За інформацією: Суспільне.
Шеврон 128 ОГШб. Закарпатська 128 бригада | Facebook
Рівно два роки тому, 3 листопада 2023 року, російська армія завдала ракетного удару по позиціях 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, розташованих у селі Зарічне поблизу лінії фронту на Запоріжжі. Військових зібрали для церемонії нагородження, коли російська ракета влучила у місце їхнього скупчення. Захисників не попередили про небезпеку, а наказу скасувати зібрання не надійшло. Унаслідок атаки загинули 19 українських військових.
Події 3 листопада
Нагородження до Дня ракетних військ призначили у селищі Зарічне, що за 30 км від лінії фронту. Бійців попередили пізно — лише ввечері 2 листопада. Церемонія мала початися о 9-й ранку, але її відклали через запізнення комбрига. Саме тоді стався удар.
Розслідування і наслідки
"Працівники ДБР зареєстрували кримінальне провадження. Ініційовано службове розслідування дій військових посадових осіб, які організували захід до дня "Ракетних військ і артилерії" поблизу лінії фронту",— йдеться в повідомленні ДБР.
За фактом загибелі військових та мирних жителів внаслідок ракетного удару РФ по населеному пункту в Запорізькій області було відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби).
У відповідь на запит Суспільного Управління Державного Бюро Розслідувань у місті Мелітополі повідомило, що точна кількість поранених військовослужбовців — 41.
Журналісти також встановили, що командир 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Дмитро Лисюк приїхав на місце нагородження військових із запізненням. Він прибув після атаки Росії по скупченню бійців. Ударів було два: одна ракета поцілила у будівлю позаду місця збору, друга — по скупченню особового складу на вулиці.
Про те, що в селищі Зарічне Запорізької області відбудеться нагородження до Дня ракетних військ, бійцям стало відомо напередодні, 2 листопада близько 22:00. Наступного дня артилеристів зібрали на подвір’ї. Церемонія мала початись о 9:00, втім її відклали, бо комбриг Дмитро Лисюк спізнювався. Як зазначає поранений військовий, вишикувалися не всі — офіцери ходили по подвір’ю, готувались.
Версія Міноборони
Міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що головна інспекція Міноборони похвилинно відновила події того дня.
"У цей час у небі був російський безпілотник-розвідник. Його зафіксували. Повітряну тривогу оголосили по всій області. Військових попередили про сектор, в якому працює ворожий БПЛА. Як тільки зафіксували ракетний пуск, поширили сигнал "ракетна небезпека", — розповів Рустем Умеров.
На місці нагородження жодних централізованих безпекових заходів вжито не було.
Командира бригади Дмитра Лисюка, який прибув із запізненням, нині відсторонили. Він міг бути ціллю цієї атаки, сказала в ефірі Суспільного радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.
На запитання Суспільного про те, хто ініціював нагородження, Лисюк відповів, що "це інформація з обмеженим доступом".
"Я подумав, це трапилось десь на позиціях, почав до хлопців виходити по радіозв’язку, писати, дзвонити. Це було звичайне нагородження на рівні бригади, совковими методами відзначити наш вклад у війну, маячня", — ділиться один з військових 128 бригади.
На питання, чи пішов би сам на таке нагородження, військовий відповідає.
"А ми можемо обирати? Ми — офіцерський склад? Нам сказали — ми пішли. Я був на таких нагородженнях, у таких селах і місцях. Їх проводили безліч разів", — додає чоловік.
Військові та родичі — про атаку на 128 бригаду під час нагородження
"Багато хто з тої чи іншої причини зняли бронік. Хто був в хаті, хто був біля хати — їх повідкидало. А хто був на подвір’ї на шикуванні — всі пішли на той світ. Пішов цвіт війська", — розповів Андрій (ім'я змінене з міркувань безпеки), військовий бригади, який приїхав на місце нагородження, щойно дізнався про обстріл.
"Бачив тіла. Для мене це був шок, бо знаю, ми не маємо збиратись. Якби я знав, що планують таке нагородження, я б втрутився. Можна зателефонувати заступнику комбрига, комунікація внутрішня є. Якщо є небезпечні, на твою думку, ситуації, треба про це говорити", — додає він.
Ще до приїзду швидкої військові намагались врятувати побратимів.
"Дмитро помер від крововтрати. Йому хотіли допомогти, але були пошкоджені великі артерії. У нього на руці був турнікет, катетер, крапельниці. Думаю, якби він був у бронежилеті, це б його врятувало. А з іншого боку, там хтось в машині сидів у бронежилеті, то йому уламок потрапив у голову", — ділиться Олеся, дружина загиблого офіцера артилерійської батареї, 43-річного Дмитра Мілютіна.
Їй повідомили про загибель чоловіка ввечері 3 листопада: "Я телефонувала хлопцям і питала: "Може ви помилились?" Але ніхто не помилився. Це настільки безглузда смерть, я не можу передати".
Дмитро Мілютін загинув 3 листопада 2023 року у прифронтовому селі на Запоріжжі.
"Про смерть чоловіка мені дали знати за 17 хвилин після смерті. Старший син навчається у Львові в університеті, то його вдома не було, а молодший був у школі. Дітям я сказала десь через дві години. Я не повірила. Дімі я не могла зателефонувати. Я не могла. Я почала писати. Він не відповідав. І я йому телефонувала", — розповіла дружина військового 128-ї бригади Дмитра Мілютіна Олеся.
Пам’ять
В Ужгороді на площі Театральній 6 листопада 2023 року вшанували пам'ять полеглих захисників 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Люди підходили на площу, несли квіти й палили свічки та лампадки.
Через два роки після трагедії розслідування триває.
