За інформацією: Суспільне.
Відкрили лабораторію секвенування. Видання “Science”
На базі біологічного факультету Ужгородського національного університету відкрили лабораторію секвенуванняСеквенування — це метод визначення послідовності нуклеотидів у біополімерах, таких як ДНК, РНК або амінокислот у білках. Результатом є "читання" генетичного коду або структури молекули, що дозволяє виявляти мутації, генетичні ознаки та причини захворювань. третього покоління. Проєкт у 5 мільйонів доларів фінансує Helmsley Charitable Trust.
Про це повідомив на Facebook-сторінці ексміністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.
"Нову лабораторію в Ужгороді оснастили системою Oxford Nanopore Technologies’s PromethION 2 Solo — це пристрій, який читає ДНК, РНК і мікробіом",— повідомили у виданні "Science".
За інформацією, програмою керують генетик Тарас Олексик і ендокринолог Ольга Олексик.
"Моя мета — у той час, що мені залишився, передати якомога більше свого досвіду Ужгороду і перетворити його на Кембридж України", — розповів генетик.
Під час дослідження науковці шукають варіанти генів HLAГени HLA — це гени, що кодують людські лейкоцитарні антигени (HLA), які є ключовою частиною імунної системи. Вони допомагають імунній системі відрізняти "свої" клітини від "чужих" і контролювати імунну відповідь., що підвищують ризик діабету серед східноєвропейців.
"Лабораторія довгих рідів потрібна, бо вона одночасно посилює науку, медицину, екологію та освіту в країні. Довгі рядки ДНК (ріди) дозволяють точніше відтворювати складні ділянки геному. Завдяки цьому ми впевненіше виявляємо великі мутації, які майже неможливо скласти з коротких рядів (вставки, делеції, інверсії, повтори), і створюємо більш якісні геномні карти повних геномів. У клінічній практиці це забезпечує точнішу діагностику рідкісних та складних випадків, підтримку персоналізованої медицини, зокрема в онкології та фармакогеноміці. Для громадського здоров’я лабораторія дозволяє швидко секвенувати патогени, відстежувати спалахи епідемій і моніторити антибіотикорезистентність",— повідомили в УжНУ.
До 2027 року команда планує розширити базу до 20 000 зразків і об’єднати дані з польськими колегами для порівняльного аналізу, додали у виданні "Science".
