За інформацією: Суспільне.
Міське сміттєзвалище в Рахові. NGL.media
Угорці жаліються на сміття, яке пливе з України. У липні 2020 року тодішній президент Угорщини Янош Адер написав листи президентам України та Румунії з проханням запобігти забрудненню побутовим сміттям Тиси. Це найдовша й одна з ключових для Угорщини річок. Зі слів Адера, Тиса переповнена побутовим сміттям, яке потрапляє туди з території України та Румунії.
Про це йдеться в розслідуванні "NGL.media".
"Наші машини більше не в змозі справлятися з купами сміття, яке надходить у нестримних кількостях", — заявив Адер.
У травні 2021 року голова української Держекоінспекції Андрій Мальований, посилаючись на результати спільної з угорцями експертизи, повідомив, що лише 20% сміття, що потрапляє до Угорщини Тисою, є українським. Решта — з Румунії, з річки Сомеш, лівої притоки Тиси.
У серпні 2021 року угорські екоактивісти зібрали біля кордону 6 тонн сміття, а через рік на тому ж місці — 15 тонн. За інформацією розслідувачів, це дійсно переважно українське сміття, бо румунська річка Сомеш, впадає у Тису кількома десятками кілометрів нижче за течією.
Одна з версій, чому так може відбуватися, — після повномасштабного вторгнення росіян на Закарпаття переїхали близько 400 тисяч українців і загальна кількість постійного населення області зросла на 30%.
Рахівське сміттєзвалище
За інформацією журналістів, формально Тиса починається за чотири кілометри вище від Рахова, після злиття Чорної й Білої Тиси. У Рахові сміттєзвалище — офіційне, хоча розташоване безпосередньо на березі. Під час повені вода може підійматися на метр-п’ять і змивати все з берега. І так до п’яти разів на рік.
"Ми шукаємо альтернативу цьому сміттєзвалищу з 2005 року. Але ми живемо у горах і відповідного місця просто нема, тож поки змушені возити сюди", – пояснив у коментарі "NGL.media" виконувач обов’язків мера Рахова Євген Молнар.
У громаді живе 23,5 тисячі людей. Тут працюють дві сміттєві компанії, комунальна і приватна, які разом мають 4 689 угод на вивезення сміття. Куди зникає решта сміття — невідомо.
Угоду на вивезення сміття мало б укладати кожне домоволодіння, а вартість послуг залежить від кількості мешканців — в середньому близько 50 грн в місяць з людини. Проте, за словами керівників комунальних підприємств, переважно в угодах вказують лише одного мешканця будинку, щоб платити якнайменше.
Міський голова Рахова зазначає: люди масово відмовляються від продовження договорів на вивезення сміття, бо або виїжджають за кордон, або просто не хочуть платити. За його словами, цього року близько 20% мешканців Рахова відмовилися від централізованого вивезення сміття, а міськрада не має на це жодного впливу.
Натомість представники сміттєвих компаній вважають, що саме місцева влада мала б впливати на мешканців. Законом "Про управління відходами" передбачено, що усі домогосподарства зобов’язані укладати договори на вивезення сміття. Відсутність такого договору передбачає штраф від 340 до 1360 грн, проте на практиці це трапляється нечасто.
В окремих регіонах приватні компанії співпрацюють з владою. "Найефективніше – це штрафувати. У нас, наприклад, є своя база даних і можемо чітко сказати, хто має договір, хто ні, – каже директор ТОВ "АВЕ Мукачево" Володимир Кабай. Ми даємо муніципальній поліції адреси тих підприємств і людей, які не мають укладеного договору на вивіз сміття і вони до них приходять з нагадуваннями. Ми обслуговуємо десять громад, середній відсоток підписаних угод – 70-90%".
У Закарпатські ОВА усю відповідальність покладають саме на сміттєві компанії. "Вони можуть спочатку інформувати людей чи нагадувати їм, а через два місяці ігнорування мають право звертатися до суду", — каже спеціалістка управління житлово-комунального господарства та енергозбереження ОВА Лідія Авдєєва.
Комунальна компанія "Рахівкомунсервіс" двічі позивалася з мешканцями, які відмовлялися укладати договір на вивезення сміття, проте обидва рази програла. "Суддя постановив, що люди можуть самі вирішувати, що робити зі своїм сміттям. У нашому випадку люди хотіли спалювати, а не вивозити. Після того ми дійшли до висновку, що витрати на судові справи приносять лише збитки й більше так не робимо", — каже директор Василь Сливка.
Перший сміттєпереробний завод в області
У 2012 році Яношівська сільська рада, яка тепер входить до Берегівської громади, стала переможцем конкурсу Програми ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Яноші отримали грант на майже мільйон євро на будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів потужністю 30 тисяч тонн на рік. Загалом Закарпаття на той час продукувало близько 300 тисяч тонн сміття на рік.
Це мав бути перший сміттєпереробний завод в області. У грудні 2015 року першу чергу нового заводу навіть офіційно відкрили за участі тодішнього голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. Але завод не працював жодного дня і станом на вересень 2025 року так і не введений в експлуатацію.
Згодом виявилося, пишуть розслідувачі, що частину грошей просто розікрали, а вартість закупленого обладнання була значно завищена. На початку 2016 року СБУ розпочала розслідування про розкрадання понад 3,5 млн грн, пізніше розслідування передали поліції. Станом на 2025 рік у цій справі не висунуто жодної офіційної підозри, йдеться у відповіді закарпатської поліції на запит "NGL.media".
Підрядником грантового проєкту було ТОВ "Берег Вертікал", яке відповідало за виготовлення "комплексу відбору вторинної сировини" на загальну суму понад 4,32 мільйона гривень. Водночас за даними Закарпатської торгово-промислової палати, на які посилається слідство, насправді вартість такого комплексу складає 500—800 тисяч гривень, тобто у 6-8 разів дешевше.
Засновником ТОВ "Берег Вертікал" є місцевий підприємець Микола Якимець та два угорські акціонерні товариства "Секом" і "Вертікал". У січні 2022 року СБУ повідомила, що ТОВ "Берег-Вертікал" причетне до утворення нелегального сміттєзвалища площею п’ять гектарів землі в Берегівській громаді. Попри такі звинувачення компанія Якимця продовжує вигравати тендери на вивезення сміття у цій громаді.
Голова Берегівської громади Золтан Бабяк каже, що кожного дня отримує скарги на роботу "Берег Вертікал", проте намагається вирішувати їх спільно з представниками компанії. Щодо ж до розслідування, то, за його словами, він очікує результатів слідства.
Микола Якимець відмовився спілкуватися з "NGL.media" після згадки розслідування про розкрадання грошей під час будівництва заводу в Яношах. "Я можу сказати лише те, що лінія була введена в тестовому режимі й працювала, на той час це особисто перевірили керівні особи. А в якому стані це зараз, ми не відповідаємо. На той час це була найбільш вигідна конкурентна ціна", — сказав Микола Якимець.
Друга спроба збудувати завод в Яношах
У 2022 році тодішній голова Закарпатської ОВА Віктор Микита заявив, що проєкт із будівництва заводу в Яношах може бути успішно завершений. Закінчити облаштування сортувальної лінії планували у межах нової грантової угоди на майже 8 мільйонів євро.
У липні 2025 року журналісти "NGL.media" та Atlatszo побували на території цього заводу. Нині там працює лише один охоронець. За гроші другого гранту поруч з ангаром, де розташована сортувальна лінія, облаштували майданчик для захоронення спресованого сміття, укриття та господарські будівлі. Проте, за словами Золтана Бабяка, цього року він точно не запрацює.
"Цього року очікуємо отримати документи про виконання робіт. Далі проведемо експертизу і працюватимемо над розробкою проєкту для закінчення і запуску об’єкта", – пояснив він.
Особливості гірських регіонів
Згідно з даними, які "NGL.media" надали у Закарпатській ОВА, станом на 2025 рік в області укладено 187 280 договорів на вивезення сміття, хоча в області налічують понад 350 тисяч домогосподарств, без врахування промислових та комерційних підприємств.
Експертка з поводження з відходами Ірина Миронова пояснює: така ситуація — не особливість Закарпаття, а характерна для гірських районів і громад, де люди не живуть компактно. "Що ближче один до одного живуть люди, то простіше збирати у них сміття. У горах все навпаки. Окрім того, у таких регіонах є додаткове туристичне навантаження. Ті садиби, які приймають гостей мали б оплачувати вивіз сміття як підприємства, але припускаю, що так не є", — вважає вона.
Ірина Миронова зазначає, що змінити ситуацію з низьким відсотком підписаних договорів можуть тільки органи місцевого самоврядування.
За словами Юрія Шпонтака, директора департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА, станом на серпень 2025 року в області зафіксували 154 стихійні сміттєзвалища. "78 з них ліквідовано, а 76 залишаються не ліквідованими. Правда також у тому, що туди, де вже раз зробили сміттєзвалище, найімовірніше знову нестимуть відходи. Тому громади мають слідкувати за цим і не допускати нових забруднень", — вважає він.
За даними Держекоінспекції, від початку року лише на берегах Тиси виявили 18 стихійних сміттєзвалищ.
Ситуація зі сміттям в Угорщині
За офіційними даними, 98% угорських домогосподарств мають укладені договори на вивіз і переробку відходів. Також вони зобов’язані сортувати своє сміття. У 2023 році в країні запровадили суворіші норми поводження з відходами, зобов’язавши, зокрема, виробників дбати про збір і утилізацію упакування.
"Наприклад, запроваджено повернення пластикових пляшок до великих супермаркетів. У супермаркетах встановлені автомати, де люди можуть здавати ПЕТ-пляшки та алюмінієві банки, отримуючи за кожну пляшку чи банку по 12,5 євроцентів. Це виявилося досить успішним", — розповідає угорська журналістка Орсоля Фюльоп.
У 2013 році в Угорщині започаткували екологічну ініціативу PET Kupa. Її влаштували у формі змагань-прибирань на Тисі, тепер такі змагання відбуваються щороку.
"Останні роки ми збираємо близько 50—70 тонн сміття на рік. Основне джерело забруднення виникає через погану організацію системи вивезення відходів у регіонах, які розташовані на берегах Тиси вище за течією. За нашими оцінками, щороку на Закарпатті близько 10 тисяч тонн сміття не потрапляють у центральну систему вивезення ТПВ", — пояснює Грегорі Ханко, експерт з відходів та керівник проєкт PET Kupa. За його оцінками, щороку у басейні Тиси акумулюється понад 1600 тонн сміття.
PET Kupa спільно з угорською лабораторією Eurofins Environment Testing Hungary регулярно проводить аналіз води у Тисі. Щороку фахівці фіксують збільшення мікропластику. У серпні цього року вони ідентифікували 156 частинок мікропластику на метр кубічний води, відібраної на угорському відрізку Тиси. Ці частинки впливають на травну систему, роботу мозку й здатність розмножуватися у тварин, також виділяють токсини корені рослин.
За даними попередніх досліджень американських науковців, мікропластик у плаценті плоду прямо впливає на передчасну народжуваність. Дрібні частинки пластику потрапляють у наше тіло через повітря, воду та їжу і ми можемо поглинати ці частинки через засоби гігієни та одяг.
"Ми проводили вимірювання мікропластику в Україні лише у 2020 та 2021 роках, але вже після 2022 року я не наважувалася їхати. Проте на угорському боці того року середня концентрація мікропластику у воді зросла з 19 до 52 частинок на кубічний метр. Тоді це означало, що українська ділянка Тиси місцями помірно, а місцями надзвичайно забруднена", — розповіла угорська дослідниця Тімеа Кіш.
Науковиця порівнює рівень забруднення мікропластиком Тиси з індійською річкою Ганг, басейн якої вважають одним із найбільш забруднених у світі.
З українського боку аналіз води у Тисі двічі на рік проводить Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса. На наявність мікропластику воду не перевіряють, оскільки не мають потрібного обладнання, а інші показники, за даними державної лабораторії, в нормі. Це, зокрема, підтверджують останні аналізи води, відібрані у серпні біля селища Солотвино.
"За останні шість років якість води не погіршилася, за нашими даними, вона у стабільно доброму стані. Ми перевіряємо зокрема на амоній, нітрати та фосфати, усі ці показники в нормі", — каже керівниця лабораторії Держагентства водних ресурсів в Ужгороді Каріна Ігнат.
