2209 Фото ілюстративне
У Полянській громаді на Закарпатті триває загострення ситуації з мінеральними водами. Курортний сезон, який зазвичай успішно розпочинається щорічно наприкінці травня, цьогоріч зірваний через відсутність повного доступу до мінеральної води. Відпочиваючі лишаються без лікувальної складової, санаторії та санаторно-курортні комплекси – без прибутків, а громада – без доходів з податків. Підприємства з видобутку та розливу мінеральної води досі не можуть оговтатись від перекриття свердловин ще з осені минулого року, а дехто взагалі змушений тимчасово призупинити роботу. Люди лишаються без роботи та можливості прогодувати сім’ю. І лише одне підприємство упродовж останніх пів року спокійно реалізує мінеральну воду без перешкод та отримавши значної «фори» перед усіма іншими конкурентами.
Район.Свалява уже розповідав про те, як у Полянській громаді утворилась своєрідна монополія одного виробника мінеральних вод і кого підозрюють в тому, що він пробує методами тиску з різних сторін, разом із доступом до води, перекрити дихання місцевим підприємствам, що десятиліттями працювали спільно та злагоджено. Води вистачало всім, люди мали робочі місця, громада – податки, а мешканці всієї України – лікувальну воду та якісне оздоровлення.
Однак ситуація стала кардинально змінюватись у липні 2024 року.
Днями на сторінках всеукраїнських видань з’явилися публікації щодо того, що на території двох санаторіїв Поляни незаконно розливали мінеральну воду. Першоджерелом публікацій стало офіційне повідомлення на сайті АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, – ред.)
У повідомленні йдеться, що «працівники Центрального апарату АРМА на чолі із заступником Голови АРМА Станіславом Петровим із залученням працівників Західного МТУ АРМА провели виїзний огляд арештованих активів – санаторіїв «Поляна» та «Сонячне Закарпаття». За результатами огляду виявлено ряд порушень про які вже повідомлено правоохоронні органи».
Також «армівці» повідомляють про те, що під час огляду встановили факти організації незаконного виробництва та розливу мінеральної води. Мова йде про ТОВ «Рекреаційні технології» і ТОВ «АКВА-ПОЛЯНА» та ТОВ «Кришталеве джерело».
Однак, як стало відомо Район.Свалява, ця інформація не зовсім відповідає дійсності.
Як відбувалась перевірка підприємств, розповіли їх керівники.
Фото через паркан та «іншим разом»…
ТОВ «Рекреаційні технології» займається розливом мінеральної води «Поляна Квасова» та «Поляна Купель» у ПЕТ та у скляні пляшки. І так працювали до жовтня 2024 року, доки не почалися сумнозвісні події із закриттям свердловин у Полянській громаді.
Як розповів директор ТОВ «Ререаційні технології» Ігор Мартиненко, з 2020 року між підприємством та санаторієм «Сонячне Закарпаття» був укладений договір про спільну діяльність. Внеском у цю спільну діяльність зі сторони «Рекреаційних технологій» було повністю все обладнання для розливу мінеральної води, а зі сторони «Сонячного Закарпаття» – виробничі приміщення. Необхідно підкреслити, що виробничі приміщення були передані в занедбаному стані, про що свідчать фото до і після реконструкції.
Треба враховувати, що після укладення договору всі виробничі приміщення санаторію були відремонтовані «Рекреаційними технологіями». Загальний бюджет на ремонтні роботи склав біля 9 мільйонів гривень. Все обладнання, яке знаходиться у виробничих приміщеннях, належить «Рекреаційним технологіям», що підтверджено додатками до Договору спільної діяльності», – наголошує підприємець.
Після укладення договору спільної діяльності санаторій зобов’язався постачати підприємству щомісячно півтори тисячі кубів води, що і було витримано до моменту закриття свердловин. За цю воду «Рекреаційні технології» сплачували санаторію кошти, згідно ринкових тарифів.
Підприємство працювало, надавало робочі місця, сплачувало всі необхідні податки. Як акцентує директор ТОВ «Рекреаційні технології» Ігор Мартиненко, за увесь час роботи від податкової інспекції не було жодних нарікань чи штрафів. Окрім цього у 2023-2024 роках була проведена повністю сертифікована аудиторська перевірка підприємства, висновки якої були добрими.
Окрім вищенаведеного, ТОВ «Рекреаційні технології», згідно договору, без жодних нарікань регулярно сплачувало санаторію «Сонячне Закарпаття» дивіденди.
«Підприємство успішно працювало, давало робочі місця. У нас було працевлаштовано близько 55 чоловік – місцевих мешканців з ближніх сіл. Але після того, як була закрита вода, майже 25% співробітників звільнилися. Іншу частину ми підтримуємо, інвестуємо в них, щоб зберегти ці робочі місця», – розповідає керівник підприємства.
І мова йде не лише про збитки підприємству. Страждає також і сама держава, адже за період з жовтня 2024 року по травень 2025 року втратила більше 6 мільйонів гривень, які могла б отримати як податки від підприємства.
Переломний липень 2024-го
Хмари над ТОВ «Рекреаційні технології», як і, що потім стало очевидним, над іншими місцевими виробниками та реалізаторами мінеральної води, нависли у липні 2024 року. Як розповідають власники підприємства, їх запросили на закриту зустріч, на якій був присутній Василь Попп (Василь Попп, Андрій Петьовка та Микола Кміть станом на 2024 рік – засновники МПП «Алекс», – ред.). Там прозвучала пропозиція продати ТОВ «Рекреаційні технології». Сума, яку озвучили, була смішною, як для такого підприємства.
«Ми відмовили в продажі підприємства і рівно через два тижні розпочався тиск на нашу фірму: «посипалися» кримінальні справи та відключення мінеральної води. Нас просто почали «давити», – коментує директор «Рекреаційних технологій».
До слова, як розповідав раніше засновник ТОВ «Аква-Поляна» Володимир Суботовський, чиє підприємство теж потерпіло від ситуації з мінеральними джерелами, у тому ж липні 2024 року йому теж надійшла пропозиція від Миколи Кмітя продати підприємство «за пару рублів». Брати Суботовські також відмовили у продажі сімейного бізнесу, після чого навколо їхніх підприємств розгорілася ціла війна із залученням різних структур та органів.
Читайте також: Володимир Суботовський розповів, хто хоче відібрати «Аква-Поляну». ДЕТАЛІ
Власне у останньому повідомленні від АРМА й фігурують саме ці два підприємства – ТОВ «Аква-Поляна» та ТОВ «Рекреаційні технології». Ніби-то під час останньої перевірки «армівці» виявили незаконні порушення, до того ж їм обмежили доступ до виробництв.
Однак, як розповідає директор ТОВ «Рекреаційні технології» Ігор Мартиненко, останній приїзд цього підрозділу на підприємство був тихим і навіть таємничим.
«Хронологія подій була така: мені подзвонили з приймальної санаторію «Сонячне Закарпаття» і повідомили, що «до вас спускаються співробітники АРМА». Підприємство не працювало, завод був закритий під сигналізацією. Я відповів, що ми будемо через хвилин 15-20, поки доберемося. Однак через 15 хвилин, коли ми приїхали на місце, біля заводу вже нікого не було. Ми передзвонили у приймальне «Сонячного Закарпаття», щоб повідомити, що знаходимось на підприємстві та готові поспілкуватись з «армівцями». Однак, як нам повідомили, представники АРМА сказали, що «ми вже поїхали, то наступним разом». Тобто «перевіряючі» навіть не дочекалися, коли ми прибудемо, хоча могли зателефонувати мені особисто, адже телефони керівників підприємства є у вільному доступі», – розповідає Ігор Мартиненко.
Директор підприємства розповідає, що потім по відеонагляду побачили, що представники АРМи просто через паркан зробили декілька фотографій. Проте у публікації на своєму сайті та на сторінках у соцмережах написали про «обмеження доступу» та виставили старі фото, зроблені ще у жовтні 2024 року.
Скриншот з камер відеоспостереження ТОВ “РЕкреаційні технології”
«Тоді, в жовтні минулого року, АРМА дійсно прийшла на підприємство. Завод працював, «армівці» були допущені до всіх цехів, в офіс, на склади. Ми дали можливість їм зробити фотографії і ці фото зараз розміщені на сайті. Свіжих світлин на сайті немає. Навіть більше – скляний цех вже не працює біля шести місяців, він не запускався, бо немає води. Також важливо відмітити те, що товариство «Рекреаційні технології» зараз не розливає воду, яка належить санаторію «Сонячне Закарпаття», як каже АРМА», – зауважує Ігор Мартиненко.
Скриншот допису на фейсбук-сторінці АРМА
«Поки всім зменшували видачу води, її успішно забирав бочками «Алекс»
У жовтні 2024 року арештовують свердловини, з яких ТОВ «Рекреаційні технології», як і інші підприємства, отримували воду. Води немає, вона заблокована. Лишався тільки санаторій «Поляна», однак вже у грудні 2024 року підприємство ставлять перед фактом, що їм не продовжують договір.
Нагадаємо, що раніше у коментарі Район.Свалява очільниця санаторію «Поляна» Любов Бурак підтвердила те, що з січня 2025 року їй було заборонено укладати будь-які договори по реалізації води, поки не закриється кримінальна справа. Договори зі всіма, крім… МПП «Алекс».
«Уже в жовтні тут сиділи ДБРівці, за їх наказом я написала всім листи-попередження про те, що договори з іншими підприємствами не пролонговуються на наступний рік. Всім крім «Алекса»», – казала у коментарі Любов Бурак.
Читайте також: Блокування свердловин та монополія на воду: що діється із мінеральними джерелами на Свалявщині
Починаючи з липня 2024 року подача мінеральної води «Рекреаційним технологіям» від санаторію «Сонячне Закарпаття» почала зменшуватись. Це співпало з приходом в МПП «Алекс» Миколи Кмітя, який у своїх коментарях в ЗМІ зізнавався, що «рік тому дійсно мав зацікавленість в об’єднанні усіх виробників закарпатської води «Поляна», яких є «5-6 заводів в області» в один бренд».
«Спочатку замість 50 кубів, які ми отримували згідно договору про спільну діяльність, почали отримувати 25 і поступово щотижня нам зменшували до 15. Були дні, коли давали і 5 кубів. Згодом подача води взагалі перервалася на тиждень-два, потім знову почали давати 10-15 кубів. І через деякий час, в грудні, вода перестала надходити зовсім. Увесь цей час, поки нам зменшували воду зі свердловини № 10, ми спостерігали за тим, як автоцистерни «Алекса» постійно перебували на точках видачі води», – зі слів керівника «Рекреаційних технологій».
На думку місцевих підприємців, дуже дивно, що говорячи про кримінальні справи з посадовими особами по санаторіях всюди акцентують на окремих підприємствах, нібито вони розкрадають державні надра, а от той, хто найбільше брав воду і бочками її вивозив з санаторію «Сонячне Закарпаття», знаходиться в тіні.
Підприємці також наголошують, що коли «запечатали» свердловини, то воду обмежили для всіх, і в тому числі для людей, які приїжджають в санаторій на оздоровлення. Країна без лікувальної води – вже більше пів року.
«Люди не можуть приїхати полікуватися, санаторії порожні, держава недоотримує податки…», – наголошують керівники місцевих підприємств.
Зі слів співвласника ТОВ «Рекреаційні технології» Михайла Капустея, на сьогодні підприємство працює лише на 30% від своїх можливостей та потреб.
«Завод повинен працювати для того, щоб підтримувати справність обладнання. Якщо не попрацюєш пів року, то тобі доведеться витратити чималі кошти на обслуговування устаткування. Окрім цього, не варто забувати людський фактор: люди сидять без роботи в далеких селах. А в нас працюють мешканці з Родникової Гути та Родниківки, там зовсім немає ніякої роботи», – наголошує директор «Рекреаційних технологій».
Люди не лікуються через… полиці в «АТБ»
У травні підприємці Полянської громади звернулися до Президента з проханням вберегти санаторно-курортну галузь району від тиску та монополізації. На цій зустрічі представник санаторію «Сонячне Закарпаття» зізнався, що арешт зі свердловини «Сонячному Закарпаттю» зняли ще в березні, однак вода так і лишається «під замком».
Як розповідає керівництво «Рекреаційних технологій», це може бути пов’язане з тим, що їхнє підприємство є основним конкурентом для МПП «Алекс» на прилавках мережі супермаркетів «АТБ».
«Не даючи нам воду, вони планують нас економічно знищити. Як зробити так, щоб підприємство неможливо було утримувати? Перерізати йому воду. І зараз вони йдуть навіть на те, що жертвують людьми, відпочиваючими, які недоотримують лікування не лише у «Сонячному Закарпатті», а й по всій Україні. Людям не дають воду лише для того, щоб ми її не отримували теж. Знищуючи місцеві заводи мінеральних вод, вони не нехтують знищенням санаторно-курортної галузі Полянської громади в цілому», – на думку директора «Рекреаційних технологій».
У ситуації із блокуванням свердловин фактом є те, що Полянська громада недоотримує в бюджет кошти, адже люди сюди не їдуть. І це не дивно, адже якщо немає лікувальної складової, то її будуть шукати в інших куточках області.
До слова, в ТОВ «Аква-Поляна» нам розповіли, що попри інформацію в публікації на сайті АРМА, до їхнього підприємства представники управління взагалі не навідувались. Навіть до паркану не підходили…
Свій до свого по своє, або Хто хоче управляти активами санаторію «Поляна»
У публікації на сайті АРМА є також ще один цікавий момент. В управлінні стверджують, що «Актив двічі виставлявся на конкурс через систему Prozorro (15.05.2024 та 08.10.2024), однак торги не відбулися через подання учасниками пропозицій із порушенням вимог законодавства».
Нам стало цікаво, як же ж відбувались попередні конкурси. Оскільки дії АРМА щодо конкурсу оголошеного 15 травня 2024 року є предметом розгляду судових інстанцій у справах №320/1554/25 та 120/5734/25, вважаємо за некоректне надавати свої міркування до завершення судових розглядів.
А от конкурс, оголошений 8 жовтня 2024 року, був дуже цікавим. Юридично це звучало як “Послуги з управління активами відповідно до ст. 21 Закону № 772-VIII, а саме: 984/1000 частки об’єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 560100921240, який розташований за адресою: санаторій «Поляна» Закарпатська обл., Свалявський р-н., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 104; 16/1000 частки об’єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 560100921240, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 104; об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1928235921240, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 171; об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1929688621240, який розташований за адресою: Закарпатська обл., Свалявський р., с. Поляна, вулиця Духновича, будинок 131. за ДК 021:2015(CPV) – 99999999-9 Не відображене в інших розділах | ProZorro)”.
Простою мовою, на конкурсній основі шукали підприємство, яке візьме на себе керування кількома будівлями на території санаторію «Поляна».
У цьому конкурсі комісією Антимонопольного комітету було розглянуто аж сім скарг. І найбільшого подиву викликає той факт, що попри «подання учасниками пропозицій із порушенням вимог законодавства», АРМА, всупереч рішенням Антимонопольного комітету (АМКУ), намагалась визнати переможцем одного з учасників.
Ним мало б, на думку АРМИ, стати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ТВК». І тут, за дивним збігом обставин, знову випливає вже знайоме ім’я – Микола Іванович Кміть. Власне, родині пана Кмітя належить майже 50% ТОВ «Інвестиційна компанія «ТВК», відокремленим підрозділом якого є санаторій «Святий Шарбель».
Так от, з аналізу скарг і рішень випливає наступне – АРМА швиденько визнає такого учасника переможцем та вже навіть публікує оголошення про намір укласти договір на управління. Проте зі скарг інших учасників конкурсу випливає, що «Святий Шарбель» не надав одного з обов’язкових документів – інформації про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.
За рішенням АМКУ – така пропозиція безальтернативно мала бути відхилена.
Проте АРМА не здається і, діючи всупереч такому рішенню АМКУ, всупереч Закону та здоровому глузду, «надає «Святому Шарбелю» 24 години на усунення недоліків.
І повторно визнає його переможцем. І повторно публікує оголошення про намір укласти договір.
Антимонопольний комітет знову наголошує, що так робити не можна і вчергове скасовує незаконне рішення АРМА.
Якби ж рішення не скасували, для місцевих виробників мінеральних вод та санаторно-курортної галузі могла б виглядати так: санаторій «Поляна», який раніше реалізовував мінеральну воду різним підприємцям з Поляни, потрапляє під керівництво конкретних людей, які дотичні до діяльності МПП «Алекс». І тільки МПП «Алекс» на сьогодні безперешкодно бере воду з «Поляни». Тобто місцеві реалізатори вже лишилися за межами здорової співпраці, а коли і виробництво, і реалізація буде згрупована в одних руках – зрозуміло, що єдине, що лишатиметься підприємцям – або закритися, або продати свій напрацьований десятиліттями бізнес за маленькою ціною.
Мимоволі згадується розслідування Михайла Ткача на Українській правді щодо діяльності АРМА.
Що це – серія випадкових збігів чи системні проблеми в роботі державного органу?
І як кажуть вже знайомі нам персонажі в Свалявській маршрутці – що то є просто тонкий натяк, що все вже вирішено, і не варто лізти в той тендер.
P.S.: У дописі АРМА вказано, що «Національне агентство вживатиме всіх передбачених законом заходів для забезпечення належного управління арештованими активами, припинення їх незаконного використання та захисту інтересів держави». Але що робити, коли інтереси держави, з огляду на дії таких «захисників» , чомусь полягають в тому, щоб знищувати підприємства, які фінансовий потенціал держави і підтримують? Питання поки залишається відкритим…
Далі буде…
