За інформацією: Суспільне.
Кадр із фільму “Дівія”. Надано командою стрічки “Дівія”
Цьогоріч у липні на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах покажуть українську документальну стрічку "Дівія" режисера Дмитра Грешка. Фільм відібрали до основного конкурсу Crystal Globe Competition. Він змагатиметься за головну нагороду "Кришталевий глобус".
"Дівія" — польсько-українсько-нідерландська документальна копродукція про вплив війни та російської агресії на стан природи в Україні. Стрічка досліджує, як бойові дії, обстріли, замінування та окупація змінюють природні ландшафти та знищують екосистеми.
Режисер Дмитро Грешко в інтерв’ю Суспільному розповів про створення "Дівії", зйомки на прифронтових територіях, головну ідею фільму та чому для нього важливо говорити про війну через природу.
Як з'явилася назва стрічки "Дівія"?
Назва "Дівія" походить від імені слов’янської богині природи, яка уособлює матір усього живого. Я шукав у слов’янській міфології образ, близький до римської МінервиМінерва — це давньоримська богиня мудрості, знань, ремесел, війни й стратегічного мистецтва. Вона є римським відповідником грецької Афіни., і натрапив у інтернеті на це ім’я. Тому ця назва була у нас від самого початку проєкту.
Як виникла ідея зробити фільм про вплив війни на природу?
Я давно хотів зняти щось про природу й екологію, бо сам дуже це люблю. Після початку повномасштабного вторгнення Росії стало зрозуміло, що про війну й природу треба говорити. Ми з продюсеркою Поліною Герман вирішили: такий фільм точно має бути.
Для мене найголовнішою, мабуть, є тема втрати. І вона якраз переплітається з центральною ідеєю фільму — показати природу і війну як два елементи порядку і хаосу.
Зйомка у випаленому лісі. Дмитро Грешко
Що було найважчим під час зйомок?
Найнебезпечніше — це зйомки на замінованих полях і під обстрілами. Деякі локації були дуже близько до фронту. Важко було й з організацією — не завжди могли отримати доступ до локацій та супровід, оскільки не всі вони були безпечними. Але на щастя, з командою все було добре. Ніхто не постраждав.
Згоріла техніка. Дмитро Грешко
Скільки матеріалу ви відзняли?
Нам вдалося відзняти 133 години матеріалу, без урахування архівних кадрів від Ukraїner та військових. Насправді багато епізодів не увійшли до фільму, оскільки ми повинні були сконцентруватися на основній темі стрічки, то ж ми намагалися уникати повторів по сенсах. У майбутньому будемо думати, як далі використовувати цей матеріал. Можливо, передамо іншим проєктам про екологію.
Чи був момент, який вас особливо вразив і запам’ятався?
Було багато. Найбільше запам'яталась локація, де ми знайшли мертвого російського солдата, який заріс травою серед лісу. Тіло лежало в дуже спокійній позі, і, здавалось, що цей мертвий росіянин, який так хотів знищити українську землю, нарешті знайшов спокій і гармонію з природою. А взагалі, майже кожна зйомка чимось вражала і залишилась в пам’яті.
Ви знімали поруч із бойовими діями. Наскільки це було небезпечно?
Майже всі зйомки були біля лінії фронту. Найближче — в селі Ступочки під Костянтинівкою. Тоді фронт був за 3,5 км. Ми бачили, як на горизонті вибухають снаряди.
Вирви від артилерійських снарядів на полі. Дмитро Грешко
Чому у фільмі ви не використовували закадровий текст?
Це була наша головна задача — дати природі "сказати" своє без слів. Тобто показати її меседжі через звук та зображення, не використовуючи закадровий голос чи текст. І, я вважаю, нам це вдалося.
У цьому фільмі я хотів показати, що українці, попри всі втрати, все одно хочуть допомогти відновити й очистити природу.
Фіксування роботи піротехнічної служби. Дмитро Грешко
Що фільм може сказати українському глядачеві? Яку емоцію чи думку ви хочете, щоб українці винесли з перегляду?
У першу чергу я хочу, аби фільм дав українцям можливість зрозуміти цінність власної природи й відновити зв’язок з природою, яка насправді всюди, де ми є. І якщо ми її не збережемо — втратимо щось дуже важливе.
Ми хотіли зробити стрічку універсальною. Але, звісно, українцям вона буде ближча, ніж іноземцям, бо вони це все переживають. Хоча, думаю, кожен глядач знайде у фільмі щось близьке йому.
Режисер Дмитро Грешко знімає залишки снарядів у Снігурівці, що на Миколаївщині. Дмитро Грешко
Що для вас означає участь у кінофестивалі у Карлових Варах?
Карлові Вари — це фестиваль класу А. Дуже круто й приємно, що фільм покажуть там. Бо це те, на що чекає кожен режисер чи продюсер — нарешті багаторічна робота може бути переглянута глядачем й оцінена журі. І це певне визнання великої роботи всієї команди.
Коли будуть покази в Україні?
Плануємо українську прем’єру восени на одному з топових фестивалів. Щодо прокату, то таких планів поки нема. Я вважаю, що продюсери будуть дивитись по можливості.
Зйомки у Нижньодністровському національному природному парку. Дмитро Грешко
Ви приєдналися до лав Збройних сил наприкінці 2024 року. Чи вдається поєднувати службу і творчість?
Власних проєктів зараз майже немає, оскільки немає на це часу. Але завдяки платформі "Культурні силиОб‘єднання діячів культури для підтримки та розвитку прифронтових громад." маю змогу реалізовувати свої навички та знання для культурної дипломатії та підтримки армії.
Ідей багато, але поки я в Збройних силах України, реалізовувати щось нове поки неможливо.
Що вас тримає? З чого все почалося та що вас мотивує працювати?
У першу чергу це інтерес до теми. Мені цікаво досліджувати нові місця, людей та соціум. Доки буде жага до нового, доти й будуть сили щось робити далі.
Саме життя в селі дало мені любов до природи, а любов і бажання знімати кіно у мене виникло під час відвідування мандрівного Docudays Найбільший в Україні Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини.в Ужгороді. Тоді чомусь мені здалося, що знімати документальне кіно легко.
Снаряди. Кадр з тизеру фільму “Дівія”
Що відомо про документальну стрічку "Дівія"
"Фільм «Дівія» — це про втрату, про біль усвідомлення, що щось таке цінне, як природа, тепер знищене і захоплене росіянами. Під час зйомки фільму в мене крутилась думка в голові, аналогія, що імперіалістична загарбницька політика Росії схожа на поведінку ракових клітин в тілі людини, які захоплюють ресурси організму, призводячи до знищення його всього. Ця ідея і лягла в основу фільму", — говорить автор ідеї фільму, режисер та співоператор Дмитро Грешко.
Документальний фільм-спостереження "Дівія" розповідає про катастрофічний вплив російської агресії та війни на стан природи України. Назва походить від слов'янської богині природи, яка уособлює матір усього живого.
Знімати фільм почали навесні 2022 року — як поблизу лінії фронту, так і в українських заповідниках. Також використали кадри з деокупованих територій Київщини, Чернігівщини, Харківщини та в Донецької, Луганської, Миколаївської, Запорізької та Херсонської областей.
Окрім того, вдалося зафільмувати затоплену водами Каховського водосховища Херсонщину, порятунок тварин та наслідки трагедії — одразу після підриву росіянами дамби.
Стрічка містить і архівні кадри української природи до війни від творчої групи Ukraïner — зокрема, національного природного парку "Олешківські піски" та з Криму.
Кадр із фільму “Дівія”. Надано командою стрічки “Дівія”
Могили. Кадр з тизеру фільму “Дівія”
Продюсери фільму — Поліна Герман та Гліб Лук'янець. Фільм є польсько-українсько-нідерландською копродукцією, копродюсером став Річард Вальк (Valk Prodcutions, Нідерланди).
"Ми створювали наш фільм впродовж трьох років і радіємо, що прем'єра відбудеться у Карлових Варах. Хочемо поділитись зі світом нашою стрічкою та звернути увагу на проблеми екології та глобальну проблему того, як війна знищує природу", — зазначає Герман.
Музику до фільму створив двічі нагороджений премією "Ґреммі" композитор Сем Слейтер (серіал "Чорнобиль", гра Battlefield 2042, фільми "Джокер" та "2000 метрів до Андріївки").
За звук у фільмі відповідали Василь Явтушенко та Михайло Закутський ("Мілітантропос", "Фрагменти льоду", "Пісні землі, що повільно горить", "Бачення метелика", "Стрічка часу").
Наприкінці 2024 року режисер Дмитро Грешко долучився до лав ЗСУ та став учасником об'єднання "Культурні сили".
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах — один із найстаріших кінофестивалів Центральної та Східної Європи, заснований у 1946 році. З 1956 року має статус фестивалю класу "А", нарівні з Каннським, Берлінським і Венеційським фестивалями.
Цього року відбудеться вже у 59-те та триватиме з 4 по 12 липня.
Читати ще
Читати ще
Документальний фільм “Дівія” змагатиметься за головний приз на кінофестивалі у Карлових Варах
