За інформацією: Суспільне.
Оператор БПЛА у 128-й ОГШБр Артем з позивним “Ігнат”. 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада/Facebook
Артем з позивним "Ігнат" — військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Хлопець добровільно вступив до Збройних сил влітку 2024 року, коли йому було 22 роки. До того він займався ремонтом і продажем машин у себе вдома на Сумщині.
Після початку повномасштабного вторгнення Артем певний час волонтерив — возив військовим продукти та інші необхідні речі. Через кілька місяців до лав 128-ї бригади приєднався його старший товариш: спочатку він служив у гірсько-штурмовій роті, а згодом перевівся в підрозділ безпілотників. Згодом Артем також вирішив приєднатися до ЗСУ.
Його історію розповіли на Facebook-сторінці бригади.
Базову військову підготовку (БЗВП) Артем проходив у Польщі — тоді він уперше потрапив за кордон. Там новобранців готували як піхотинців: штурмувати й зачищати посадки, заходити на позиції на БМП, надавати медичну допомогу собі й товаришам. Після повернення в Україну боєць пройшов спеціальне навчання на оператора БПЛА, і лише тоді приєднався до бригади.
"Уже тут, на місці, мене почали навчати товариші з підрозділу. А далі почалися бойові виїзди. Я не проходив строкову службу — фактично "відкосив" від неї. Коли добровільно підписував контракт, очікував, що в армії буде важко. Але виявилося, що все простіше, бо в нас чудовий колектив, де кожен може покластися на іншого. Я працюю на "матраці" (БПЛА Matrice) – ретранслюю сигнал і збільшую робочу відстань для FPV-дронів. Завдяки цьому наші дрони залітають на десятки кілометрів і знищують російські цілі. Ми завдаємо величезної шкоди росіянам, тож вони й самі полюють на нас. Скажу, що серед них є професіонали, і недооцінювати їх не варто", — розповів військовослужбовець.
Під час одного з бойових виїздів точку вильоту екіпажу, в якому служить Артем, виявив російський аеророзвідник. Туди негайно вилетіли дрони армії РФ.
"Це було ранньою весною у посадці. "Зеленка" ще не встигла вирости, тому російський "Мавік" і помітив нашу позицію. Ми встигли зробити лише один виліт, як почало "прилітати". Це були дрони на оптоволокні — наша точка була за 4 кілометри від лінії фронту, тобто у межах їхньої досяжності. Після першого вибуху ми сховалися в бліндажі. Нас фактично врятував довгий коридор – наступні дрони вибухали в ньому, а не в самому укритті. За діями наших FPV-дронів спостерігав російський "Мавік", тож противник бачив загальну картину з неба. Ми чекали, поки в нього не розрядиться акумулятор. Коли він полетів на підзарядку, а наступний ще не встиг долетіти — ми скористалися коротким вікном, вискочили з напівзруйнованого бліндажа і відійшли. Потім побачили в соцмережах їхнє відео – вибухи виглядали дуже феєрично. Думаю, росіяни були впевнені, що всі ми загинули. Але ми вийшли звідти без поранень, хоча кожен із нас отримав контузію. Потім повернули росіянам усе з лихвою — і техніку їхню нищили, і склади з боєкомплектом, і гармати", — поділився Артем.
Річний контракт Артема незабаром завершується, однак він розуміє, що доведеться воювати і надалі. І має для цього мотивацію:
"У мене є молодший брат, йому лише 6 років. Моє рідне місто росіяни періодично обстрілюють, і брату з батьками доводиться ховатися в підвалі. Я воюю за нього і за всіх інших дітей, які тільки починають своє життя".
