За інформацією: Суспільне.
Малюнок, зроблений понад 20 років тому Петром Юращуком, зображує місце, де в сіні серед овець ховався єврейський хлопчик Займан. Тетяна Рожновська
Представник на Закарпатті Всеукраїнського єврейського БФ "Хесед-Ар’є" Юрій Гельперт розповів Суспільному, що знищення євреїв на Закарпатті розпочалося на Пейсах, навесні 1944 року.
"На той момент на Закарпатті нараховувалося близько ста тисяч євреїв. Усі ці люди були сконцентровані в гетто і потім системно вивозилися потягами-скотовозами в "Аушвіц", — сказав Юрій Гельперт.
Через 50 років після згаданих подій, врятований Петром Юращуком Займан знайшов свого рятівника. Про цю зустріч згадує Мирослава Юращук:
"Вони подивилися і, ви розумієте, одне одного впізнали. Сиділи тут, говорили. Потім у Путки поїхали, туди, де ховав мій Петро Займана. Він три дні у нас був. А потім поїхав геть і дав запрошення, аби поїхати до нього, то мій Петро там був. Написали петицію, як Займан, так і мій Петро, що як ото було".
Почесна грамота Праведника народів світу Петра Юращука. Тетяна Рожновська
В Ізраїлі вже багато років діє музей і меморіальний центр Голокосту "Яд Вашем". Саме тут зберігають історії про людей, які, ризикуючи життям, рятували євреїв під час Другої світової війни, розповів головний рабин Ужгорода і Закарпаття Вільгельм Менахем-Мендель.
"Кожна сім’я, яка знає про врятованих праведниками родичів, звертається у "Яд Вашем". Там працює спеціальний комітет, який розглядає зібрані свідчення й документи. Якщо рішення позитивне — родина рятівників отримує сертифікат. Окрім цього, встановлюють пам’ятний знак, де вказана заслуга цієї сім’ї.", — поділився рабин.
За словами рабина, важливо не лише зафіксувати факти порятунку, а й передати пам’ять про ці вчинки наступним поколінням.
"На жаль, у нашому світі таких праведних людей небагато. Це було особливо помітно під час Голокосту. Вони були, як маленька свічка у темряві. Дуже важливо пам’ятати про них і розповідати дітям і онукам", — наголосив Вільгельм Менахем-Мендель.
Могила Петра Юращука. Тетяна Рожновська
Деяких євреїв, яких спершу врятували, згодом видавали сусіди або вони самі потрапляли до рук нацистів. Через це багато рятівників залишились невідомими, сказав Юрій Гельперт.
"Багато хто був на першому етапі врятований, але потім їх або видали, або вони були спіймані й знищені. Такі люди вже не могли розповісти про своїх рятівників. Тому ми знаємо, що праведників було більше, але їхні історії не підтверджені", — пояснив чоловік.
Він додав, що статус Праведника народів світу — не лише моральна відзнака. Свого часу Праведники й члени їхніх родин мали змогу виїхати до Ізраїлю, а також отримували матеріальну підтримку від благодійних фондів.
"Це була і пошана, і реальна допомога. Були фонди, які щомісяця надавали фінансову підтримку. Часто ці врятовані самі потім допомагали іншим", — зауважив Юрій Гельперт.
Що відомо про Праведників народів світу
Звання Праведника народів світу присуджується Ізраїлем тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення на територіях, окупованих нацистами. Визнаним Праведникам вручають медаль і Почесну грамоту, а їхні імена викарбовують на Стіні пошани в меморіалі "Яд Вашем" на Горі Пам’яті в Єрусалимі.
За офіційними даними "Яд Вашем" станом на 1 січня 2021 року, до списку Праведників народів світу внесено 31 жителя Закарпаття. Серед них — уродженці Ужгорода, Сваляви, Тячева, Хуста, Берегова, Рахова, Перечина, Порошкова, Кушниці та інших міст і сіл краю.
Загалом Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників після Польщі, Нідерландів та Франції. Понад 2,5 тисячі українців офіційно визнані такими, хто рятував євреїв під час Голокосту — попри загрозу репресій, тюрми чи страти.
