222 На Закарпатті обговорили екологічні наслідки будівництва вітрових електростанцій у Карпатах
В Ужгороді відбулося спільне виїзне засідання парламентських комітетів з питань інтеграції України до ЄС та екологічної політики, присвячене проблематиці будівництва вітрових електростанцій у гірських районах області.
Захід організовано за підтримки Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС) і зібрав представників уряду, парламенту, місцевої влади, європейських інституцій, громадськості та інвесторів, інформує комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Під час обговорення учасники порушили питання дотримання екологічного законодавства, процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) та збереження унікальних природних екосистем Карпат. Представники громадських організацій наголосили, що будівництво вітряків на високогір’ї загрожує природному балансу, тоді як інвестори запевняють у законності своїх дій та мінімальному впливі на навколишнє середовище.
На Закарпатті обговорили екологічні наслідки будівництва вітрових електростанцій у Карпатах
«Напередодні учасники засідання відвідали дві локації: на одній залито фундаменти для вітряків, на іншій вітряки вже зведено. Фундаменти на полонині Рута збудовано без оцінки впливу на довкілля (ОВД), яка передбачена законодавством для будівництва ВЕС. На питання народних депутатів про те, як таке будівництво стало можливим, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України Олександр Новицький відповів, що зараз в українському законодавстві не існує визначення поняття «об’єкт будівництва». ДІАМ вважає об’єктом будівництва «обсяг робіт і архітектурних рішень», тож фундамент, буцімто, таким об’єктом не є і не потребує проведення ОВД. Така ж позиція в Державної екологічної інспекції», – йдеться у повідомленні.
Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зауважив, що поділ дозволів на фундаменти та інші етапи будівництва фактично створює небезпечний прецедент і «відкриває скриньку Пандори» для зловживань у сфері природоохоронного законодавства.
Водночас генеральний директор ТОВ «Вітряні парки України» Владислав Єременко запевнив, що зведення вітрових електростанцій на Закарпатті здійснюється відповідно до чинних норм і сприятиме економічному розвитку регіону. За його словами, підрядна компанія провела всі необхідні дослідження, які підтверджують, що вплив робіт на довкілля буде мінімальним.
Представниця ГО «Екологія – Право – Людина (ЕПЛ)», екологиня першої категорії Катерина Полянська висловила іншу позицію щодо будівництва вітрових електростанцій у Карпатах. Вона зазначила, що Карпати займають лише близько 4% території України, а високогірні ділянки становлять 3–10% від площі гірського масиву. Саме на цих територіях нині зводять вітряки.
«Це реліктові післяльодовикові екосистеми, що формувалися тисячоліттями. Вони унікальні — подібні можна зустріти лише в Скандинавії», — наголосила Полянська.
За словами природоохоронців, спорудження ВЕС у високогір’ї призводить до руйнування трав’яного покриву полонин, деградації ґрунтів, зміни геологічної структури та рельєфу.
На Закарпатті обговорили екологічні наслідки будівництва вітрових електростанцій у Карпатах
Еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук нагадала, що головною метою Євросоюзу у сфері кліматичної політики є досягнення кліматичної нейтральності, до чого прагне і Україна.
«Поглинати вуглекислий газ можуть лише природні екосистеми», — підкреслила вона.
Фахівчиня також навела приклад Іспанії, де зведення ВЕС у гірських районах спричинило появу інвазивних видів рослин.
Своєю чергою, депутат Європейського парламенту Міхаель Галлер зауважив, що досвід Німеччини показує: якщо є можливість збудувати вітрову електростанцію на рівнинній місцевості, не варто вирубувати ліси у горах.
«Важливо дотримуватися екологічного балансу, оцінювати як користь, так і потенційну шкоду. І, звісно, кожен проєкт має проходити детальну оцінку впливу на довкілля», — наголосив євродепутат.
Колишня депутатка Європейського парламенту, голова «Форуму за стійку демократію» Віола фон Крамон-Таубадель підкреслила важливість прозорості у процесі ухвалення рішень.
«Не можна реалізовувати проєкти, ігноруючи особливості територій — середовище існування птахів, природні простори, охоронювані ландшафти. Варто залучати екологів, науковців і не приховувати інформацію. Відкритий діалог допоможе знайти компроміс і уникнути конфліктів», — зазначила вона.
Очільниця львівського представництва Консультативної місії ЄС в Україні Ганельора Вальєр додала, що кожен громадянин прагне жити у державі, де діє верховенство права.
«Питання довкілля мають вирішуватись виключно в межах закону. Важливо посилювати співпрацю між правоохоронними органами, органами влади та громадами», — наголосила вона.
Підсумовуючи засідання, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що розвиток відновлюваної енергетики є важливим для енергетичної безпеки держави, особливо під час війни. Водночас це має відбуватися без шкоди для природи та місцевих громад. За її словами, народні депутати підтримали проєкт рішення за основу й працюватимуть над остаточним варіантом на основі зібраних у Закарпатті матеріалів.
