За інформацією: Суспільне.
В Ужгороді провели акцію підтримки військовополонених і зниклих безвісти | Ужгород | 24 серпня 2025. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
Акцію підтримки військовополонених, зниклих безвісти та їхніх родин провели в Ужгороді в День Незалежності. На площі Петефі зібралися 12 людей. Вони принесли з собою прапори і таблички з надписами, аби нагадати про тих, хто залишається в полоні та безвісти зниклими.
Щонеділі о 12-й годині на площі Петефі в Ужгороді збираються люди, щоб долучитися до мирної акції підтримки військовополонених, зниклих безвісті та їхніх родин.
Упродовж семи місяців приходить і Марина Азарко."Я мама зниклого безвісти Юрія Азарко. Мій син у 2022-му році пішов добровольцем захищати нашу державу. Так сталося, що він зник на Херсонському напрямку. От я виходжу й стою за нього, стою за хлопців, які в полоні, стою за хлопців, які нас захищають, стою за Україну. А це прапор бригади, в якій служив мій син.
Марина Азарко — мати військовослужбовця, який зник безвісти (у центрі з прапором) | Ужгород | 24 серпня 2025. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
Анна Туркоман такі акції відвідувала у різних містах разом з сином. "Ми були в Києві на акції, у Львові, у Рівному, в Миколаєві. На початку цього року я випадково десь побачила в інтернеті, напевно, в Instagram, що збираються дівчата і виходять в Ужгороді на площі Петефі. Ми, звісно, одразу ж долучилися до цих акцій, завжди намагалися їх відвідувати щонеділі, тому що хочеться, щоб якомога більше людей розуміли це, шанували наших героїв, бо хтось має мати голос тут, на волі, коли вони в неволі".
14 серпня цього року чоловіка Анни повернули з російського полону.
"Він був у полоні 1207 днів. Він оборонець Маріуполя. У полоні він був 3 роки і 4 місяці. Ми його зустрічали, коли був обмін. Він зараз у реабілітаційному центрі. Ми з сином так його витягуємо і виліковуємо. Немає нічого невиліковного".
Анна Туркоман продовжує брати участь у таких акціях, щоб підтримати інших.
"Тут мої дівчата, я не можу їх не підтримувати, якщо в мене є вільний час. Бо ми з ними стояли і в сніг, і в дощ, і в спеку. Я не можу так. Я хочу їх підтримати. Я теж хочу, щоб всі дочекалися своїх рідних", — каже жінка.
Син Кирило Туркоман також долучається до таких заходів.
"Я спочатку не зрозумів, що це він, я його не впізнав спочатку, а потім я зрозумів, що це мій тато, і я його обійняв. Мені не було важко долучатися, я просто хочу, щоб всі долучалися також. Бажаю, щоб всі ви дочекалися своїх рідних і не здавалися. Бо коли ви здаєтеся, то ви можливо їх і не дочекаєтеся. Треба ходити на акції, долучатися і боротися за своїх рідних".
Кирило Туркоман разом з мамою на акції підтримки військовополонених і зниклих безвісти | Ужгород | 24 серпня 2025. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
За словами координаторки акції Роксолани Ільющенко, участь у таких акціях беруть близько 20-ти людей.
"На жаль, це мало. З усього Закарпаття приїжджають. Постійно стоїмо, говоримо, а ходять постійно ті ж самі люди. Тут стоїмо, щоб нагадати, що ми не забуваємо про тих, хто в полоні, про безвісті зниклих. Це дуже сильна підтримка для людей, які мають близьких, які безвісти зникли, або тих, хто в полоні. Ми їх підтримуємо. Військовослужбовці, коли виходять з полону, дізнаються, що є мирні акції, що люди приходять і їх підтримують, їм це дуже приємно, тому що про них не забувають", — каже координаторка акції.
Під час акції учасники просять водіїв підтримати їх сигналом.
"Коли вони сигналять, це підтримка саме наших акцій та нас, а також військовослужбовці. Це означає, що їм не байдуже, що це легко посигналити, але це величезна підтримка для військових. Тут люди просто їздять і теж підтримують", — розповіла Роксолана Ільющенко.
