Начальник 12-ї державної пожежно-рятувальної частини міста Свалява Олександр Токарський. Фото: Svaliava.net
На території Свалявської громади у 2025 році під час гасіння пожеж було врятовано чотирьох людей.
— Пане Олександре, як Ви оцінюєте минулий рік, порівнюючи з попередніми?
— Якщо говорити про 2025 рік, то статистика була відносно стабільною — ми мали 153 виїзди. У житловому секторі ситуація навіть дещо покращилася, а от що стосується загорянь на відкритих територіях (чагарники, суха трава), то тут цифри зросли. За минулий рік таких випадків було 90.
Але справжній сплеск ми бачимо вже зараз, у першому кварталі 2026 року. Тільки з початку березня 2026-го, станом на ранок 17 березня, ми вже маємо 38 виїздів. З них лише два — це побутові проблеми (сажа в димарі), решта — підпали сухостою.
Бувають зміни, коли хлопці виїжджають по 7-8 разів на добу в різні населені пункти.
— На Вашу думку, яка причина приросту статистики загорянь на відкритих територіях?
— Якби це було необережне поводження з вогнем, це були б поодинокі випадки. А коли горить одночасно на різних полях навколо кількох сіл — це несвідомість громадян. Поліція з’ясовує обставини, але ми бачимо в цьому системність. Це колосальне навантаження на техніку, особовий склад та величезна шкода для екології.
— Чи були випадки у Вашій роботі за останній рік, які особливо закарбувалися в пам’яті?
— Минулого року, 9 грудня, сталася масштабна пожежа у Неліпині. Близько другої ночі загорівся житловий будинок. Наші хлопці винесли з вогню двох людей (1955 та 1958 років народження) без свідомості. Передали їх медикам, але, на жаль, за кілька днів один із врятованих помер у лікарні через великий відсоток опіків.
Загалом за рік на території нашої громади від вогню було врятовано четверо людей. Це головний показник нашої роботи.
Фото: ДСНС Закарпаття
— Які ще завдання, окрім гасіння пожеж, виконують рятувальники у повсякденній службі?
— Роботи вистачає: від ліквідації підтоплень до пошуку зниклих туристів. “Шукачі пригод” приїжджають з інших регіонів, думають, що гори їм “по коліна”, а потім ми їх шукаємо. В області працюють 12 гірських пошуково-рятувальних відділень. Наших працівників залучають до таких операцій в окремих випадках. На жаль, не завжди людей знаходять живими.
Фото: Олександр Токарський
Щодо навчання — ми щороку обираємо стратегічні або складні об’єкти (санаторії, великі підприємства) і проводимо там практичні тренування. Складаються спеціальні “картки пожежогасіння”, де вказано все: від площі будівель до найближчих місць забору води.
Також двічі на рік (навесні та восени) підрозділом перевіряються пожежні гідранти по всьому району — як ті, що на балансі водоканалу, так і об’єктові (на підприємствах).
Учні Полянського ліцею в гостях у свалявських рятувальників. Фото: ДСНС Закарпаття
— Чи змінився штат частини за останній час?
— Так, наш підрозділ тепер входить до складу 2-го державного пожежно-рятувального загону міста Мукачево. Зараз у нас працюють 34 людини. Тепер усі виклики зі Свалявщини, Мукачева та Воловця йдуть до оператора зв’язку у Мукачеві, а звідти миттєво передаються на планшети нашим екіпажам.
— Свалявські рятувальники виїжджають на допомогу колегам у інші області України?
— Регулярно. Наші люди постійно перебувають у відрядженнях у прифронтових областях, де навантаження на колег-рятувальників зараз просто зашкалює. Терміни відряджень різні: від 10 днів до півтора місяця. Буквально вчора один із наших екіпажів повернувся після виконання робіт у Чернігівській області.
— Чи оновлювалося обладнання, спецтехніка, екіпірування за останній рік?
— Так, частина забезпечена на 100%. Спецодяг оновлюється згідно з нормами належності. Також нам допомагають місцеві громади. Ми спрямовуємо ці кошти переважно на покращення побутових умов для особового складу та поточні ремонти техніки.
До речі, у сусідній Полянській громаді діє добровільна пожежна команда. Вони перебувають на балансі сільради, мають свою техніку і допомагають нам, особливо коли виникають масштабні пожежі. Це хороша практика для великих громад, де немає державної пожежної частини.
Фото: ДСНС Закарпаття
— Що би Ви хотіли передати населенню Свалявщини?
— Бути свідомими. Кожен виїзд машини — це пальне, ресурс техніки та людей. Я не хочу прив’язуватися до цифр, але кожен безглуздий підпал трави — це ризик того, що в цей момент допомога може знадобитися комусь у дійсно критичній ситуації. Витрачені ресурси могли б бути використані для порятунку чийогось життя.
Головне, щоб громадяни нарешті зрозуміли: безпека починається з них самих. Не паліть траву, перевіряйте димарі й цінуйте працю тих, хто приходить на допомогу в найважчу хвилину.
Раніше повідомлялося, що у Сваляві загорілася закинута двоповерхівка через підпал сухої рослинності поруч.
