Фото: Михайло Переганя
Антарктида не прощає помилок, але поважає сміливих. Поки досвідчені експедиції чекали на “вікно” в погоді, українська команда здійснила неможливе: штурм у “нульовій” видимості, обморожені обличчя та навігація на межі фолу. Результат — три рекорди та статус “першопрохідців” року.
“Все почалося з виснажливого очікування на базі Юніон Глейшер. Погода в Антарктиді демонструвала свій найгірший характер. Коли надія вже починала згасати, надійшла команда: “Виліт через дві години”. Без зайвих вагань, о сьомій вечора команда завантажилася в літак, а вже близько одинадцятої ночі опинилася на місці старту. Там, де інші команди вирішили ставити табір і чекали ранку, наша команда прийняла стратегічне рішення — вирушати негайно. Антарктида не прощає помилок, але поважає сміливих”, — розповідає альпініст із Закарпаття Михайло Переганя.
Фото: Михайло Переганя
Ми йшли в Антарктиді усю ніч
— Це було нереально важко: санки, холод, вітер в обличчя. Дійшли лише під ранок, за 9 годин виснажливого переходу. Далі, після короткого 15-годинного сну, команда вирішила не чекати ідеальних умов, а одразу йти на вершину вулкану Сідлей. Це рішення здивувало навіть професіоналів, адже так майже ніхто не робить.
Друга половина маршруту перетворилася на боротьбу за виживання. Рука, витягнута з рукавиці, за секунди вкривалася білим інеєм; телефони, камери та павербанки “повмирали” миттєво.
До того ж — повна відсутність орієнтирів. Останнього учасника в зв’язці не було видно взагалі через снігову бурю.
Фото: Михайло Переганя
Сили на межі людських можливостей
— Коли сили були на межі, команда дісталася точки, яку прийняли за вершину. Ми зробили фото, але згодом зрозуміли, що справжній пік ще за 400 метрів. У стані повного виснаження, коли техніка вже не працювала, ми шукали ресурси для фінального ривка.
Спуск став окремим випробуванням. Коли навігація вийшла з ладу, єдиним порятунком стали треки, записані на годинниках. Саме за ними, крок за кроком, команда змогла повернутися до табору.
Національний рекорд
— Ця експедиція стала тріумфальною для України. Попри те, що того дня інші міжнародні команди розвернулися назад, українці дійшли до кінця, встановивши одразу кілька досягнень: перша українська команда на вершині вулкану Сідлей; перша українка на вершині; наймолодший українець підкорив цей пік.
Через два дні саме за слідами нашої групи піднімалися інші професійні команди, які потім зізналися, що без цього “маркера” могли б заблукати навіть у гарну погоду.
Михайло Переганя додає, що це все йому влалося зняти на камеру і невдовзі світ побачить рекорд на власні очі.
“Ми це зробили”, — кажуть в українській експедиції. Альпіністи присвячують підкорення найсуворішого материка майбутній перемозі української нації, вкотре довівши, що ми найсильніші, найрозумніші, найвідважніші і найвитриваліші.
Раніше видання Svaliava.net у циклі публікацій писало про початок української експедиції у Антарктику зі слів Михайла Перегані.
