За інформацією: Суспільне.
Владислав Бурханов з побратимом. Фото надав Владислав Бурханов
Владислав каже: тоді разом з побратимами стримував наступ росіян у Сумській та Харківській областях:
"Був командиром зводу, потім став командиром роти, зібрав свій перший підрозділ реально вмотивованих людей різної вікової категорії і ми поїхали на Куп'янський напрямок. На Куп'янський напрямок в мене було дві ротації. За 2023 рік я два рази туди їздив, потім приїхав. Місяць була в мене відпустка, і моїх хлопців відправляють на Запоріжжя, на контрнаступ. Ось зриваюсь звідси з дружиною, машиною ми їдемо в Полтаву, бо я там служив. І з Полтави я їду уже туди до хлопців на Запоріжжя. Там я вже зіштовхнувся саме з тією війною, яка є зараз, тобто FPV, дрони, скиди, масовані штурми".
Владислав Бурханов з побратимами на Запоріжжі. Фото надав Владислав Бурханов
На запорізькому напрямку Владислав отримав поранення.
"Я йшов по своїх хлопців. І коли ми дійшли до точки, ми з хлопцями просто десь розминулись. Було прийняте рішення виходити назад. Ось, і не дійшов я буквально метрів може 20 до позиції, там, де вже наші хлопці стояли, над нами завис дрон. Я підняв голову і зійшов з тропи (є в нас теж термін "тропа" — це умовно межа, де можна пройти полем з мінами). І коли ми йшли, задивився на дрон і все, зійшов з тропи, наступив на міну. Труситься картинка, тут хлопці підбігають, тебе беруть, накладаємо турнікети, тебе відтягують, і далі етап евакуації дві години", — розповідає нацгвардієць.
Владислав Бурханов у лікарні. Фото надав Владислав Бурханов
Далі було лікування в різних медзакладах:
"У Полтаві вже проходив решту лікування, це тобто формування самої культі, і вже подальше її загоювання, підготовка до протезування. Я знайшов знайомих, побачив, що хочу от таку ногу, мене сконтактували з дуже гарним протезним центром, потрапляю туди на консультацію і попадається мені реабілітолог Маша, за що дуже вдячний, поставила на ноги, тепер я їжджу на машині, я бігаю, я ходжу. Загалом, якщо не видно протеза, не можна сказати, що там в мене є якась ампутація".
Зараз Владислав Бурханов служить у Закарпатському підрозділі Нацгвардії. Він помічник командира військової частини з питань ветеранської політики:
"Відчуваю, що я приношу користь. Я знаю, що треба змінювати, в який бік і як воно повинно працювати. І потреба ветеранів одна, повсюди. І ми, ветерани, знаємо, що для таких самих, як ми, необхідно в той чи інший період їхнього життя".
