За інформацією: Суспільне.
Доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин. Фото: Michael Savchyn | Facebook
Доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету Михайло Савчин висловився про мобілізацію колишнього поліцейського Івана Белецького.
Про це та про юридичні аспекти мобілізації загалом він написав на своїй Facebook-сторінці.
"Головною помилкою влади на зламі 2022–2023 років було те, що мобілізація почала застосовуватися як санкція щодо правопорушників. Хоча в той період більшість громадян були готові йти воювати без примусу", — пише Михайло Савчин.
Також він додає, що коли кожен громадянин має захищати свою державу, держава має забезпечити ретельний облік військовозобов'язаних, їхню військову підготовку й екіпірування:
"Причому військова підготовка має вестися регулярно через певні проміжки часу. Реалії такі, що всі військовозобов'язані мають бути забезпечені зброєю, а тому мають право на вільне володіння нею. За таких умов такі ганебні явища, як бусифікація, якісь патрулі ТЦК є абсурдом. Отакого роду акції, як сталася з Белецьким, є як мінімум у сірій зоні права. Якщо говорити по суті, то це може підпадати під ознаки викрадення людини, що є кримінально караним діянням, — зазначає професор.
І додає, ТЦК мають вести військовий облік, військову підготовку і визначати хвилі мобілізації:
"До речі, мобілізаційний закон не містить притомного алгоритму щодо процедури й черг мобілізації, яку краще організувати за принципом жереба. Також наголошу, що жоден закон не містить заборони на виїзд за кордон військовозобов'язаним. Регулювати це постановами кабміну антиконституційно".
Михайло Савчин каже, що на прикладі ситуації з Іваном Белецьким видно, наскільки слабкий судовий контроль над законністю заходів, а також суди не готові поновлювати порушені права, чим нівелюється суть правосуддя:
"Ми бачимо, що проходження ВЛК — формальна процедура, при якій не звертають уваги на постопераційний період та хворобу Лайма призовника. Є сигнали щодо катування, і якщо якась тямуща адвокатка здогадається, то напише звернення до Європейського суду з прав людини із застосуванням Правила 39Правило 39 Регламенту Європейського суду з прав людини передбачає можливість застосування тимчасового заходу в інтересах сторін відповідної заяви або задля забезпечення належного провадження по суті справи. Такі заходи призначаються у випадках існування неминучого ризику заподіяння невиправданої шкоди основним правам і свободам людини. Регламенту Суду, і ЄСПЛ тоді швидко зреагує на ці факти, а їх багато насправді. Тоді будемо очікувати на пілотне рішення ЄСПЛ по Україні з мобілізаційних справ".
Також доктор юридичних наук дав рекомендації щодо вдосконалення мобілізаційних процесів. Зокрема про те, що питання обмеження свободи пересування має регулюватися на основі статті 2Стаття 2 Протоколу 4 до Європейської конвенції з прав людини гарантує право на свободу пересування та вибору місця проживання. Протоколу 4 до Європейської конвенції з прав людини саме на рівні закону, а алгоритми мобілізаційних заходів — бути чітко виписаними в мобілізаційному законі на засадах справедливості й належної правової процедури.
"Оскільки війна триватиме довго, то військова підготовка має поширюватися на військовозобов'язаних, і для цього варто розширювати мережу центрів їх підготовки. Має також бути ухвалений закон про легалізацію зброї", — пише Михайло Савчин.
Також він каже, що через перехідний період, приблизно пів року, у ЗСУ треба запровадити ротацію військових, яка має поєднувати відпустку та участь у центрах підготовки військовозобов'язаних: "Така ротація має набути регулярного характеру, аби зняти психологічну напругу бійців, дати їм можливість підлікуватися та побути серед своєї сім'ї".
За словами науковця, мобілізаційний закон треба удосконалити за рахунок регулювання юридичних процедур, а працівники ТЦК мають володіти базовими юридичними знаннями.
Він звертає увагу, що при правовому захисті буде тенденція до того, що юридичні послуги переважно надаватимуть жінки. Чоловіків-адвокатів часто мобілізують під час надання юридичних послуг, що, за словами Михайла Савчина, є зловживанням та порушенням адвокатського привілею:
"Адвокати мають наголошувати на дотриманні людських прав військовозобов'язаних, а не грати на полі противника, влазячи у дебрі так званих підзаконних актів, які апріорі не є належним інструментом регулювання у сфері прав людини, а лише інструкцією для чиновника".
Михайло Савчин додає: правничі асоціації, прокурори та судді мають бути свідомими щодо справедливого розв'язання складної дилеми захисту національного суверенітету України та людських прав: "Урешті-решт, ідеться про захист національної державності як простору безпеки для громадян України".
Що відомо про мобілізацію експоліцейського Івана Белецького
В Ужгороді 25 серпня ветерана і експоліцейського Івана Белецького схопили і посадили у авто правоохоронці у формі та балаклавах без розпізнавальних знаків. Знайома Белецького і очевидиця події Мирослава Копинець повідомила, що коли фотографувала те, що відбувається на телефон, його намагалися забрати й били її по руках.
У Закарпатському ТЦК повідомили, що він перебував у розшуку і не оновив облікові дані. Белецького доставили до одного з районних ТЦК. Військово-лікарська комісія визнала його придатним до проходження військової служби.
22 серпня Белецький заявляв, що його звільнили зі служби через передачу відеодоказу приниження ветерана війни співробітниками Закарпатського ТЦК. За його словами, він передав відео з місця події ветерану Олександру Усенку, аби зруйнувати неправдиву версію військових ТЦК та добитися публічного вибачення від них.
У поліції повідомили, що звільнили Івана Белецького за порушення службової дисципліни. "Таке рішення було прийнято дисциплінарною комісією в результаті ряду вчинених ним порушень службової діяльності та чинних нормативних актів, якими керуються поліцейські, зокрема, це і передача відео зі службових технічних пристроїв стороннім людям", — зазначили у поліції.
