В Ужгороді презентували нематеріальну культурну спадщину Закарпаття

За інформацією: Суспільне.

Культурно-мистецька акція “Жива спадщина”. Ужгород, 18 жовтня 2025 року. Суспільне Ужгород/Поліна Моруга

У Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту 18 жовтня триває культурно-мистецька акція "Жива спадщина". На заході 14 громад краю презентують традиційні ремесла, старовинні обряди, народні страви та звичаї.

Про це розповіла журналістка Суспільного з місця події.

Під час акції громади презентували власні елементи нематеріальної культурної спадщини, які увійшли до Національного реєстру, зокрема: традицію лозоплетіння в селі Іза Хустського району, гуцульська бриндзя, сливовий леквар, традиційне свято "Міра". Також демонстрували і шість елементів обласного переліку: бичківський медяник, лисичівське ковальство, "Маяліш" села Сторожниця, угорський боґрач, річанські гуні та колочавську ріплянку.

Холмківська громада на культурно-мистецькій акції “Жива спадщина”. Ужгород, 18 жовтня 2025 року. Суспільне Ужгород/Роман Сов’як

Ужгородець Анатолій каже: цьогоріч відвідує фестиваль вдруге.

"Мені дуже подобається, що навіть у такий складний і трагічний час у творчих людей знаходяться сили й енергія проводити подібні фестивалі. Люди повинні знати своє коріння, пам’ятати про традиції, які існували раніше. Тут представлено різноманітні страви з різних районів Закарпаття, національний одяг, звичаї та танці. Минулого року я був на фестивалі вперше — тоді ми дізналися про нього з інтернету", — поділився чоловік.

Великобичківська громада на культурно-мистецькій акції “Жива спадщина”. Ужгород, 18 жовтня 2025 року. Суспільне Ужгород/Роман Сов’як

Культурно-мистецька акція “Жива спадщина”. Ужгород, 18 жовтня 2025 року. Суспільне Ужгород/Роман Сов’як

За словами керівника ансамблю "Карпатські голоси" Олександра Карбованця, колектив бере участь у фестивалі щороку.

"Ми виконуємо закарпатський народний мелос — пісні нашого краю, а також українські народні твори. Любимо співати і пісні наших сусідів — словаків, іноді й угорські. Дуже радіємо, що можемо взяти участь у цьому фестивалі. Уже сама його назва — "Жива спадщина" — промовиста, адже це справді спадщина нашого народу, нашої культури. Хочемо подякувати нашим захисникам, нашим воїнам, які сьогодні тримають фронт. Ми часто зустрічаємося з ними під час волонтерських заходів, і вони кажуть: "Хлопці, співайте наші пісні, бо хто ж, як не ви". Воїни оберігають нас від загарбників, а ми зберігаємо культуру для них", — розповів Олександр Карбованець.

Культурно-мистецька акція “Жива спадщина”. Ужгород, 18 жовтня 2025 року. Суспільне Ужгород/Поліна Моруга

Культурно-мистецька акція “Жива спадщина”. Ужгород, 18 жовтня 2025 року. Суспільне Ужгород/Роман Сов’як

Свою продукцію на фестивалі також презентували місцеві виробники. Продавчиня Добронської паприки Сільвія розповіла, що процес виготовлення продукту є тривалим і трудомістким:

"Дуже багато роботи з нею. Перець потрібно зібрати, потім висушити, поламати, перед тим нанизати, а далі — перемолоти. Це важкий і довгий процес, але, як бачите, результат того вартий. З одного кілограма свіжого перцю виходить приблизно 100 грамів меленої паприки".

Великодобронська громада на культурно-мистецькій акції “Жива спадщина”. Ужгород, 18 жовтня 2025 року. Суспільне Ужгород/Мар’яна Русин

Акція триватиме у скансені впродовж дня.

Новини Закарпаття