Колаж з фото: ГО “Культурна спадщина Закарпаття”
Громадська організація “Культурна платформа” та архітектори створили інтерактивну карту дерев’яних та мурованих церков Закарпаття, втрачених протягом ХХ століття.
Як зазначено в описі, мапа “містить 156 об’єктів втраченої сакральної архітектури Закарпаття: дерев’яні церкви, дзвіниці, муровані храми поліетнічних громад”.
На карті вказано і сім церков Свалявщини, які в різний спосіб були зруйновані протягом минулого століття.
Карта втрачених церков Закарпаття: сайт Сакральна архітектура Закарпаття
Греко-католицька церква Благовіщення Пресвятої Богородиці в селі Мала Мартинка
Храм датований кінцем XVIII століття. Однонавна споруда мала низьку вежу з високим бароковим завершенням та малі вежки на гребенях дахів над навою і вівтарем.
Після спорудження мурованої церкви у 1907 році дерев’яну церкву, вочевидь, невдовзі розібрали.
Греко-католицька церква Благовіщення Пресвятої Богородиці в селі Мала Мартинка. Колаж з фото: ГО “Культурна спадщина Закарпаття”
Греко-католицька церква св. Миколая Чудотворця у селі Ганьковиця
Дерев’яна церква датована 1780 роком, отримала форму базиліки з великою вежею над входом і маленькою вежкою над вівтарем. Велика вежа мала один залом у нижній частині, маленькі здвоєні прямокутні отвори під шатром завершення.
На жаль, у 1906 році храм згорів, невдовзі на її місці звели тимчасову дерев’яну каплицю, а у 1924–1927 роках замість неї побудували новий мурований храм.
Греко-католицька церква св. Миколая Чудотворця у селі Ганьковиця. Фото: ГО “Культурна платформа”
Греко-католицька церква св. Миколая Чудотворця у селі Плав’я
Храм датований 1756 роком. Це була невелика двозрубна, тридільна споруда з маленькою вежкою. Належала вона до архаїчного типу церков, поширеного у малих віддалених селах. Зруби поставили на фундамент з річкового каміння. Вежка не мала голосниць, її увінчував восьмисхилий шатрик, що переходив у готичний шпиль. Інтер’єр освітлювали маленькі квадратні віконця.
Церква простояла до 1965 року, після чого її розібрали.
Греко-католицька церква св. Миколая Чудотворця у селі Плав’я. Фото: ГО “Культурна платформа”
Греко-католицька церква св. арх. Михаїла та греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці в селі Росош
Греко-католицька церква св. арх. Михаїла датована 1776 роком. Зрубні стіни прорізали маленькі віконця. Вежа з аркадою голосниць була прикрашена імітацією підсябиття з фігурно обробленими нижніми кінцями та увінчана готичним шпилем. При вході була пізніша прибудова каркасної конструкції.
Після завершення у 1928 році будівництва нової дерев’яної церкви старий храм розібрали.
Греко-католицька церква св. арх. Михаїла у селі Росош. Фото: ГО “Культурна платформа”
Греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці, яку звели протягом 1927–1928 років, мала вежу з бароковим завершенням. Майстер також збудував хори і сходи до дзвонів, поставив на вежах хрести, настелив з дощок підлогу. Дахи було вкрито ґонтом, а вежі — бляхою.
8 лютого 1981 року храм згорів. Серед версій — навмисний підпал.
Малюнок греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці в селі Росош: ГО “Культурна платформа”
Римо-католицький костел Святої Трійці в селі Драчино
Костел датований 1863 роком. Кам’яний храм вирізнявся масивною триярусною вежею з багатим бароковим завершенням.
У радянський період, за правління Микити Хрущова, посилився наступ на культові споруди. Опівночі 22 червня 1961 року 5 бронетранспортерів з міліцією та співробітниками КДБ приїхали руйнувати храм — але чоловіки обступили святиню й захистили її. Через два дні атака повторилася і споруду таки розібрали.
Римо-католицький костел Святої Трійці в селі Драчино. Фото: ГО “Культурна платформа”
Римо-католицька церква св. Венделіна в селі Сусково
Датована кінцем ХIХ століття. Проста однонавна дерев’яна будівля з потинькованими та побіленими стінами, вкрита двосхилим дахом, і своїми розмірами, і способом будівництва нагадувала старі хати місцевих німців. Вхід було влаштовано у бічному фасаді.
Після Другої світової війни багато німців було репресовано. Церква занепала. Її залишки розібрали у другій половині 1970-х років.
Римо-католицька церква св. Венделіна в селі Сусково. Фото: ГО “Культурна платформа”
Читайте також: Дерев’яна церква у Сваляві: що писали про храм на Бистрому у чеському тижневику 1934 року.
