Ілюстративне фото: Canva
Щороку дедалі більше пацієнтів страждають розладами серцево-судинної системи, пов’язаними з тривалим нервовим напруженням.
“Сучасне життя українців наповнене викликами та неприємними ситуаціями. З початком повномасштабного вторгнення ми живемо в умовах постійного стресу — це факт. Щороку дедалі більше пацієнтів страждають розладами серцево-судинної системи, пов’язаними з тривалим нервовим напруженням”, — розповідає лікар-кардіолог Свалявської міської лікарні Ірина Малінська.
— Пані Ірино, розкажіть, як емоції та почуття впливають на наше серце з фізіологічної точки зору?
— З одного боку реакція на стрес — це психологічна та фізична реакція тіла, яка допомагає нам краще впоратися з критичною ситуацією. Але хронічний стрес може мати важкі наслідки.
Коли ми нервуємося, організм виділяє гормони стресу — адреналін та кортизол, звужуються судини, погіршується кровопостачання до важливо життєвих органів, виникає гіпоксія.
Гіпоксія — медичний термін, яким позначається стан, коли тканини й органи недостатньо постачаються киснем.
У результаті підвищується тиск та частота серцевих скорочень, може порушуватися серцевий ритм, що посилює ризик інсульту й серцевого нападу. Усе це потребує лікування.
— За яких симптомів варто звертатися до лікаря-кардіолога?
— Існує кілька симптомів, які можуть сигналізувати про збої у роботі серця. Наприклад, біль за грудиною, що віддає у руки та нижню щелепу, нестача повітря, задишка, різке підвищення або зниження артеріального тиску, порушення серцевого ритму, запаморочення, слабкість.
Якщо вас турбує хоча би один із цих симптомів, варто одразу звернутися до сімейного лікаря, яких огляне і за потреби направить до вузького спеціаліста і на потрібні обстеження.
Важливо ще мінімізувати, за можливості, стресові фактори та виконувати усі лікарські призначення.
Раніше повідомлялося, що на Свалявщині проведуть форум за участі керівників закладів охорони здоров’я.
