110 Буржуйки для ЗСУ
Їм всього по 16-17 років. Студенти, ще діти. Але вже роблять серйозну і добру справу, бо знають, що найперше, що зараз необхідне усім, цілій країні – допомога військовим. Кажуть, треба і вчитися, але й робити щось для ЗСУ. От і роблять – буржуйки.
Ці грубки спеціально сконструйовані за потребами військових. Є навіть можливість не тільки грітися й готувати їсти, а й прикріпити спеціальні деталі та сушити одяг на цих грубках. Військовий, який приїхав забирати чергову партію буржуйок на Запорізький напрямок із захватом говорить про роботу хлопців, в якийсь момент його голос здригається, емоції беруть верх: «Розумієте, це ще діти. А весь свій час віддають, аби зігріти наших військових». Про це пише zaholovok.com.ua.
Буржуйки виготовляють з урахуванням побажань військових
У майстерні Ужгородського центру профтехосвіти шумно. Завзято і з певним захватом хлопці працюють над кожною деталлю буржуйки. «У нас є заготовки, листи з металу, ми їх будемо складати. Є кришка, стінки, і низ. Будемо робити і ніжки потім. Ось, дивіться, верх, передня, стінка, двері. Будемо зараз обварювати по периметру. А тут ставимо спеціальні штуки для сушки речей. І вона готова», – розповідає студент-електрозварник Давид Грабковський.
Над однією такою буржуйкою працює сім-вісім хлопців, за умови наявності деталей на грубку йде понад 2,5 години. Сергій Галишич, майстер виробничого навчання Ужгородського центру профтехосвіти працює тут уже більше 10 років, каже, грубку сконструювали саме тут, в училищі, врахувавши усі побажання військових. Важить така буржуйка десь близько 30 кілограмів.
«Двоє людей можуть її спокійно перенести, кудись завантажити. Це була одна з вимог військових – щоб можна було легко цю пічку переміщати. Розмір буржуйки – 507 на 350 мм, по довжині 402 мм, висота стійок від землі – 250 мм. Є спеціальна заслонка, де регулюється подача кисню, щоб горіло скоріше чи повільніше. Зверху можна варити або гріти їсти. По боках є приварені чотири трубки для сушіння одягу», – розповідає Сергій Галишич.
Такі грубки для військових Збройних сил України ужгородські студенти почали виготовляти на початку жовтня. З десяток уже працюють на фронті, обігріваючи бліндажі наших воїнів, ще стільки ж нещодавно відправили на Запорізький напрямок.
«Деталі для буржуйок заготовляємо в окремому приміщенні, свердління проводимо частину в майстерні на іншому поверсі, частину тут. Ми самі склали креслення. І от по технологічному процесу складаємо металоконструкцію і вона виходить готова до відправки нашим військовим», – розповідає майстер.
Метал для грубок закупили волонтери
Як розповідає Сергій Галишич, найдорожча частина цих буржуйок для військових – це листи металу. Їх для студентів закупили волонтери Руху підтримки закарпатських військових. Наразі запасу матеріалів на нову партію буржуйок – обмаль. Тому у профтехучилищі будуть раді, якщо знайдуться охочі підтримувати цю ідею і надалі.
«Це дуже хороша практика, діти бачать, наскільки воно потрібне. Для нас, для майстрів і таких закладів треба чим більше такої роботи, бо тут подвійний результат: ми робимо це для військових і учні набираються неабиякого досвіду», – каже майстер.
«Діти вчаться, як читати креслення, як заготовляти, як складати, свердлити, зварювати – весь технологічний процес. Це допомагає усім. Треба би більше такої роботи. Зараз – усе для військових, усе для перемоги. Волонтери нам закупили листи металу, решту ми даємо своє, що маємо. Запасу матеріалів вже майже нема. Якби нам хтось допоміг з матеріалами, були би раді, бо ми маємо можливість зробити максимум», – додає Сергій Галишич.
Волонтер Руху підтримки закарпатських військових Олександр Тирпак розповідає, що про допомогу із грубками звернулися самі військові. «Ми закумулювали кошти і закупили матеріали для виготовлення пічок. У нас давно є співпраця з Ужгородським центром професійно-технічної освіти, вони дуже швидко виготовили ці буржуйки і вони вже поїхали до військових. Закупили метал, а вони за допомогою виробничої бази та за допомогою студентів втілили це у життя», – каже Олександр.
Майстер Сергій Галишич додає: «Нам усім треба допомагати військовим, всі мають працювати на чимсокорішу перемогу. Всіх зусиль треба докласти, аби прогнати із нашої землі ворога».
Зима, сніг, мороз, холоди, а із Закарпаття – тепло
Капітан Збройних сил України Владислав Міца приїхав до центру профтехосвіти забирати готові буржуйки для військових на передову. «Наступила зима, сніг, мороз, холоди. І хлопці зараз, які на передовій, знаходяться в окопах, бліндажах, в степах. Ця допомога волонтерська, ці буржуйки дуже необхідні для того, аби зігріти наших хлопців, щоб вони могли собі приготувати їжу, висушити одяг, який промок, обігріти свій намет чи бліндаж. Ці буржуйки поїдуть на Запорізький напрямок, де зараз наша бригада», – каже військовий.
Владислав Міца розповідає, що буржуйки, які виготовляють хлопці з Ужгородського центру профтехосвіти, відповідають усім вимогам, які зараз необхідні для таких грубок, які використовуються на передовій.
«У першу чергу, вони повинні бути компактні, малогабаритні, тому що коли ворог наступає, або ми наступаємо, потрібно максимально мобілізуватися, зібратися і перейти в інше місце. Ці буржуйки можна досить швидко транспортувати, тому ми вдячні, що хлопці прислухалися до наших потреб і виготовляють то, що нам потрібно. Це спільна робота і громадськості, і військових, і майстрів», – каже капітан ЗСУ.
Військовий ділиться, що вражений роботою хлопців-студентів: «Я зайшов у цех і мене емоції переповнюють, бо можна сказати, що це і мої діти. Дуже бере гордість за дітей, за те, що вони підтримують нас, ростуть справжніми патріотами. Коли я приїжджаю, спеціально фотографую, знімаю відео, і хочу хлопцям донести, що який це труд. Волонтери – тилова армія. І це ціла армія небайдужих людей», – зворушено додає Владислав Міца.
У майстерні тим часом кипить робота. Хлопці вправно складають деталь за деталлю. Допомагають один одному, жартують. «Просто, розумієте, – важливо це. – каже Давид Грабковський. – Помагати треба армії. Усім військовим, які нас захищають».
