В Ужгороді підняли “Прапор надії” на знак солідарності з полоненими та безвісти зниклими

За інформацією: Суспільне.

В Ужгороді підняли “Прапор надії” на підтримку полонених і безвісти зниклих. Суспільне Ужгород/Сергій Чернишов

В ужгородському ліцеї імені Ґренджі-ДонськогоВаси́ль Ґренджа-Донський — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, громадсько-культурний і політичний діяч, один із творців Карпатської України. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. встановили біло-чорний "Прапор надії" на знак солідарності з полоненими та безвісти зниклими. Навчальний заклад став першим на Закарпатті, де підняли цей стяг.

Про це Суспільному розповів начальник цивільно-військового співробітництва Закарпатського ОТЦК та СП Євген Грабар.

Прапор підняв син військового, учень ліцею Володимир.

"Я відчував на місці підтримку, що дали підняти прапор, тому що в моїй родині тато військовий. Він робить все, щоб захищати свою країну, все для країни, все робить для своєї сім'ї, не боїться. Завжди правий, завжди гідний, мужній. Дуже його поважаю та люблю", — розповів Володимир.

За словами Євгена Грабара, в ліцеї також відкрили меморіальні дошки 14 полеглим випускникам.

Вшанувати пам’ять свого побратима прийшов військовослужбовець 101-ї бригади Павло Величко.

"Я був тоді звичайним стрільцем, піхотинцем. І Олександр був головним сержантом нашої роти, і на момент загибелі він виконував обов'язки головного сержанта нашої роти. Це був нерівний бій із противником, але скажу, що обставини були такі, що Олександр до останнього виконував свій обов'язок і виконав його повною мірою. Для мене Олександр Пристая на псевдо Балу був найдобрішою людиною, яку я міг зустріти у війську, яку я знав з дуже малого віку. І для мене це був, знаєте, такий моральний орієнтир, мій наставник на фронті", — додав військовослужбовець 101-ї бригади.

Меморіальні дошки. Суспільне Ужгород/Сергій Чернишов

На захід також прийшла мама полеглого військового Романа Гапака, Крістіна. Її син — один із 14 полеглих випускників ліцею, на вшанування пам’яті яких відкрили меморіальну дошку в навчальному закладі.

"Яким я його запам'ятала? Добрим, справжнім, мужнім, сміливим, справедливим. Далі, як писав про нього Ярослав Галас (побратим Романа — прим.) ще при житті, він охарактеризував його як ідеального солдата. На нашому будинку, де жив мій син, встановлено теж меморіальну дошку пам'яті на вулиці Академіка Корольова", — розказала Крістіна Гапак.

Присутні на піднятті “Прапора надії”. Суспільне Ужгород/Сергій Чернишов"Ця акція розпочинається вперше, тобто на Закарпатті серед загальноосвітніх шкіл. Це перший заклад освіти, в якому здійснюється ця акція "Прапор надії". Що стосується встановлення меморіальних дощок, це меморіальний куточок, це ціла збірка матеріалів про військовослужбовців", — доповнив Євген Грабар."Учні відшуковували інформацію про життя цих випускників, про те, де вони були, на якій ділянці фронту, коли загинули. І, оцю всю інформацію зібравши, вирішили зробити таку стіну пам'яті", — повідомила директорка ліцею імені Ґренджі-Донського Марія Гринчук.

Що відомо про Прапор надії

Ідея належить Герою України, оборонцю Маріуполя, колишньому військовополоненому Сергію Волинському. Президент України Володимир Зеленький підтримав петицію військового у серпні 2024 року.

Чорний колір прапора символізує скорботу, смерть та біль. Білий — надію, свободу та повернення.

Новини Закарпаття