За інформацією: Суспільне.
Світлий тиждень на Закарпатті: які традиції збереглися після Великодня. Facebook/Ужгородський Скансен
Перший тиждень після Великодня на Закарпатті називають Світлим. У цей період досі дотримуються традицій, що сягають корінням у народну культуру та християнське вшанування Воскресіння.
Світлий тиждень вважався особливим часом — у церквах залишали відкритими царські врата, що символізувало перемогу життя над смертю. Як розповів Суспільному доктор історичних наук і краєзнавець Василь Коцан, цей період сповнений давніх традицій, особливо молодіжних обрядів та святкувань.
"Понеділок і вівторок вважалися святковими. У ці дні не працювали, не виконували домашніх чи польових робіт. Натомість ходили в гості, хресні відвідували похресників", — каже Василь Коцан.
Традиції першого тижня після Великодня на Закарпатті. Facebook/Ужгородський Скансен
У ці дні особливо активно проводили молодіжні забави. Біля церковної огорожі хлопці та дівчата грали в ігри, серед яких — обрядова гра з даруванням писанки. Хлопець кликав дівчину, яка йому подобалась, вона вибігала на стежку, а коли хлопець її наздоганяв — дарувала йому писанку.
"На Закарпатті дівчата мали традицію викочувати писанки у ранковій росі — вірили, що така писанка матиме любовну силу. Якщо дівчина дарувала її хлопцеві, це могло означати майбутнє весілля ще в цьому році", — розповідає краєзнавець.
Не менш важливими були й традиції поливального понеділка. За словами історика, у понеділок хлопці поливали дівчат водою, а у вівторок — навпаки. За це дівчата дарували хлопцям писанки.
ХІ Міжнародна виставка-ярмарок на підтримку військових “Світ писанки” в Ужгородському Скансені. Facebook/Ужгородський Скансен"У деяких районах Закарпаття, наприклад, на Іршавщині чи частково Виноградівщині, обряд поливання проводили не в понеділок, а на свято Юрія — 6 травня. Традиція поливання мала символ очищення, а також була способом виявлення симпатії. Часто поливали саме тих дівчат, яких хлопці хотіли взяти за дружин", — пояснює Василь Коцан.
Хоч нині поширена практика поливання парфумами, краєзнавець зауважує, що традиційно поливалися лише водою. Парфумовану воду почали використовувати в пізніший період — у 70-80-ті роки минулого століття, і це не є частиною давнього фольклору.
Великоднє богослужіння та освячення кошиків у музейній Шелестівській церкві 20 квітня 2025 року. Facebook/Ужгородський Скансен"Автентично на Закарпатті поливали тільки водою. Традиція використання парфумів прийшла пізніше й стала модною вже у радянський період. Але в народній традиції цього не було", — додає краєзнавець.
У четвер починалися й передвесільні обряди: хлопці сваталися до дівчат, родини обговорювали майбутні шлюби.
Таким чином, перший тиждень після Великодня був на Закарпатті не менш насиченим, ніж саме свято — з глибокими релігійними, сімейними та молодіжними традиціями, які й нині залишаються частиною місцевої ідентичності.
