За інформацією: Суспільне.
Чорнобривці на полі фермерського господарства в Нижньому Селищі. Оксана Росоха/Суспільне Ужгород
Перший виклик — новий ґрунт і клімат. Фермери звикли до запорізького чорнозему, але закарпатська земля виявилася зовсім іншою — глинистою, з меншою кількістю поживних речовин:
"Але є плюси — гарний, вологий клімат. Ми пристосовувались до технологій, впроваджували свою технологію вирощування. У нас органічне землеробство. Ми не використовуємо ніякої хімії, ніяких мінеральних добрив, ніяких препаратів — все біо. Ми заселюємо поживні бактерії в ґрунт. І отримуємо дуже гарний урожай".
Розмарин у горщиках. Оксана Росоха/Суспільне Ужгород
Господарство має неопалювані теплиці. Попри приморозки, вони продовжують давати урожай і восени:
"Наш сезон посівний починається в березні. Цього року через ранні приморозки урожай ми отримали пізній. Тому нам і довелося придумувати додаткові укриття. В нас безперервний процес, наш проєкт називається “Від насінини до готового продукту”. Ми збираємо насіння і з нього вирощуємо рослини — помідори, перці й пряно-лікарські рослини".
Ще один напрям — крафтовий консервний цех. Тут створюють сиропи, маринади, чаї та варення.
"Я маю освіту технолога з переробки продукції рослинництва, працювала технологом з переробки, то в деяких технологічних картах прекрасно розумілась. Все, що вирощуємо, ми закладаємо в баночку і відправляємо по Україні", — каже Анастасія.
Продукція фермерського господарства з Нижнього Селища. Оксана Росоха/Суспільне Ужгород
Основну частину продукції продають через соцмережі, також почали реалізацію в крафтових магазинах в Нижньому Селищі, Мукачеві, Ужгороді, Яремчі.
Свою історію родина називає доказом того, що навіть після втрати дому можна знайти сили почати все заново:
"Не боятися, пробувати, ризикувати, не опускати рук, займатися тим, що приносить тобі задоволення. Я знаходжу сили в тій справі, яка мені подобається. Я працюю, бо це мені приносить задоволення".
