“Поважають сильного”: Павло Величко — про службу в ЗСУ, поранення і чотири роки повномасштабної війни

За інформацією: Суспільне.

Павло Величко разом з побратимами | 2023 р. Фото: Pavlo Velychko | Facebook

"Де стоїть нога українського піхотинця, там проходить лінія бойового зіткнення з противником"

Павло каже: за цей час пройшов шлях від стрільця до командира стрілецької роти.

"Ми починали всі як стрільці-солдати, тому що ми не були у війську до цього. Тобто, ми були ролях, як то кажуть, рядових солдатів, і будь-що могло трапитися з нами далі. Тобто нас кидали на будь-які завдання, які виконує піхота. Це одна з найважчих, я б сказав, спеціальностей у війську, одна з найважливіших, оскільки саме піхота попри всі труднощі, які зараз відбуваються у зв’язку з технологічним розвитком війни, піхота утримує передній край. Де стоїть нога українського піхотинця, там проходить лінія бойового зіткнення з противником", — каже Павло Величко.

Про те, як змінилися війна за останні чотири роки, військовий говорить: "Війна настільки змінилася, що ми маємо розмиту лінію зіткнення, ми маємо так звану кіл-зону, про що в 2022 році можна було тільки здогадуватися".

"У 2022 році ми мали, я б сказав, класичну війну: вогневий вал, дуже великий вогневий вплив противника на наші позиції, це був дуже масований обстріл артилерії щодня. Якщо зараз порівняти з тим, з чим ми починали в 2022 році, то зараз це кардинально інша війна, технологічна війна. Вона потребує не тільки витримки моральної, фізичної — вона потребує постійного саморозвитку, постійної роботи над собою, вивчення нових технологій, адаптації цих нових технологій до сучасного поля бою", — зазначив Павло Величко.

Павло Величко на фронті | 2023 р. Фото: Pavlo Velychko | Facebook

Після поранення проходить реабілітацію

Зараз Павло проходить реабілітацію після уламкового поранення, яке зазнав на Сумському напрямку внаслідок влучання російського дрона. "Ми потрапили при логістичному пересуванні у засідку і отримали ураження по нашому автомобілю, яким я керував", — розповідає Величко.

"Але за дивним збігом багатьох обставин: завдяки підготовці побратимів, які були зі мною, завдяки нашій злагодженості й силі характеру ми змогли вибратися з автомобіля, дійти до точки евакуації. Нам пощастило не отримати повторне ураження, яке здійснювалося по нам іншим дроном".

"Якщо Україна припинить стріляти у відповідь — не буде України"

Про ставлення до мобілізації в українському суспільстві каже:

"Мобілізаційні процеси — це дуже складне питання. Ми відчували брак цієї сили, особливо вмотивованої та дисциплінованої. Я зараз, до речі, маю можливість спостерігати, яка думка у суспільстві, яке ставлення на четвертий рік виснажливої війни, виснажливого протистояння", — каже Величко.

Павло Величко і Федір Шандор | 2023 р. Фото: Pavlo Velychko | Facebook"Чи багато є прикладів в історії, щоб якась країна впоралася краще? Ви згадайте перші дні повномасштабного вторгнення: чи світ сподівався, що ми протримаємося довше, ніж три дні чи декілька тижнів? А ми вже четвертий рік стоїмо проти однієї з найбільших потуг у всьому світі", — вважає військовослужбовець.

За словами Павла Величка, щоб перемогти у війні, українцям варто згуртуватися так, як це було на початку вторгнення росіян.

"Пам’ятати дуже високу ціну, яка сплачена. Зокрема, це тисячі, я б сказав, десятки тисяч загиблих як цивільних, так і наших військовослужбовців. Бояться сильного, поважають сильного. І наразі саме сила будь-кого з нас українців і тримає нас купи, і змушує ворога відступати, нести втрати й скаженіти від того, що в нього не вдається виконати той чи інший план, який він поставив собі на початку. Ми маємо розуміти, що якщо Росія припинить стріляти, не буде ні війни, ні Росії в тому вигляді, в якому вона є. Але якщо Україна припинить стріляти у відповідь — не буде України".

Павло Величко разом з батьком | 2023 р. Фото: Pavlo Velychko | Facebook

Новини Закарпаття