готували її до роботи на передовій. За цей час вдалося передати понад півтора десятка автомобілей. За цей період вдалося передати на фронт понад півтора десятка автомобілів.

"У мене вдома є гараж. Я робив ходову частину, інші хлопці фарбували, допомагали хто чим міг. Це була спільна справа для наших хлопців. Це Закарпатська бригада, там служать наші земляки", — каже Віталій.

У 2025 році, попри можливість залишитися в тилу, він вирішив долучитися до війська.

"Я мав бронь, але вирішив іти служити. Пішов саме в 128-му бригаду, бо добре її знаю і маю там друзів".

Віталій пройшов базову підготовку і став стрільцем. Після першого бойового виходу він отримав поранення.

"Найважче це дрони. Бувало, що по декілька днів не виходили з бліндажа, бо нас постійно "вели", — поділився військовий.

Наразі військовослужбовець проходить реабілітацію після поранення. Він зазначив що найбільше його мотивує сім'я.

"У мене є дві донечки. Це головне, заради чого я живу і рухаюсь далі".

Новини Закарпаття