Христина Барна. Фото: Svaliava.net
14 листопада відзначають Міжнародний день логопеда. Ця професія соціально важлива. Зазвичай люди вибирають її свідомо і залишаються вірними їй протягом тривалого часу.
Щодо цього спілкуємося з кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри дошкільної та спеціальної освіти Мукачівського державного університету, свалявським логопедом-практиком Христиною Василівною Барна.
— Христино Василівно, скільки років Ви присвятили цій професії?
— Я працюю логопедом вже понад 25 років.
— Як часто трапляються мовленнєві порушення у дітей на Свалявщині?
— На Свалявщині, як і у інших регіонах країни, мовленнєві порушення наразі є досить поширеними. І, на жаль, вони мають тенденцію до збільшення.
Половина дітей дошкільного віку мають мовленнєві порушення. Але це буває пов’язано з раннім віком, коли дитина ще не вимовляє звуки, і батьки часто турбуються з цього приводу.
Однак прикро те, що і діти шкільного віку — майже 15% — мають мовленнєві порушення. Далі це призводить до порушення писемного мовлення, тобто до дислексії і до дисграфії: бо як дитина говорить, так вона читає, і так вона буде і писати.
— Розкажіть, будь ласка, про першопричини мовленнєвих порушень.
— Існує багато причин, які можуть вплинути на розвиток плоду і далі вже відобразитися на порушенні розвитку мовлення.
Першопричинами мовленнєвих порушень є насамперед внутрішньоутробна патологія — від чотирьох тижнів до чотирьох місяців — яка далі призводить до порушення розвитку плоду.
Також перенесені під час вагітності токсикози матері, вірусні, ендокринні, інфекційні захворювання, гіпоксія плоду, несумісність крові матері та дитини по резус-фактору.
Крім того, велике значення має для розвитку мовлення дитини і середовище, в якому її виховують, бо може бути, наприклад, педагогічна запущеність, де батьки не звертають увагу на те, як розвивається мовлення у дитини. Буває, що стресові ситуації у сім’ї можуть призводити до заїкання.
— Що мають знати батьки про розвиток мовлення у дітей?
— З народження батьки повинні слідкувати за тим, чи реагує дитина на звук, чи дитина “гулить”, чи є емоційне спілкування, комплекс пожвавлення. Потім має з’явитися “лепет”, немовля до року життя має навчитися вимовляти склади.
Ілюстративне фото: Canva
У один рік дитина повинна мати у своєму активному словнику хоча б 10-20 слів. Також батькам слід звертати увагу на розуміння мовлення: чи дитина розуміє те, що ви їй кажете, чи вона має вказівний жест, чи приносить вам відповідну іграшку чи картинку.
У два рочки діти зазвичай використовують у спілкуванні 200-300 слів. У три роки повинно розвиватися зв’язне мовлення, а словниковий запас зростає до 1000-1500 слів.
Після трьох років розвивається граматична будова мовлення, зв’язне мовлення. Дитина може переказати казочку, оповідання, які ви їй розповідаєте.
Також потрібно звертати увагу на граматичну будову мовлення, тобто на відмінювання в роді, числі і відмінку.
— Христино Василівно, у якому віці невимовляння звуків “л” і “р” є нормою, а коли краще звернутися до логопеда?
— Усі звуки вимовляються поступово. Перші звуки з’являються голосні, далі з’являються губні і далі вже всі звуки: передньоязикові, задньоязикові.
Звуки “л” і “р” — це пізній онтогенез. І дитині легше вимовляти їх після чотирьох років, після п’яти. Для того, щоб вимовити звук “р”, потрібен сильний мовленнєвий видих. Іноді ми механічно допомагаємо дитині логопедичними зондами чи шпателем, щоб навчити, як має вібрувати кінчик язика.
Христина Василівна Барна займається з хлопчиком
— Як часто потрібно відвідувати логопеда? Скільки разів на тиждень?
— Коли ми тільки розпочинаємо роботу з корекції звуковимови, логопеда варто відвідувати три рази на тиждень, щоб дитина засвоїла артикуляційні позиції. А коли вже почнеться вимова звуку і вона має його автоматизувати чи диференціювати, то можна зустрічатися раз на тиждень. Це вже більше робота батьків, які обов’язково повинні займатися з дитиною, щоб її вимова ставала кращою.
— Скільки зазвичай йде часу на корекцію? Півроку, рік?
— Це залежить від дитини, яке вона має порушення, і включення батьків у процес корекції. Тому що співпраця дитини, батьків і педагога-логопеда — це дуже важливо. Коли починається робота над автоматизацією звуку, майже 90% — це робота батьків.
Яскравий приклад з практики спеціаліста
Хлопчик після операції з відкритою ринолалією мав у активному словнику лише 4 голосні та 1 приголосний звук. Завдяки високій мотивації та інтенсивній роботі з Христиною Василівною, за два місяці до школи мовлення було повністю відновлено.
Ілюстративне фото: Canva
Основні методи та технології, що використовуються у роботі логопеда
Христина Василівна застосовує різноманітні методи для стимулювання мовлення, особливо зважаючи на те, що діти все частіше занурюються у гаджети і не розмовляють:
- Комунікативні техніки використовуються для побудови речень та розвитку комунікації у дітей з розладами аутистичного спектру;
- Сенсорна та ігрова терапія, застосовується піскотерапія (або льон як замінник), казкотерапія та зображувальна діяльність;
- Розвиток моторики та артикуляції;
- Біоенергопластика: поєднання артикуляційної гімнастики з рухами рук і тіла для кращого запам’ятовування звукових позицій;
- Логопедичний масаж: критично важливий при дизартрії (гіпо- чи гіпертонусі язика, його девіації) для поліпшення артикуляційних позицій;
- Сучасні засоби: у практиці використовуються цифрові технології.
