815 Сміттєзвалище у Сваляві переповнене: люди протестують, влада шукає вихід
Протягом багатьох років у Сваляві назрівала проблема зі сміттєзвалищем, яке знаходиться біля мікрорайону «Табли». Цьогоріч вона досягла свого апогею і тепер місце, де кілька десятиліть тому облаштували полігон для зберігання твердих побутових відходів, загрожує екологічною катастрофою для всього міста.
Мешканці прилеглих до сміттєзвалища вулиць б’ють на сполох, адже від початку літа проживання у їхніх оселях стало нестерпним. До «літаючого» сміття та смороду приєдналися… таргани, які буквально виживають людей зі своїх помешкань.
Район.Свалява вирішив розібратися, чи є шляхи вирішення проблеми зі сміттям та що робити людям, які хочуть жити у комфортних умовах в себе вдома.
Про ситуацію зі сміттєзвалищами активно заговорили на державному рівні на початку 2025 року, коли виявилося, що по всій країні місця, де зберігаються тверді побутові відходи, вщент переповнені. За даними Міністерства захисту довкілля, в країні функціонує понад 6 тисяч звалищ і полігонів загальною площею 9 тисяч гектарів. На Закарпатті є 57 сміттєзвалищ, одне з яких – у Сваляві. І воно теж переповнене. До слова, якщо брати Закарпаття, то в подібному стані є ще два полігони – в селі Барвінок біля Ужгорода він заповнений на 95,2%, а в Мукачеві – на 90%.
Як виникла проблема у Сваляві
Сміттєзвалище у Сваляві організували у 1986 році на території колишнього заводу. Проте, офіційно це місце як полігон твердих побутових відходів оформили чомусь лише через 25 років – у 2011. За цей час навколо території, куди вивозиться сміття, встигли “вирости” житлові будинки, тож відстань від осель до сміттєвої зони зменшилася. Попри те, що було очевидно, що рано чи пізно це стане великою проблемою, ті органи та посадовці, які надавали дозвіл людям на забудову, чомусь не врахували момент, що місто розростається, населення збільшується, тож і сміття стає більше. А от територія для його зберігання не розширюється. Як наслідок, на сьогодні сміття «вийшло» за межі звалища, а люди з прилеглих вулиць змушені час від часу збирати в себе на подвір’ях чужі відходи, які залітають туди, особливо у вітряну погоду.
У вересні 2021 року Іван Чийпеш опублікував відео, на якому було видно, що за останні 15 років об’єм сміттєзвалища збільшився у… 30 разів. Проте ще у жовтні 2021 року тодішній директор Свалявського КП ВУКГ Володимир Дребітко запевняв, що на той момент на сміттєзвалищі місця для того, аби приймати сміття з сусідніх громад достатньо, а зі слів деяких працівників міської ради, сміттєзвалище може функціонувати ще років 30. Хоча вже на той час екологічна катастрофа наблизилась до Сваляви впритул. Навіть більше, внаслідок розкладання відходів тут утворилося озеро із отруйних вод.
У 2025 році стало очевидно, що прогнози Володимира Дребітка не збулись. Зі слів нинішнього очільника КП ВУКГ Михайла Пітри, полігон зможе пропрацювати максимум два роки, а далі, якщо не зайнятись вирішенням питання звалища, ситуація зайде в глухий кут.
У листопаді 2021 року деякі депутати та місцеві підприємці спробували хоча якось полегшити ситуацію. Тоді на звалищі розчистили територію та проїзди, укріпили дорогу, зробили водовідведення.
Вже тоді постало питання повної рекультивації території. І вже тоді стало зрозуміло, що це вимагатиме чимало коштів. Однак на той час у Полянській громаді мало стартувати будівництво сміттєпереробного заводу, який міг би вирішити питання сміття. Але у лютому 2022 року розпочалась війна і завод так і не побудували.
Люди вийшли на протест
На початку літа цього року у мешканців Таблів та прилеглих територій з’явилася ще одна проблема – таргани. Вони буквально заполонили оселі та двори свалявчан.
Це стало останньою краплею терпіння – люди гуртом прийшли на засідання сесії Свалявської міської ради, вимагаючи уваги до своєї проблеми.
Під час сесії мешканці, які втомилися оббивати пороги інстанцій, стали вимагати, аби питання сміттєзвалища вирішили у найкоротші терміни. Серед основних вимог – знищити тарганів, позбавити людей смороду, який виникає у вечірню пору, та забрати сміття, яке «вилізло» за межі звалища та наблизилось до людських осель.
Під час зустрічі заступник Свалявського міського голови Михайло Попович пообіцяв, що вже найближчим часом у міськраді спробують знайти шляхи виходу з ситуації. Ми поспілкувалися з чиновником, аби дізнатися, які кроки вже були зроблені владою.
Дії міської влади
Як розповів Михайло Попович, над першою і найнагальнішою проблемою, а це таргани, вже працюють. Фахівці Свалявської філії ДУ «Закарпатський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ» здійснили дезінсекційні заходи на сміттєзвалищі та прилеглих вулицях. Як запевнив заступник міського голови, заходи будуть проводити до тих пір, доки комахи не будуть винищені. Чиновник також наголосив, що подібного явища як нашестя тарганів немає на жодному з інших сміттєзвалищ, принаймні на Закарпатті. Та й у Сваляві в попередні роки такої проблеми не було. Звідки з’явилися комахи на свалявському полігоні – невідомо. Можливо, з відходів, привезених з осель, бо вірити у версію, що їх завезли на звалище умисно, не хочеться.
Друга проблема мешканців Таблів – сморід. Виявилося, що в певні години, а це переважно ввечері або вранці, коли на сміттєзвалищі починала працювати техніка, виходити на вулицю було нестерпно – запах «виїдав очі». Очільник КП ВУКГ Михайло Пітра визнав, що дійсно техніка часто працювала саме у вечірні та ранішні години, адже у спеку знаходитися в тракторі було нереально. А роботу потрібно було робити, тож працівники «комуналу» виконували її, коли сонце йшло на спад або ще не досягло екватора. Керівник КП ВУКГ пообіцяв на сесії, що роботи будуть проводитися у час, коли люди найменше перебуватимуть вдома, аби не дихати випарами.
Третя проблема – сміття, яке вилітає зі звалища у вітряну погоду та осідає у дворах мешканців прилеглих будинків.
Як розповів Михайло Пітра, над цим питанням працюють, аби встановити огорожу, щоб зменшити потрапляння чужих відходів на землю мешканців Таблів.
Чи реально закрити сміттєзвалище
Як розповів заступник Свалявського міського голови, закрити сміттєзвалище наразі нереально. Це – тривалий процес, який вимагає часу та величезних коштів.
Проте на сесії міської ради Михайло Попович пообіцяв, що у міськраді спробують знайти альтернативу.
Для того, аби закрити діюче сміттєзвалище, потрібно мати нове місце, куди звозити відходи. Оскільки комунальної землі, яка б відповідала всім екологічним нормам, у громаді немає, то є альтернативний варіант – знайти територію та викупити ділянки у їх власників. Як розповів Михайло Попович, є пайові землі й зараз обговорюють можливість їх використання під новий полігон.
Однак, навіть якщо, рішення про закриття сміттєзвалища буде прийнято – ще кілька років потрібно буде витрати на те, щоб все ж таки довести його до ладу. Окрім цього, як вказано у законодавстві, після закриття звалища його потрібно обслуговувати ще кілька десятиліть.
Сміттєзвалище у Сваляві
Сміттєзвалище у Сваляві
Що таке рекультивація і як вона працює
Михайло Попович розповідає, що станом на сьогодні, поки ще немає місця для нового полігону, єдиний вихід – рекультивація. Щоб її зробити у повному обсязі, вже зробили перший етап геодезичних робіт, аби визначити його межі та побачити, наскільки сміття вийшло за територію. Наступний етап – розробка проектно-кошторисної документації. І далі виділяються кошти та починаються роботи.
Що таке рекультивація?
Рекультивація сміттєзвалища — це комплекс заходів з відновлення земель, використаних як полігон, який складається з кількох етапів.
Технічна рекультивація:
- Вирівнюють і стабілізують схили полігону, щоб запобігти зсувам.
- Встановлюють системи гідроізоляції для відведення шкідливих вод і газів.
- Виконують земляні роботи спеціальною технікою (бульдозери, екскаватори, самоскиди).
Біологічна рекультивація:
- Покривають полігон родючим шаром ґрунту товщиною близько 30 см.
- Озеленюють територію садінням дерев, кущів і посівом багаторічних трав.
- Забезпечують тривалий догляд за рослинністю для стабілізації ґрунту (до 3 років).
Контроль і підтримка:
- Вимірюють і регулюють показники ґрунту (рН, живильність).
- Проводять додаткове удобрення та вапнування при необхідності.
Ми знайшли приклад, коли громада вирішила питання зі сміттєзвалищем досить вдало. Мова йде про Грибовицький полігон на Львівщині, де процес розбили на два етапи — технічний (земляні роботи, гідроізоляція, монтажні системи) та біологічний (озеленення, догляд). Перший етап тривав з 2020 року до 2024 року, другий – відновлення рослинності – триватиме до 2026 року. Після рекультивації там планують облаштувати парк для відпочинку.
Грибовицьке сміттєзвалище після рекультивації
Михайло Попович наголошує, що для швидшої рекультивації сміттєзвалища потрібні кошти та техніка.
«Неодноразово начальник «комуналу» піднімав питання на комісіях, що треба бульдозер, екскаватор і трамбувальна техніка, а також кошти на саму рекультивацію, бо нинішній тариф не покриває цих витрат. Але коли мова йде про Михайла Пітру та КП ВУКГ, є певна група депутатів, які категорично не погоджуються виділяти кошти, мовляв, хай викручуються самі. Сподіваємося, що розголос та активність мешканців все ж таки дадуть зрозуміти, що у вирішенні питання сміття немає місця якимось особистим амбіціям. Треба брати і вирішувати питання», – наголосив заступник Свалявського міського голови.
Очільник КП ВУКГ Михайло Пітра каже, що за умови наявності коштів та техніки рекультивацію на сміттєзвалищі можна було б розпочати ще раніше.
«Я спілкуюся з мешканцями Таблів та чітко розумію як їх проблеми, так і те, що частково несу відповідальність за ситуацію на сміттєзвалищі. І якби не було втручань від деяких депутатів, як от Романа Годі, Володимира Чумака та Івана Русина, які постійно гальмують виділення коштів на КП ВУКГ, то рекультиваційні роботи можна було б розпочати ще рік-два тому. Бо мешканці громади не повинні потерпати від особистої неприязні до мене, як керівника. Ми готові працювати – лиш дайте нам таку можливість», – каже Михайло Пітра.
Проблема Таблів – це проблема громади
Для того, аби ситуація зі сміттєзвалищем не переросла в екологічну катастрофу, важливий ще один момент. Усім мешканцям Сваляви потрібно усвідомити, що полігон – це проблема не тільки мешканців Таблів, а й цілого міста. До прикладу, те, що таргани є в будинках на вулицях Затишній та Молодіжній, не означає, що вони не доберуться до інших районів міста. І тут повинна увімкнутись соціальна відповідальність.
Як наголосила одна з мешканок Таблів Вікторія Павлович, люди готові сортувати сміття, готові сприяти у всіх моментах, щоб вирішити питання полігону. Все, що вимагають мешканці – знати чітко, які дії робить влада, за які терміни вирішать проблему та коли люди зможуть жити у нормальних умовах.
Також важливо, щоб і інші громади підключилися до розв’язання питання. Адже на сьогодні свалявське сміттєзвалище приймає сміття ще й з Неліпинської та Полянської громад. Попри те, що їх обсяги значно менші, все ж таки ці громади теж можуть допомогти у питанні рекультивації. І це вже буде значне полегшення.
Окремий момент – сортування сміття. Якщо всі мешканці громади будуть сортувати відходи, як це роблять у розвинених країнах, то навантаження на сміттєзвалище зменшиться. Як розповів керівник КП ВУКГ Михайло Пітра, підприємство вже домовилося із покупцями пластику та паперу, зараз ще ведуться перемовини з покупцями склотари. Вже незабаром свалявчанам буде запропоновано два варіанти:
- люди зможуть самі привозити відсортоване сміття на КП ВУКГ;
- якщо мешканці не хочуть їхати на «комунал», то раз у певний проміжок часу містом буде їздити транспорт, який забиратиме виключно папір чи склотару.
Такі заходи дадуть змогу не тільки зменшити навантаження на полігон, а й отримати додаткові кошти для «комуналу», які можна буде витратити на ті ж роботи з рекультивації.
Ми ж сподіваємося, що резонанс, якого набула ситуація зі сміттєзвалищем, приверне увагу і владних інстанцій вищих рівнів.
Бо проблема сміттєвого полігону – то не проблема Сваляви, а проблема всього Закарпаття. І її варто вирішити до того, як це переросте в екологічну катастрофу.
Далі буде…
