За інформацією: Суспільне.
Великдень на Закарпатті. Прихожани Свято-Троїцького храму ПЦУ в Ужгороді прийшли освятити великодні кошики. 16 квітня 2023 року. Фото: Руслана Гостюк | Суспільне Ужгород
Майже кожна українська родина має свої традиції на Страсний тиждень — останній тиждень перед Великоднем, який цьогоріч відзначають 20 квітня. Про значення Страсного тижня, святкування Великодня та склад великоднього кошика розповіли Суспільному капелан 128-ї Закарпатської бригади Андрій Алексеєв та віряни із Закарпаття.
Чистий четвер
За Євангелієм, у Чистий четвер Ісус провів Таємну вечерю зі своїми учнями, після чого був зраджений Юдою Іскаріотом. У цей день християни зазвичай прибирають у домівках, печуть паски, фарбують крашанки й беруть участь у вечірньому богослужінні.
У Чистий четвер, або ж Страсний четвер, християни починають підготовку до найбільшого християнського свята — Великодня. Від самого ранку віряни традиційно випікають паски, виготовляють крашанки та прибирають оселі.
Закарпатка Марія Попп поділилася спогадами про великодні приготування у своїй родині.
"Опару для паски ставили ще з вечора середи. У четвер зранку замішували тісто. Перед тим на стіл клали посвячені гілки верби. Після вимішування тісто розкладали у форми, прикрашали прісним тістом — у кожному регіоні свої візерунки. І вже тоді паски відправляли у піч", — розповідає Марія.
Випікання пасок на Закарпатті. Фото: Руслана Гостюк/Суспільне Ужгород
Також у Чистий четвер традиційно виготовляють крашанки — пофарбовані яйця, які є символом нового життя та воскресіння. Завершується день участю вірян у вечірньому богослужінні.
Капелан 128-ї Закарпатської бригади Андрій Алексеєв пояснив духовне значення цього дня.
"У Великий четвер ми згадуємо Таємну вечерю, під час якої Ісус Христос омив ноги своїм учням, показуючи приклад служіння, смирення та єдності. Ці ж чесноти — солідарність, підтримка ближніх — особливо актуальні й сьогодні, в час випробувань для нашої держави. У цей день в храмах також освячують Миро, яке згодом використовується у таїнствах Хрещення та Миропомазання. А ввечері в церквах звершується особливе богослужіння — Страсті Господні, під час якого читаються 12 євангелій про останні години земного життя Ісуса", — розповів капелан.
Наступний день — Страсна п’ятниця — вважається найскорботнішим у церковному календарі. У цей день християни згадують суд над Ісусом, шлях на Голгофу, розп’яття та поховання.
Це день суворого посту — віряни утримуються від їжі та будь-якої праці до вечора. За церковною традицією, усі побутові справи мали бути завершені напередодні — у Чистий четвер. Увечері віряни збираються на богослужіння до храму, щоб поклонитися Плащаниці — символу похованого тіла Ісуса. Віряни згадують суд Пілата, несення хреста на Голгофу, розп'яття Ісуса і його поховання.
У деяких церквах Закарпаття цього вечора також використовують "калатало" — дерев’яний інструмент, що замінює дзвони. Звук калатання символізує три ключові події — розп’яття, поховання та майбутнє воскресіння Ісуса Христа.
У Велику суботу завершуються усі приготування до свята. Цього дня віряни довершують справи, які не встигли зробити раніше: допікають паски, фарбують яйця, готують страви, прибирають оселю, а увечері родини починають складати великодній кошик, який вночі або вранці освячують у храмі.
Християнка Аделіна Гарбуз розповіла, що зазвичай кладуть у великодній кошик. "У кошик кладемо домашню паску, яйця, масло, домашній сир, сіль і трохи шоколадки — "щоб життя було солодким", — розповіла дівчина.
Пасхальний кошик. Фото: Ганна Попп/Суспільне Ужгород
Капелан Андрій Алексеєв каже, що не радив би ставити вино для посвяти та різні алкогольні напої.
Що має бути в пасхальному кошику:
- У центрі кошика — паска (великодній хліб) — символ Христа, хліба життя;
- Яйця (особливо крашанки або писанки) — символ нового життя та Воскресіння;
- Ковбаса або м’ясо (шинка, буженина) — символ жертовності та свята (їжа, яку не їли у піст);
- Сир і масло — символ достатку та Божої благодаті;
- Хрін — нагадує про гіркоту страждань Ісуса і силу Воскресіння;
- Сіль — символ очищення і вічності (нагадує, що християни — "сіль землі");
- Свічка — знак світла Христового, який переміг темряву.
- Серветка або рушник (вишитий) — краса та чистота, з якою християнин приходить до Бога;
- Зелень (іноді) — символ весни, нового життя та радості.
