За інформацією: Суспільне.
Лікарка-епілептологиня Мар’яна Прийма. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
Нейрохірург Володимир Смоланка зауважує, що хірургічне втручання потребує кожен 5 пацієнт.
"Бувають випадки, коли ми прооперуємо пацієнта, наприклад, з гіпокампальним склерозомНайпоширеніша аномалія головного мозку у хворих на скроневу епілепсію, або з фокальною кортикальною дисплазієюАномалія розвитку кори головного мозку, зумовлена порушенням розподілу нейронів в скроневій долі головного мозку, то пацієнта на 2-3 добу можна відпускати додому. Для дітей застосовуємо функціональну гемісферектоміюВидалення меншої площі ураженої півкулі і від'єднання від неї тканини мозку, що залишилася — це набагато складніша операція, яка вимагає набагато триваліший період реабілітації — до 2-3 тижнів перебування у лікарні", — каже лікар.
За словами Володимира Смоланки, впродовж 2024 року прооперували 75 пацієнтів з епілепсією.
"Більша частина — це пацієнти з патологією скроневої долі, тому що скронева епілепсія трапляється найчастіше. Ну і близько 35 людей — це пацієнти з або генералізованими, тобто формами, де є декілька вогнищ ураження, яким ми виконуємо функціонально гемісферектоміюВидалення або вимкнення однієї з півкуль головного мозку, або кальозотоміюПаліативна операція, тобто для полегшення симптомів пацієнта, або це локалізація десь поза скроневою долею — лобна доля, тім’яна доля, потилична доля головного мозку", — додає Володимир Смоланка.
Пацієнти в Закарпатському центру неврології та нейрохірургії. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
Світлана — мама 8-річного хлопчика, якого прооперували два тижні тому у Закарпатському центрі нейрохірургії розповіла, що перші ознаки епілепсії у сина помітила кілька років тому.
"Домініку було два рочки, коли я побачила, що в нього починає сіпатися один бік лиця, одне око і ротик. Тоді з кожним роком все більше і більше було тих епілепсій, вони в нього були різні. Остання була така, що ми гуляли і він перестав розмовляти. Ми приймали різні ліки. Ми були в Німеччині, там нам говорили, що треба робити операцію. Ми були у Варшаві (Польща), там нам теж всі говорили, що треба операцію робити, бо в нього дуже пошкоджена одна сторона", — згадує Світлана.
Світлана із сином Домініком. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
За словами жінки, після операції дитина почувається добре — самостійно їсть сам і п’є , сидить та грається.
Діагностика епілепсії в пацієнтів розпочинається з опитування про напади та відчуття людини під час нападу. Далі проводять додаткові обстеження.
"Обов’язково проводиться МРТ головного мозку, нейропсихологічне тестування та електроенцефалограму. За допомогою відеоенцефалографа ми проводимо обстеження — це електроенцефалограма. Проводимо звичайні 30-хвилинні та довготривалі відеоЕГГ моніторинги. Довготривалі з тією метою, якщо ми хочемо зафіксувати епілептичний напад, особливо, якщо це стосується якихось структурних уражень головного мозку, якщо людина має кілька патологічних уражень головного мозку, то нам потрібно з’ясувати, яка саме частина головного мозку, чи яка проблема, запускає епілептичні напади", — розповідає Мар'яна Прийма.
Відеоелектроцилограф. Суспільне Ужгород/Руслана Гостюк
За словами лікарки, після того, як припиняються епілептичні напади, пацієнт обов’язково звертається до лікаря кожні 3-6 місяців.
Лікарі закликають: "якщо ви бачите, що в людини судомний напад, підкладіть щось мʼяке під голову, поверніть її на бік та в жодному разі не намагайтеся вставляти до рота сторонні предмети чи розтискати зуби. Викличте "швидку", напад мине за хвилину".
Читати ще
Читати ще
У Закарпатській обласній лікарні роблять спільні операції з американськими хірургами
