За інформацією: Суспільне.
Верховинський Вододільний хребет. Фото: Save Пікуй | Facebook
У Жденіївській сільраді на Закарпатті 15 серпня голосуватимуть щодо виділення 216 гектарів під забудову вітряками Верховинського Вододільного хребта.
Про це повідомили на Facebook-сторінці природоохоронної організації "Save Пікуй".
У чому загроза довкіллю
Йдеться про дві ділянки державних земель на горі Гостра — на північ від сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець.
"Ці гори формувались млн років, але їх мають намір знищити за один сезон, ймовірно у 2026 році. Закликаємо депутатів, не голосувати за ці трагічні незроротні рішення. Не погоджуйтесь заливати "полонину" бетоном!", — йдеться у публікації "Save Пікуй".
Верховинський Вододільний хребет. Фото: Save Пікуй | Facebook
"Йдеться не просто про знищення цінних субальпійський екосистем, знищення лісів і пралісів унаслідок прокладання доріг. Йдеться про знищення рельєфу, знищення кам’янистого гребеня", — написали на Facebook-сторінці ГО "Екосфера".
Верховинський Вододільний хребет слугує водорозділом басейну річки Тиса та басейну річки Вісла. Він оточений з усіх боків лісами, пралісами та особливо цінними територіями природно-заповідного фонду. Туди немає автомобільних доріг, лише піші стежки, додали у "Екосфері".
Читати ще
Читати ще
“Зелена енергія” не може бути зеленою, якщо знищує природу”, — Оксана Станкевич-Волосянчук про вітряки на Закарпатті
Також у громадській організації повідомили, що хребет є популярним туристичним маршрутом, вздовж хребта проходить Закарпатський туристичний шлях, який з’єднує Східні Бескиди (на кордоні з Польщею) із Чорногірським хребтом та Мараморосами (на кордоні з Румунією).
Для пересування будівельної техніки по хребту та для риття і заливки бетоном котлованів вузький гребінь з виходом кам’яних порід назовні доведеться зрізати і розрівнювати, фактично повністю знищуючи хребет, зазначили у ГО "Екосфера".
Що відомо про забудову вітряками гір на Закарпатті
У травні близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону "Про оцінку впливу на довкілля".
У червні компанія "Вітряні парки України", яка займається будівництвом вітряків на Закарпатті, подала до суду на журналістку-розслідувачку Олену Мудру. Компанія подала два позови про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди до Виноградівського райсуду (дві претензії по 50 тис. грн кожна). У компанії вважають: інформація про початок будівництва вітряків ВЕС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля нічого не порушує.
Також у червні депутати Тур’є-Реметівської сільської ради проголосували про зміну конфігурацій земельних ділянок на полонині Руна. Рішення ухвалили пакетом на користь вітропарків, поки природозахисники проходили реєстрацію.
У акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінка впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібна.
У серпні у суді заслухали дебати сторін щодо будівництва вітрових електростанцій на полонині Руна. Міжнародна правозахисна організація "Екологія – Право – Людина" позивається до Тур’є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на Полонині Руні, який, на думку юристів, був прийнятий з численними порушеннями законодавства. Рішення суду мають проголосити 21 серпня.
У Нижньоворітській громаді до місця будівництва першої вітрової електростанції доставили лопаті для нової вітроустановки потужністю 5,2 МВт. Довжина кожної лопаті становить 78 метрів, вага — 28 тонн. Першу вітрову електростанцію на території громади запустили у серпні 2024 року. Її побудувала компанія, яку релокували з Краматорська Донецької області.
