Фото: Антоніна Полянич
Про професійну діяльність, виклики, емоції та реальність, про яку не пишуть у звітах, розповіла керівниця Служби у справах дітей Свалявської міськради Антоніна Полянич.
З її слів, за підсумками 2025 року Свалявська громада продемонструвала разючий результат: половина усиновлених дітей у Закарпатській області — із Свалявської громади. Тобто 34 дітям на Свалявщині знайшли родини. Проте за цифрами звітів стоїть не статистика, а врятовані життя, дитинство та долі.
Між життям і смертю: ціна однієї години
У практиці служби бувають моменти, коли процедури поступаються місцем миттєвим діям. Пані Антоніна згадує кричущий випадок: двотижневе немовля, принесене матір’ю до її кабінету, було у стані крайнього виснаження.
Фото: Антоніна Полянич
“Дитина навіть не відкривала очей. Ми миттєво повезли її в реанімацію до Мукачева. Лікарі сказали, що через критичне зневоднення дівчинка могла померти за годину. В ту мить я думала лише про те, як врятувати дитину”, — ділиться керівниця.
Сьогодні ця дівчинка здорова та виховується в люблячій сім’ї. Вона одна з 27 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які були усиновлені у 2025 році.
Шестеро братів та сестер: виклик для всієї області
Одним із найважчих епізодів за 18 років роботи пані Антоніни стало вилучення шести дітей з однієї родини.
Фото: Антоніна Полянич
“Голодні, хворі, налякані — перспектива відправити їх до інтернату була неприйнятною. Наша служба буквально “замучила” область листами, публікувала анкети на сайті, шукаючи спільну родину для братів і сестер. Результат став перемогою: усі шестеро дітей наразі живуть у сім’ях. Четверо — в одній родині, двоє інших — у двох різних, але всі вони спілкуються між собою”, — розповідає Антоніна Полянич.
Дитина — це не діагноз
Окремий напрямок роботи служби — влаштування дітей із складними діагнозами.
“Був випадок, коли після смерті матері залишилося двоє дітей, один з яких мав невиліковну вроджену хворобу, спричинену вірусом. Ми везли восьмимісячного малюка до Ужгорода, і в мене навіть думки не виникало про його діагноз. Це насамперед дитина, якій потрібна допомога.
Незважаючи на складність ситуації, обоє дітей “пішли” в одну сім’ю усиновлювачів. Більше того, вони підтримують зв’язок із рідною бабусею, яка за станом здоров’я не могла їх доглядати, але дуже їх любить”, — згадує Антоніна Полянич.
Фото: Антоніна Полянич
Цифри “невидимого фронту”
За словами керівниці Служби у справах дітей Свалявської громади, на початку 2026 року на контролі служби перебувають 100 дітей (80 місцевих сиріт та 20 діток-переселенців). Ще 23 дитини перебувають під наглядом через складні життєві обставини. Наразі у громаді нараховуються п’ять патронатних родин, один дитячий будинок сімейного типу (де виховуються 10 дітей) та зареєстровані 50 сімей-опікунів (здебільшого рідні дітям люди).
Фото: Антоніна Полянич
Впродовж 2025 року працівники служби взяли участь у 136 засіданнях суду, де розглядалися справи про усиновлення, позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, призначення аліментів, тощо.
34 усиновлення за рік — половина від загальнообласного результату
Пані Антоніна каже, що секрет успіху криється у швидкості реагування, емпатії, відсутності упереджень та наполегливій праці. Проте проблем залишається чимало. Наразі 7 дітей з інвалідністю все ще перебувають в інституціях, оскільки знайти родини для них найважче.
“Якщо ви відчуваєте у собі сили змінити дитячу долю на краще, хочете дізнатися більше про патронат, опіку чи усиновлення — звертайтеся до нас. Кожна консультація — це крок до того, щоб у нашій громаді стало ще на одну щасливу дитину більше”, — додала керівниця Служби у справах дітей Свалявської міськради Антоніна Полянич.
Раніше повідомлялося, що начальниця Служби у справах дітей Свалявської ТГ отримала подяку від Мінсоцполітики.
