З’явилося розуміння, що ми втрачаємо людей: Україна дозволила множинне громадянство

Закон про запровадження інституту множинного громадянства Закон про запровадження інституту множинного громадянства

Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №11469 про запровадження інституту множинного громадянства. 

За документ, внесений президентом Володимиром Зеленським, проголосували 243 народні депутати. Район.Закордон зібрав усе, що відомо про новий підхід України до питання громадянства та реакцію українців за кордоном.

Прийнятий закон кардинально змінює підхід України до питання громадянства, дозволяючи українцям мати одночасно декілька паспортів за певних умов.

Хто може отримати, а хто може втратити множинне громадянство

  • Обмежений перелік країн: множинне громадянство дозволене лише з країнами-членами Європейського Союзу або з державами, що застосували санкції проти Росії;
  • Спеціальний перелік: Кабінет Міністрів України затвердить офіційний список країн, громадянство яких можна поєднувати з українським;
  • Категорична заборона: множинне громадянство категорично заборонене з країнами-агресорами або окупантами, визнаними Верховною Радою.

Закон передбачає автоматичну втрату українського громадянства у випадку:

  • добровільного отримання громадянства Росії або інших країн-агресорів;
  • отримання паспорта країни, яка не входить до затвердженого переліку.

Новий закон надасть українцям низку можливостей:

  • Свобода вибору: українці, які проживають за кордоном, зможуть легально отримати громадянство країни проживання, не втрачаючи українського паспорта;
  • Спрощена інтеграція: полегшення процесу інтеграції українських біженців та трудових мігрантів у європейських країнах;
  • Захист прав: можливість скористатися дипломатичним захистом обох країн;
  • Бізнес-можливості: розширення можливостей для ведення бізнесу та інвестицій.

Застереження правозахисників

Українська Гельсінська спілка з прав людини висловила занепокоєння щодо деяких аспектів законопроєкту:

  • можливість втрати громадянства мешканцями окупованих територій у випадках примусової «паспортизації»;
  • недостатня деталізація процедур та критеріїв;
  • потенційні ризики для внутрішньо переміщених осіб.

Як реагують на закон українці за кордоном

Закон викликав неоднозначну реакцію серед українців за кордоном. Частина вітає можливість легалізації свого статусу в країнах проживання, інші висловлюють побоювання щодо можливих ускладнень.

Громадська ініціатива Голка після голосування в парламенті поспілкувалася з представниками української діаспори у Польщі, Німеччині та Латинській Америці, аби з’ясувати, як там відреагували на такий закон.

Голова фонду «Український дім» у Польщі Мирослава Керик розповідає, що за 34 роки незалежності України в Польщі, де нещодавно з незначним відривом у 1,78% голосів переміг на виборах Кароль Навроцький, відомий антиукраїнськими висловлюваннями, польське громадянство отримали лише кількадесят тисяч українців.

«Це небагато, якщо порівнювати з кількістю наших мігрантів у Польщі. Разом з біженцями нас тут понад 2 млн. Українці не отримують польське чи інші громадянства, бо не хочуть переривати звʼязок з Україною і відчувають лояльність до неї. А це має не дуже позитивні наслідки для їхнього статусу і політичного впливу у країнах проживання: вони не мають виборчого права і не можуть балотуватись. А це означає, що важливих питань для української громади й для України немає у програмах політичних партій, а з їхньою думкою ніхто не рахується», –  каже Мирослава Керик.

За словами Керик, з ухваленням закону українці з польським паспортом зможуть мати більше важелів, аби працювати на зменшення маніпуляцій навколо українських питань і потреби підтримки Україні, зокрема в Польщі. 

У Німеччині, де наразі живе найбільша кількість українських біженців, питання отримання ними множинного громадянства стане актуальним вже за 2 роки. Так вважає Олена Слободян, соціологиня, дослідниця медичної політики та міграції, яка живе у Берліні.

«До повномасштабного вторгнення в Німеччині жило 150 тис. українців, зараз – більше мільйона. Навіть, якщо половина з цих людей залишиться в Німеччині, більшість захоче мати німецький паспорт, щоби не бути в «сірій зоні», бо люди не можуть нескінченно довго бути у підвішеному стані. Німецький паспорт – єдиний шлях, щоби міграційна служба дала тобі спокій. З 2027 року варто очікувати першу хвилю подачі документів на німецькі паспорти від біженців, які проживуть в країні 5 років. Для українців, які мешкали в Німеччині до 22 року, така можливість вже є, але вони масово не отримували німецьке громадянство через бажання зберегти українське», – говорить Олена Слободян. 

Аналогічні виклики є не лише в Європі, а й в Латинській Америці. І про це розповідає Вітторіо Соротюк, віцепрезидент Світового конгресу Українців у справах Латинської Америки: 

«У Бразилії проживає приблизно 600 тис. нащадків українців. За останні 20 років тисяча нащадків шукали й отримали статус українця за кордоном, але 95% з них не поновили його. Ми знаємо лише про одну родину, яка повернулася жити в Україну. Близько 20 нащадків навчалися в Україні. Можливо, подвійне громадянство і настання миру дозволить більшій кількості сімей повернутися в Україну або, коли вони вийдуть на пенсію, насолоджуватися рештою свого життя в Україні». 

Це також дає можливість «узаконити»  в українському правовому полі трудових мігрантів, які багато років живуть у Португалії, Італії і отримали паспорти цих країн. На цьому наголошує  Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Саме цей інститут понад 30 років вивчає діаспору, міграцію і зв’язки України з українцями у світі. 

«Добре, що в Україні з’явилося розуміння, що ми втрачаємо людей. Ми не можемо дозволити собі такої розкоші. З кожним роком зменшуватиметься кількість українців, які повертатимуться з-за кордону. Тому треба шукати механізми, як їх постійно тримати в українському полі. Український паспорт – один з таких інструментів. Він фактично ставить знак рівності між тими, хто в Україні і тими, хто живе за її межами. Це хороший жест з боку держави, аби показати, що Україна їх бачить і визнає. І це буде сприяти залученню величезного потенціалу українців за кордоном для відбудови та розвитку України, які набули нових навичок, умінь, знань і розуміння ментальності людей у країнах, в яких вони живуть», – зазначає Ірина Ключковська.

 

Новий етап у відносинах України зі світом

Тепер закон очікує підпису президента України. Після набрання чинності Кабінет Міністрів повинен буде затвердити перелік країн, з якими дозволене множинне громадянство, та розробити детальні процедури його оформлення.

Прийняття закону про множинне громадянство знаменує собою значно більше, ніж просто зміну в міграційному законодавстві. Це фундаментальна зміна у розумінні того, що означає бути українцем у XXI столітті.

Цей закон є прямою відповіддю на російську агресію та її наслідки. Мільйони українців опинилися за кордоном не з власного вибору, а через війну. Держава нарешті визнала реальність: громадянство – це не тільки юридичний статус, але й емоційний зв’язок з батьківщиною, який не повинен розриватися через обставини, що склалися.

Законодавчі зміни можуть стати потужним економічним інструментом. Українці з подвійним громадянством зможуть легше інвестувати в Україну, створювати бізнес-мости між країнами, залучати іноземний досвід та капітал. Це особливо важливо в контексті майбутнього відновлення України.

Попереду чимало практичних питань. Як буде працювати військовий обов’язок для громадян двох країн? Як розв’язуватимуться податкові питання? Чи не створить це нових бюрократичних перешкод? Відповіді на ці питання визначать, наскільки успішною буде реформа на практиці.

Україна посилає чіткий сигнал західним партнерам: ми готові до глибокої інтеграції, ми довіряємо вашим демократичним інституціям настільки, що готові ділити з вами громадянство наших людей. Це крок назустріч європейській інтеграції, який може прискорити процеси євроатлантичного руху України.

Водночас закон ставить перед українським суспільством складні питання про природу лояльності та патріотизму. Чи може людина однаково любити дві країни? Чи не розмиє це українську ідентичність? Ці філософські дискусії триватимуть ще довго, але життя вже дало на них практичну відповідь – мільйони українців за кордоном довели свою відданість Україні, навіть маючи інші паспорти.

 

Так чи інакше, 18 червня 2025 року увійде в історію як день, коли Україна офіційно визнала: українське громадянство – це не про один паспорт, а про серце, душу та готовність служити своїй країні незалежно від того, скільки громадянств ти маєш. Тепер головне – зробити так, щоб ця красива ідея працювала на практиці.

Читайте також:  Чому множинне громадянство – шанс не втратити наших людей остаточно

Джерело

Новини Закарпаття