104 Військовий «Скрудж» розповів чому воює за хлопців з Закарпаття
Костянтин до війни займався бізнесом з виготовлення дитячих іграшок з дерева. Завдяки лазерному різаку виготовляв лялькові будинки, замки, катапульти тощо. Виробництво відбувалось у невеликій фабриці на Харківщині. З початку війни підприємець передав управління фабрикою своєму товаришу, а сам пішов до ЗСУ.
Про цю історію написала 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада на своїй сторінці в фейсбуці..
Як розповідає Костянтин, спершу він служив у штурмовому підрозділі, виїздив на бойові позиції як одного разу в їх броньований гусеничний тягач влучило ракетою.
«Нас усіх розкидало, а я отримав перелом ноги з розривом зв’язок. І вибув на пів року. Хоча, якби потрапив до толкових лікарів, міг стати на ноги за два місяці. А потім став займатися аеророзвідкою, працювати з дронами», – говорить Костянтин.
Також він зазначив, що частина виручки з його фабрики та половину зарплати витрачає на дрони, обладнання та екіпірування.
«Тільки з фабрики на це пішло вже більше мільйона гривень. Хлопці бачили, що в мене багато корисних бойових штучок, от і прозвали Кощієм (бо наче багатий). Зараз працюю в основному з дронами-розвідниками, ми супроводжуємо штурмові дії, виявляємо цілі і коригуємо вогонь», – розповідає солдат.
Зокрема Костянтин відзначив що, РЕБ (радіоелектронна боротьба) в росіян слабкий, це якась окопна «балалайка», вночі вони чують дрон, але не бачать, тому нічого не можуть вдіяти.
«Недавно був цікавий випадок. Ніч, туман, негода. Я підлетів до російських позицій і скинув гранату, яка впала від них за кілька метрів. Росіяни перелякалися, вистрибнули й кинулися врозтіч. Я трохи віддалився, зробив вигляд, що полетів геть, і вони заспокоїлися. Тоді я знову підлетів (залишався ще заряд батареї). Росіяни подумали, що це інший дрон із великим запасом заряду і як кинулися тікати! У мене боєприпасів уже не було, але я добряче поганяв їх тоді по посадці, влаштував кілька кілометрову нічну пробіжку. Потім переглядали з товаришами відео, то сміялися», – продовжує розповідати Костянтин.
Дії ворожих БПЛА він оцінює як слабкі і непрофесійні. Вони неорганізовані, мало літають, таке відчуття, що недавно мобілізовані. Навіть не вміють правильно поводитися при появі дронів – або розбігаються, і їх легко засікти, або стоять і задирають голову вгору, дивляться, що буде далі.
Оскільки у Костянтина вже є хороший досвід у бойових діях, він ділиться ним з новобранцями, навчає їх як літати під час РЕБ, при поганій погоді, в умовах дестабілізації дрона.
«Під час відпустки бачив цивільних чоловіків, котрі навіть не збираються в ЗСУ. Такі собі «бородаті принцеси, не створені для війни». Це неприємно бачити, воно викликає негативні емоції. Чому одні мають служити до скону, а інші «не створені для війни»? Відмазки про «корупцію» чи «хай ідуть діти депутатів воювати» слабкі й непереконливі. Здорове суспільство не має так поводитися, не має здавати війну…», – зауважив він.
Коли Костянтина запитали за що він воює, сказав – воює за тих хлопців які колись були поруч і загинули. За штурмовиків Андрія Костика з Рахівщини, за Анатолія Горського з Мукачева – вони були моїми друзями. І за тих хлопців, що зараз поруч.
