За інформацією: Суспільне.
Боєць 128-ї бригади Анатолій. 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада/Facebook
Анатолію на позивний "Дід" у червні 2025 року виповниться 60 років. Загальний армійський стаж воїна — 20 років. Недавно боєць 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади отримав спеціальну відзнаку Міноборони — "20 років сумлінної служби".
Історію військового розповіли на Facebook-сторінці бригади.
Строкову службу Анатолій пройшов в часи СРСР, зокрема два роки служив у Афганістані.
"Я вивів нашу групу із засідки. Коли душмани відкрили вогонь, наказав зайняти кругову оборону й по одному відходити. Уся група тоді вийшла без втрат", — згадує військовий.
У 1990-му, коли Радянський Союз почав розвалюватися, Анатолій звільнився з армії та працював на цивільних роботах у себе вдома на Хмельниччині. Наступний армійський етап життя в чоловіка почався у 2017-му, коли він добровільно пішов у військкомат і підписав контракт із ЗСУ.
Військовий кілька років служив у зоні АТО-ООС у одній з артилерійських бригад, а у 2022-му перевівся в піхотний підрозділ 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Зараз "Дід" служить оператором ПЗРКПереносний зенітно-ракетний комплекс, виїжджає на бойові позиції прикривати з повітря піхоту. Він жодного разу не відмовився виїжджати на бойові завдання, ніколи не шукає приводу залишитися в тилу.
"Мені казали, що я найстарший боєць у бригаді, але почуваю себе цілком добре. По фізичній підготовці (наприклад, коли треба пробігтися в броніку на бойових позиціях) можу дати фору набагато молодшим хлопцям", — каже військовий.
Маючи бойовий досвід із кількох воєн, "Дід" може порівняти умови армійської служби в різні періоди – радянський і український.
"Служба в ЗСУ й радянській армії — це небо й земля. По-перше, тут немає такого гидкого явища, як дідівщина. Та й ставлення командирів у радянській армії — скотське. А тут ми, як у великій родині, кожен стоїть за товариша горою. Зате якщо порівнювати бойові дії, то на цій війні набагато небезпечніше. В Афганістані не було дронів, а зараз під час крайнього бойового виходу на мене двічі скидали вибухівку", — зазначає воїн.
По досягненні 60-річного віку, Анатолій буде звільнятися. Планує повернутися додому, на Хмельниччину і спочатку як слід відпочити.
"Буду ходити на риболовлю, а потім займуся будівництвом дачі для дружини. Однозначно нудьгуватиму за бойовими товаришами, але ми залишимося на зв’язку", — додає "Дід".Читати ще
Читати ще
Не підпадав під мобілізацію та добровольцем пішов у ЗСУ: історія оператора FPV-дронів 128-ї Закарпатської бригади Тимура
