858 Від санаторіїв до свердловин: як львівські бізнес-групи концентрують контроль над мінеральними водами Закарпаття
На Закарпатті управителем санаторіїв «Поляна» та «Сонячне Закарпаття» стала компанія, пов’язана з львівськими бізнесменами Тарасом Кицмеєм і Миколою Кмітем.
Район.Свалява вирішив розібратися, що це означає для курортів Свалявщини, як наразі керують новоспечені управителі та як львівські магнати «витіснили» місцевих підприємців, створивши фактично монополію на мінеральну воду.
Санаторії «Поляна» та «Сонячне Закарпаття» – одні з найстаріших оздоровниць району і належать Федерації профспілок через ПрАТ «Укрпрофоздоровниця». У 2024 році вони були арештовані у справі про незаконний видобуток та продаж мінеральної води, організований профспілковими лідерами, та передані АРМА для пошуку управителя на час розслідування та судів. На територіях санаторіїв є кілька свердловин, з яких видобувають лікувально-столову воду «Поляна Квасова» та «Поляна Купіль».
Санаторій “Поляна”. Фото з відкритих джереле
У серпні 2025 року Національне агентство з розшуку та управління арештованими активами (АРМА) завершило конкурси на визначення управителя для майнових комплексів «Поляни» та «Сонячного Закарпаття». За умовами конкурсних пропозицій компанія-управитель має підтримувати майно у належному стані, сплачувати до держбюджету щомісячні гарантовані платежі – 306,9 тисяч гривень у місяць за санаторій «Поляна» та 229,6 тисяч. гривень у місяць за «Сонячне Закарпаття» – і передавати значну частину доходів державі.
Переможцем конкурсу на управителя «Поляною» та «Сонячним Закрпаттям» стало ТОВ «Інвестиційна компанія «ТВК», яка входить до групи, яку контролюють колишній голова Львівської облдержадміністрації, експрезидент IDS Group (води «Моршинська», «Миргородська», «Аляска») Микола Кміть з родиною та співвласник української ІТ-компанії SoftServe Тарас Кицмей.
Хто стоїть за «Інвестиційна компанія «ТВК»
Офіційно, згідно з даними платформи YouControl, у колі засновників «Інвестиційна компанія «ТВК» є Микола Кміть та члени його сім’ї – Світлана, Дана та Назар Кміті, ТОВ «Разан М» Назара Кмітя та брат Надвірнянського міського голови Андрій Андрійович. Також співзасновником є компанія «Бі Текнолоджіс Маркет Анштальт» з Ліхтенштейну. Її власником є львів’янин Тарас Кицмей, один з бенефіціарів «SoftServe».
Найвідоміші їхні активи – оздоровчі комплекси «Святий Шарбель» і «Мармуровий палац» (обидва – в Моршині), курорт «Плай» (Плав’є), виробник сирів «Мукко» (Угерсько). Про це свідчать повідомлення АРМА та дані реєстрів.
Управителі є, а результатів нема
Непоодинокі дискусії навколо реформи курортної сфери Закарпаття підкреслюють: санаторії Свалявського регіону – не просто бізнес-об’єкти, а стратегічні підприємства, що формують бюджетні надходження й визначають туристичний імідж регіону. «Поляна» та «Сонячне Закарпаття» десятиліттями були популярними оздоровчими місцями, куди приїжджали як українські, так і іноземні гості. Їх лікувальні програми, грязелікування, мінеральні води та спа-послуги стояли поряд із кращими здравницями країни.
Однак ефективність нового управління вже викликає питання. У «Сонячному Закарпатті» після зміни контролю фактично відсутня активна діяльність, відпочивальники не прибувають, а комплекс не працює у звичному режимі.
До прикладу, Район.Свалява зателефонував у санаторій, щоб спробувати забронювати номер, однак нам повідомили, що він закритий до березня.
Санаторій “Сонячне Закарпаття”. Фото з відкритих джерел
Така ситуація може поставити під сумнів спроможність нинішнього управителя дійсно реанімувати ці курорти.
До слова, раніше ZAXID.NET звертався до нового управителя «ТВК» із питанням щодо планованої діяльності у санаторіях «Поляна» та «Сонячне Закарпаття». Однак конкретики журналісти не отримали.
«[Будемо] виконувати умови укладеного договору в порядку, передбаченому чинним законодавством», – йдеться у письмовій відповіді директора товариства Андрія Мисіва.
Щодо мабутніх інвестицій в отримані об’єкти, то це, за його твердженням, поки «рано оцінювати».
Що відбувається з мінеральними водами та свердловинами і кому в одні руки хочуть продати всю мінеральну мережу
Особливої уваги заслуговує те, що вже 22 грудня 2025 року має відбутися засідання Наглядової ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», на якому планують розглянути питання, що напряму стосуються подальшої долі санаторіїв Свалявщини та їхніх стратегічних ресурсів.
Як свідчить Повідомлення про скликання засідання Наглядової ради №01-125/113 від 15.12.2025 року, до проєкту порядку денного включено одразу кілька пунктів, які викликають серйозне занепокоєння громади та фахівців галузі.
Йдеться, зокрема, про:
- продаж нематеріальних активів — прав на користування надрами санаторіїв «Сонячне Закарпаття» та «Поляна»;
- передачу в строкове платне користування нерухомого майна, а саме свердловин, обладнання та мереж мінералопроводів обох санаторіїв.
Фактично, на засіданні 22 грудня можуть ухвалюватися рішення щодо відчуження або передачі ключової інфраструктури, без якої санаторно-курортна діяльність у регіоні втрачає сенс. При цьому у самому повідомленні не зазначено, хто саме є потенційним набувачем таких прав, що лише посилює питання до прозорості процесу.
Водночас з відкритих джерел та матеріалів судових справ уже відомо, що інтерес до свердловин і мінералопроводів проявляє МПП «Алекс», структура, зв’язок якої з Миколою Кмітем простежується через низку компаній та спільних посадових осіб.
Власником МПП «Алекс» є ТОВ «Мінеральні води Поляни», співвласниками якого є бізнесмени Василь Попп, Андрій Петьовка та ТОВ «Води Поляни» Олександра Свіщова. Директор цієї компанії, Сергій Таратута, також фігурує у структурі інших фірм, пов’язаних із Миколою Кмітем, серед яких ТОВ «Мукко» та ТОВ «Гірське молоко», а також директорство в ТОВ «РСС Гідро Львів», де серед власників – Кміть разом із Зіновієм Козицьким – батьком нинішнього голови Львівської ОВА.
Для всіх умови однакові, але для декого – однаковіші
Нагадаємо цікавий факт, що ж жовтня 2024 року МПП «Алекс» – єдине підприємство, яке бере воду з санаторію «Поляна», попри те, що на свердловини неодноразово накладався арешт. А ще цікавішим є той факт, що з вересня цього року договір з цим підприємством санаторій мав би розірвати.
Читайте також: Блокування свердловин та монополія на воду: що діється із мінеральними джерелами на Свалявщині
За дивним збігом обставин в реєстрі судових рішень є ухвали Печерського суду міста Києва від 22 вересня 2025 року, якими знято всі арешти з свердловин Санаторіїв «Поляна» і «Соянчне Закарпаття».
Тобто суд тимчасово дозволив знову ними розпоряджатися – продавати права, передавати в оренду, укладати договори.
Зокрема в таких ухвалах, як на підставу зняття арештів, зазначено: технічна Рада ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» розглянула, в тому числі, і питання інвестиційної оферти щодо поетапного здійснення інвестицій у ТОВ «Санаторій «Поляна» та ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття». Дане питання розглядалось в рамках виконання Рішення Наглядової Ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 29.06.2022 №Р-15-16 «Про погодження Корпоративного договору та Інвестиційного договору з реалізації інвестиційного проєкту реконструкції ТОВ «Санаторій «Поляна» та у зв`язку із інвестиційною пропозицією, поданою МПП «Алекс», яка передбачає придбання спеціальних дозволів на користування надрами для свердловин санаторії «Поляна» та «Сонячне Закарпаття» за відповідною вартістю, за умови гарантованого забезпечення санаторно-курортного закладу відповідними обсягами мінеральних лікувально- оздоровчих вод, необхідних для здійснення санаторно-лікувальної діяльності відповідно до профілю закладу з подальшим поділом запасів між закладом та інвестором, в порядку передбаченому законодавством, та передачу свердловин інвестору в довгострокову оренду.
Простими словами, керівництво ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (через свою технічну раду) розглядало інвестиційну пропозицію від приватної компанії МПП «Алекс».
Ця пропозиція передбачає, що:
- приватна компанія купує дозволи на користування надрами (тобто фактично права на мінеральну воду зі свердловин);
- свердловини передають інвестору в довгострокову оренду;
- санаторіям обіцяють гарантувати певну кількість мінеральної води для лікування;
- запаси води діляться між санаторіями та інвестором.
Саме наявність такого інвестпроєкту суд і взяв за підставу, щоб зняти арешти.
Простіше кажучи, Суд фактично сказав так:
«Раз керівництво санаторіїв планує інвестиційний проєкт із приватною фірмою і хоче передати їй свердловини та права на воду – арешт заважає це зробити, тому його можна зняти».
У чому головна проблема. Йдеться не просто про ремонт чи розвиток санаторіїв, а про передачу контролю над мінеральними джерелами приватній компанії. Причому це стало підставою для зняття арештів у кримінальній справі, де ці ж свердловини фігурують як об’єкт можливих порушень.
Саме тому ця ситуація виглядає дивною і тривожною – бо спочатку арешт знімають через інвестпроєкт, а вже за місяць суд знову накладає арешт на ті самі свердловини, забороняючи їх відчуження.
Бювет біля санаторію “Поляна”, який наразі закритий для доступу. Фото з відкритих джерел
Як держава через «Укрпрофоздоровницю» втрачала майно і ресурси
До слова, варто згадати фабулу кримінальної справи щодо «Укрпрофоздоровниці»:
У ході досудового розслідування досліджуються обставини щодо неналежного виконання Головою Фонду державного майна України своїх службових обов`язків та системне ігнорування вимог ст. ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» в частині відсутності належного контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна, передачі державного майна в оренду та користування, повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства, призвело до відчуження об`єктів нерухомості, які перебували в управлінні Федерації професійних спілок України (ЄДРПОУ: 00014479), ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (ЄДРПОУ: 02583780), ПрАТ «Укрпрофтур» (ЄДРПОУ 02605473) та є державною власністю.
Також досліджуються обставини щодо незаконного заволодіння державним майном, а саме цілісними майновими комплексами, пансіонатами, спортивними комплексами, адміністративними будівлями, концертними залами, готелями, іншими об`єктами нерухомості, що розташовані на території України, невстановленими на даний час особами, у тому числі керівниками та працівниками Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших, заснованих ними суб`єктів господарювання.
Окрім цього, досліджуються обставини про те, що заступник Голови Федерації професійних спілок України ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з числа посадових осіб Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», інших заснованих ними суб`єктів господарювання, а саме ДП «Санаторій «Сонячне Закарпаття», ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини», ТОВ «Санаторій «Поляна» та іншими юридичними та фізичними особами зловживаючи владою, використовуючи посадові повноваження, завдаючи істотної шкоди державним інтересам, здійснюють незаконне видобування корисних загальнодержавного значення, а також перевищення встановлених лімітів копалин видобування.
Простою мовою, у цій кримінальній справі фактично перевіряється, як і чому держава роками втрачала своє майно, зокрема санаторії, будівлі та природні ресурси.
По-перше, слідство вважає, що Фонд державного майна не виконував свої обов’язки належним чином. Зокрема, він не контролював: приватизацію державного майна, передачу його в оренду чи користування, повернення у державну власність об’єктів, які були виведені з неї з порушенням закону.
Через це державні об’єкти – санаторії, будівлі, пансіонати, готелі – опинилися під контролем структур Федерації профспілок та пов’язаних із нею компаній, хоча формально вони залишались державною власністю.
По-друге, слідство досліджує можливе незаконне заволодіння цими об’єктами. Йдеться про цілі майнові комплекси по всій Україні, які могли перейти у фактичне користування або контроль конкретних осіб та компаній без законних підстав.
По-третє, окремо перевіряється версія, що посадовці Федерації профспілок та пов’язаних підприємств діяли узгоджено, зловживали своїм службовим становищем і незаконно видобували корисні копалини загальнодержавного значення (зокрема мінеральні води), перевищували дозволені ліміти видобутку, завдавали цим прямої шкоди державним інтересам.
Інакше кажучи, слідство намагається з’ясувати, чи не була вся ця система побудована так, щоб стратегічні державні активи та природні ресурси поступово опинилися в руках обмеженого кола осіб – під прикриттям договорів, інвестпроєктів і «реформ».
Саме тому наприкінці й виникає логічне питання на чию ж користь насправді відчужувалися загальнодержавні надбання?
Читайте також: «Монополісти», які знищують приватний бізнес на Закарпатті, підключили в гру скандальне АРМА
Що вирішуватимуть 22 грудня?
Засідання Наглядової ради 22 грудня може стати критичною точкою, після якої стратегічні природні ресурси Свалявщини ризикують остаточно перейти під контроль приватних структур – попри арешти, судові заборони та суспільний резонанс.
Якщо Наглядова рада вирішить все ж таки віддати усі мінералопроводи та доступ до джерел в одні руки, тоді переплетений ланцюг власних і аффілійованих компаній створює ризики концентрації контролю над природними ресурсами й курортними об’єктами у вузькому колі львівських бізнесових структур.
Але хіба не доцільніше такі важливі природні ресурси реалізовувати публічно через систему Прозорро, або на відкритих аукціонах, де могло б взяти участь широке коло підприємств, а не обрані?
Дивує також пасивність місцевої та обласної влади, які, знаючи про перипетії, які тягнуться вже другий рік, лишаються простими спостерігачами…
А в цей час для Свалявського регіону, де санаторії та бізнеси з видобутку та реалізації мінеральних вод є не лише бюджетоутворюючими підприємствами, а й «локомотивами» туристичної галузі, умовна «монополізація» може мати не надто гарні наслідки. Адже вже чимало пдприємств припинило свою роботу, люди втратили робочі місця, бюджети недоотримують податки.
