Якщо ви думаєте, ніби бачили у столиці Франції – Парижі усе та навіть більше, то напевно забули про одне місце, побачити яке зможете тепер лише на світлинах в Інтернеті. Й мова про найвідоміший та найкумедніший пізнавальний музей країни. А саме – про Музей еротики, про який ми розповімо у цій статті.
Musee de l’ erotisme: який він насправді
Франція звіддавна вважається країною, в якій лояльно ставляться до проявів різноманітних сексуальних вподобань будь-якого типу. Найперше місця, в яких можна було публічно демонструвати історичні й не тільки вияви мистецтва, з’явились у Неаполі, а потім переїхали до Парижу, ставши доступнішими до місцевих та туристів.
А тому цей музей був ледь не найпопулярнішим місцем у Парижі, яке можна порівняти хіба що до актуального онлайн сексшопу https://brokensofa.com.ua/ua/. Знаходився цей нетрадиційний музей у вельми незвичному, але зручному для туристів місці – біля бульвару Кіші, який близько до площі Пігаль. Люди, які добре знають Францію, зараз задумливо й тямливо покивають головою, адже це місце більше відоме як «бульвар червоних ліхтарів». Тобто місцеположення музею буквально ідеальне – поруч з сексшопами, стриптиз-клубами, а також магазинчиками, де можна придбати різноманітні секс-іграшки та товари.
При цьому вхід до музею досить непримітний і повз нього просто було пройти, а все тому, що довкола розташовано безліч різноманітних магазинів, чий яскравий неон вивісок відволікає від стандартної, червоної, яка вабить лише однією назвою. Керівники музею зробили це навмисне, аби усередину потрапляли лише люди, яких зацікавила й зачепила назва, а тому на вході не знайти було типових для музеїв атрибутів: зовні він більше схожий був на магазин, схований під шарами прозорого скла, за якими – недвозначні статуетки та картини.
Що можна було знайти усередині Музею еротики
Музей містив сім демонстраційних приміщень, в яких можна зустріти як постійні експозиції, які демонструвались відвідувачам з 1997 року, так і тимчасові. Допитливим туристам та містянам були доступні різноманітні історичні фігурки, які керівники музею збирали по всьому світу, й які стосуються не лише французької, а й інших культур. Наприклад, японські фігурки нецке можна помітити у доволі еротичних позах, а ще – зображення ацтекських воїнів, які ще тоді віддавали перевагу одностатевим зв’язкам.
Буремне двадцяте століття подарувало цьому закладу безліч цікавих постерів, зображень, а також унікальних карикатур, яких у музеї понад кілька сотень. Особливо популярним був зал з сучасним мистецтвом, в якому можна було зустріти зображення та картини відомих митців, які у різноманітних стилях – від імпресіонізму до гіперреалізму – зображують різноманітні статеві втіхи й не тільки.
У деяких залах можна було у найменших подробицях познайомитись з тим, якими були інтер’єри, а також чим користувались у популярних публічних будинках у кінці 19 та на початку 20 століття.
Кілька постійних експозицій демонстрували сексуальні вподобання та культуру східних національностей. У таких залах представлені були скульптури, картини, примітивні зображення та навіть побутове приладдя, яке мало сексуальний підтекст. Наприклад, особливе місце у музеї займала експозиція з посудом, який має сексуальний дизайн та створений для забавки.
Доступні також були до огляду й різноманітні предмети інтер’єру. Наприклад, сексуалізовані меблі, яких точно не знайти у сучасних меблевих магазинах, й які прибули до Франції з заходу та сходу. Стосується це навіть столового приладдя, яке виконано у фалічній або вагінальній формі, й при цьому активно використовувалось у ті часи під час трапез.
Окремої уваги заслуговує зал, в якому демонструвались скульптури, гідні пера найвідоміших майстрів. При цьому далеко не всі з них зрозумілі з першого погляду: деякі мають настільки сюрреалістичний дизайн, що можна навіть подумати, ніби їх створювали за дизайном Сальвадора Далі.
Окрім можливості насолодитись яскравими експонатами та дізнатись багато нового з історії сексуальних вподобань та табу, у Музеї також можна було придбати різноманітні аксесуари та сувеніри. Наприклад, за наявності відповідних коштів можна було придбати навіть скульптури та картини, які є частиною експонатів Музею, а також інтимні прикраси та навіть карикатури.
Проте відвідати його зараз не вийде: у 2016 році експонати музею були продані в авторські колекції, а сам музей зачинений для відвідування.
