За інформацією: Суспільне.
Ромологиня Євгенія Навроцька розповідає журналістці Сімоні Горняк про буквар ромською мовою. Cуспільне
5 листопада у світі відзначають День ромської мови. Вона офіційно перебуває у списку тих, яким загрожує зникнення, — каже Наталія Богданець-Білоскаленко, завідувачка відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук.
Що може врятувати ромську мову? Чому вона досі не кодифікована? Та який ромський буквар видали і навіть використовували на Закарпатті — читайте у матеріалі.
Ромологиня Євгенія Навроцька показує буквар, який зберігається у її домашній бібліотеці.
"Це буквар ромською мовою, виданий доволі давно й чудово ілюстрований. Його підготували два автори — Михайло Козимиренко та Ілія Мозгоре. Виданий ще 1998 року. До цього букваря мала бути випущена ще й методичка, але її так і не зробили. Для того, щоб діти краще його засвоювали. Це була величезна прогалина. Тобто і вчителі, і учні спочатку вивчали його з азів. Через це цей досвід не був ані поширений, ані доопрацьований до кінця. Після двох років такого пробного використання закарпатські школи припинили ним користуватися", — каже Євгенія Навроцька.
В Ужгороді є сегрегаційні школи — №13 та №14. В одній із них за букварем Козимиренка намагалися вчити дітей, каже Наталія Богданець-Білоскаленко.
"Я бачила в школі №14 буквар Михайла Козимиренка — унікальний буквар: одна сторінка — ромською мовою, і той самий текст перекладений українською. Тобто він двомовний. Упорядники підійшли дуже фахово до цього питання. Але, знову ж таки, це регіональний буквар. Немає належного поширення й популяризації, і він не має грифу міністерства", — зазначає Наталія Богданець-Білоскаленко.
Наталія Богданець-Білоскаленко. Cуспільне
За її словами, ромська мова в Україні досі не мала державної підтримки. У кабміні ухвалили стратегію збереження восьми мов, яким загрожує зникнення. Серед цих восьми мов є, зокрема, і ромська мова.
"Ми прописали багато пунктів, які необхідно реалізувати, щоб ця мова набула поширення. Стратегія охоплює десять років. Перше питання — це кодифікація. Кодифікація — це систематизація, упорядкування та унормування розмовної мови до літературної. Тобто це така мова, яка буде відбита на письмі, представлена у словниках, довідниках і правописі. Зола Кондур — відома громадсько-культурна діячка, менеджерка Ради Європи — у 2020 році запропонувала працювати над ромською абеткою та написанням підручників для ромів. Ми створили програму для першого, другого, третього та четвертого класів — за вимогами Нової української школи — для ромських дітей. Ця програма має гриф Міністерства освіти, тобто її розглянуло й затвердило Міністерство освіти і науки України. Вона розміщена на сайті міністерства, і нею можна користуватися".
Наступним кроком, на думку мовознавиці, має бути підготовка та перепідготовка фахівців, які самі вивчать і зможуть викладати ромську мову в навчальних закладах. В ідеалі — це мали б бути представники ромської нації.
Ромологиня Євгенія Навроцька пригадує: на Закарпатті були спроби популяризації ромської мови через ЗМІ. Із 1999 року в області почали видавати єдину в Україні ромську газету "Романі Яг", де друкували рубрику "Пишемо і читаємо ромською мовою".
"Ми намагалися зацікавити читачів, показати, що ромська мова може бути не лише розмовною, а й писемною. Саме з цією метою ми друкували літери з малюнками та приклади до них, щоб продемонструвати, як вони звучать у мові. Оскільки тоді не було спеціалістів, ми використовували буквар Міхи Козимиренка. Оскільки ця газета здебільшого була призначена для ромів, ми роздавали її безкоштовно, відвозили людям у табори. І вони іноді з цікавістю дивилися й казали: "Так, і таке є!". Багато хто навіть гадки не мав, що існує ромська абетка, що є ромське слово".
Матеріал підготовлений координаційним центром мовлення нацспільнот та проєктів розмаїття Суспільного
